Рецензії

''Коли дійсно солодко — цукор не потрібен". Такий ванільний флешбек ви можете отримати, якщо вип’єте каву в мережі кав’ярень "Львівська майстерня шоколаду". Хочу застерегти — це не реклама, це максимально вдалий вступ.

Доволі рідко зустрічаються релізи, про котрі хочеться писати все, окрім деструктивної критики. Релізи, які, здавалося б, досить маленькі, або великі, або переповнені всілякими інфлюенсами, серед яких важко спіймати лейтмотив, але коли така робота потрапляє до рук, то все й так зрозуміло — тут додавати нічого, надто все прекрасно.

Російськомовною частиною мережі ходить байка, що за допомогою свого твіттер-акаунту, Oxxymiron досить швидко дав поштовх кар’єрам декількох артистів, фан-база яких, на сьогоднішній час, прогресивно зростає. Комусь із них навіть під силу робити солдаути не тільки у столицях. Єдине, що потрібно, коли такий шанс випадає — не проґавити його та спрямувати отриманий поштовх в маси до необхідного русла.

Шпинат

Stinx - самопроголошені мастодонти українського панку. Звучить, може, і хвалькувато, але гурту підходить. З 2005 року в різних складах та з різною інтенсивністю, Stinx завжди були частиною панк-сцени, граючи і з поп-панк бандами, і з сайкобілі, і на розігріві у таких легенд панку як The Queers, The Lurkers та The Vibrators.

Напевно, у вітчизняного пересічного слухача український хардкор може викликати неоднозначні емоції або враження, залежно від того, під яким кутом дивитися на загальний стан справ. Ну хардкор і хардкор, так? Що в ньому особливого? Але, можливо, треба просто мати бажання побачити більше та, озброївшись віртуальною лопатою, відкопувати реліз за релізом? Отоді є великий шанс побачити картину з усіх можливих сторін.

Він "просто дібіл": не хоче заробляти на біткойнах, жерти кокс, жити в центрі, ходити в Closer, чути Забужко чи Андруховича -  це витяги з пісні-жарту, яку "Мало" грає лише вживу. Здається, це утрамбована до гітари з голосом частка Івасюківської естради 70-х. А що? Хороше починається з Малого.

Шпинат

Remorse - одна з, якщо взагалі не найстаріша активна хардкор-команда в Україні. Датою створення колективу вважається кінець 2001 року. Попри солідний вік, поміж, власне, хардкорщиків, принаймні у Києві, гурт ніколи особливо популярним не був.

aLex veNtilL

Концептуальное поэтическое полотно из 2 альбомов Александра Пролетарского под названием "Irreversibly" конечно же не могло быть не освещено минимум в 3 музыкальных СМИ, учитывая связи/вес автора как музыкального журналиста. Согласно задумке создателя, первая часть являет собой в значительно большей мере стихотворения, нежели музыкальные пассажи. Во второй уже все стихи положены на музыку Олега Каданова (Оркестр Че, Мантры Керуака, Линия Маннергейма) .

aLex veNtilL

Прошлогодний альбом "The Way of Minstrel" киевской пост-рок формации Way Station вошёл в различные топы релизов музыкальных онлайн-порталов Украины за 2018 год. Попробуем непредвзято проанализировать причины этого явления.

Новый хип-хоп подарил нам столько прекрасных имен, что сосчитать их будет крайне сложно. Что уж говорить - хип-хоп это сегодняшняя поп-музыка, которая задает тренды и векторы развития музыки.

Статистика 2018 года на основе рейтингов Spotify и Billboard говорят нам следующее:

Історично, місто Калуш – дуже особлива точка на мапі українського хіп-хопу. Починаючи від легендарних фестивалів Represent, де встигли побувати артисти з усієї України, Штатів та Європи, до багатьох цікавих та оригінальних виконавців родом звідти, які й у наш час яскраво виділяються поміж інших. Сьогодні ми розглянемо реліз від одного з вихідців цього хіп-хоп осередку на Прикарпатті.