Guerilla Noir - Into the Void (2021)

Guerilla Noir, проєкт, створений учасниками київського фолк-панк шабашу O'Hamsters, випустив дебютний мініальбом "Into The Void". У тому, як частина авторів хіта "Плыли и дрочили" зробила кросжанровий реліз і чи вдалося їм рівномірно розподілити інфлуенси, розбирався Єгор Фелюст.

З безодні фолк-панку хардкор! Guerilla Noir — київський гурт, створений учасниками O’Hamsters, Paddyguns, Watch My Fall, Juggernaut та Dehumanizer Максом Соколовим та Денисом Жуковським. Guerilla Noir можна називати й підписувати, як металік хардкор гурт із сильним впливом блек-металу. Але якийсь один тег у цьому випадку лише обмежить сприйняття музики.

Тож зараз почнеться моя улюблена частина, коли можна наводити чудернацькі порівняння для орієнтира! Так ось, Guerilla Noir — це як ніби музику Martyrdöd змішали з Baptists, норвезькими класиками другої хвилі та металкором 90-х. Це поверхнево. Я не розумію як, але гурту вдається без надто різких перепадів на початку треку бути як Immortal, а під кінець — Every Time I Die.

Тепер про мініальбом, у якому всього три композиції на 13 хвилин.

"Outside"

Якщо акустичну частину розглядати окремо, вона нічим не здивує. Якщо, як частину вступу з наступним переходом — у мене аналогії з треками "Intro" та "The Call of the Wintermoon" на дебютному альбомі Immortal "Diabolical Fullmoon Mysticism", який також відкриває акустичний програш, що переходить у тремоло.

Під кінець — танцювальний хардкор і своєрідний погляд у бік команд, на яких свого часу дивилися Bojevilla. Соло наприкінці — шведська краса, хоч від мелодійного красту, хоч від Гетеборга, хоч від вікінг-металу.

"Inside"

Другий трек від натхнення блеком переходить до захоплення класичним тру-металкором 90-х, яке плавно демонструє його популярнішу еволюцію на основі гуртів-сапортерів першого калібру а-ля Miss May I, Texas In July або I, the Breather.

"Collapse"

Узагалі, це перший мій реліз, який не хочеться порівнювати зі світовою сценою. Це анітрохи не звинувачення в другосортності, це про те, що музична тусовка може дивитися не лише в бік заходу, а й сама на себе, переймаючи найкраще з місцевих представників, щоб постійно мутувати. Тобто, люди, що це читають, та знайомі не поверхово зі сценою, чудово розуміють, про що йдеться, коли я використовую термін "божевільщина".

Такий самий ефект відчувається й у кінцевому треку — його інтрова частина нагадує постметалевий натиск Octopus Kraft у треку "Крізь тисячі лісів" — стислий у хронометражі, без розвитку атмосфери для переходу назад, у мелодійний металкор. Як особливість — дарк-джаз під кінець. Свербить назвати це вайтвардівщиною з брейкдаунами та нерозвиненою атмосферою постметалу.

 

Головним мінусом можу назвати одноманітність та однотипність вокалу. Складається враження, що вокаліст тут лише для присутності та реалізації тексту — за три треки він жодного разу не зробив так, щоб його запам’ятати. На тлі приголомшливого інструменталу і, звичайно ж, дебюту, на цьому можна не акцентувати багато уваги, але вдруге (якщо реліз, звісно, буде) подібне може бути одним із факторів поганого "заходу" слухачеві.

Епілог

За кілька тижнів до випуску гурт підписав на свій лейбл Venona Records Євген Тимчик. Серед усього ростера артистів, окрім гуртів самого Євгена, Guerilla Noir виглядають найбільш композиторськи витонченими та експериментальними — на тлі дефтоунскору, типового мелодік-металкору, альтроку з претензією на дисонанси та майже маткору.

"Into The Void" — чудовий та унікальний альбом у своїй композиторській сміливості. Я бачу, що це проєкт створений на ґрунті величезної любові до певних жанрів та гуртів, які можуть перетинатися лише у плейлистах. На трьох композиціях можна чути красиво вплетені один в одного полотна класичної Норвегії другої хвилі, постблеку, тру й мелодік-металкору, трохи божевільщини й навіть вайтвардівщини.

І коли один гурт випускає три треки, які б підійшли трьом командам, але в одному релізі — це успіх. Найміцніший дебют, одна з найсильніших тематичних робіт, і найголовніше — до ЕР хочеться повертатися знову і знову, тому що спливає почуття азарту — хоч із лупою сиди та вслухайся, що ж там додали й намішали. Г А Р Н О.

Guerilla Noir у мережі:

https://lnk.to/guerillanoir
https://www.facebook.com/guerillanoir
https://soundcloud.com/guerillanoir/
https://guerillanoir.bandcamp.com/releases
https://www.youtube.com/channel/UCDI65gU52yjk7TjKBKfcUHg

Neformat.com.ua ©