Анонс альбому та новий трек від Heinali

Ambient/avantgarde проєкт презентував трек "Beatrice" з майбутнього альбому "Madrigals", що вийде 13 листопада цього року.

Над записом працював Ігор Завгородній (бароковий альт, віолончель) та засновник проєкту Олег Шпудейко (модулярний синтезатор). Запис зроблено в грудні 2019 року на київській студії LipkyZvukoZapys під керівництвом Вадика Лазарєва.

"Так само як і інші композиції з альбому, "Beatrice" — результат дослідження можливостей генеративної поліфонії в модульному синтезі, яке я почав у 2017-му. Генеративної у тому сенсі, що машина створює самограючі мелодії за допомогою простих математичних і логічних операцій. А саме дослідження — це результат моєї любові до музики Пізнього Середньовіччя та Відродження, від Леоніна и Перотіна до Джезуальдо и Талліса.

Приблизно до середини 2019-го я доробив поліфонічний патч (те, яким чином налаштований модульний синтезатор) у, скажімо так, переконливий стан і накопичив достатню кількість матеріалу для роботи над альбомом, у вигляді сирих фрагментів імпровізацій на модульній системі. Наприкінці року звернувся до музикантів, які володіють старовинними інструментами, щоб записати квазіренесансні імпровізації поверх електронної поліфонічної структури. ", — розповів у коментарі нашому виданню Олег.

Для альбому записували теорбу Andrew Maginley у Лондоні, бароковий альт і скрипку Ігоря Завгороднього і бароковий гобой Максима Коломійця у Києві. На Беатріче звучить Ігор. При чому Олег Шпудейко під час запису був близький до того, щоб відмовитися від цього матеріалу, замінити його. Але коли почав компонувати альбом, все стало на свої місця, і зараз музикант вважає трек "Beatrice" хайлайтом альбому. 

За словами музиканта, концепцію треку, як і майбутнього альбому, зрозуміти не важко. 

"З одного боку, я не ставлюся до "Madrigals" як до програмної музики, і спочатку вона складалася з фрагментів поліфонічних фактур, згенерованих машиною, тобто, модульним синтезатором, без будь-яких екстрамузикальних відсилань, цілком собі абсолютна музика. З іншого боку, за два роки роботи над патчем, як я вже згадував в описі до альбому, деякі голоси (тут, звичайно ж, під голосами я маю на увазі певні блоки патчу модульного синтезатора) отримали суб'єктність, міфологізувалися та стали розповідати історію про себе. З ними неможливо було не рахуватися. Один з голосів, наприклад, це крихітний, але спритний птах. Вдень він співає високо, а вночі поринає глибоко під воду, де заводить свою китову пісню, збільшуючись в розмірах (або це ефект заломлення світла у воді?). Інший птах — це тінь, яка прилетіла прямо з єлизаветинської Англії, вона принесла у своєму дзьобі модну в ту епоху придворну меланхолію. Всі вони, звичайно ж, живуть у саду. Ось і бароковий альт Ігоря довелося перетворити на птаха, але тільки не вільного, а замкненого у клітці всередині саду. Розумію, що після всього сказаного, та ще й відсилань до Данте, моє заперечення програмності ще більш безглузде, ніж спроби Шенберга зректися програмності "Verklrte Nacht"  постфактум. Але як же художнику без внутрішніх конфліктів?", — додає Олег.

Над обкладинкою працювала художниця Настя Лопатюк.

"Її завданням було зробити своєрідну роботу, схожу на натюрморти пізнього Відродження, і спробувати включитися в семантичну гру квітки, як символа та її значення, якою захоплювалися художники тієї епохи. Для цього вона зробила понад 500 фотографій квітів у різних поєднаннях", — коментує музикант.

У найближчому майбутньому Олег Шпудейко планує продовжувати роботу над серією звукових інсталяцій для Національного художнього музею України разом з Олексієм Шмураком та з ним же працювати над розвитком освітньої музичної платформи АШОШ. Наприклад, зараз музиканти розпочали серію відео "Коротка історія музики". 

Нагадуємо, у квітні цього року проєкт Heinali та джазовий саксофоніст Михайло Балог презентували спільний альбом "A Mechanical Bird in an Electric Garden".

Heinali — це псевдонім українського композитора і виконавця Олега Шпудейка, який працює в основному в області електроакустики. Самоучка, який почав свої перші стилістично еклектичні експерименти у 2003 році. Його записані твори виходили на InjazeroRecords, Sony Interactive Entertainment, The Flenser, Fluttery, NEN, Paradigms та інших лейблах. Почути виконавця наживо можна як в Україні, так і за кордоном.

Heinali у мережі:

https://www.facebook.com/heinali
https://heinali.bandcamp.com/
https://soundcloud.com/heinali
https://www.instagram.com/heinalimusic/

Neformat.com.ua