Bastard Disco — China Shipping (2019)

Номінально історія українсько-польського колективу Bastard Disco починається у 2015 році, через рік після того, як вокаліст Юра Касьяненко переїхав з Києва до Варшави. Але я почну трохи раніше, тому що це рецензія для neformat.com.ua, і в передісторії цей ресурс відіграє свою роль.

Юру Касьяненко я вперше зустрів на легендарній репетиційній базі Дениса Ямбора "Квадра", де у нас була нічна репетиція у 2009 році. На той момент він грав на ударних у гурті Nice Wings, Icarus!, — пост-рок колективі зі скрипкою і довгими складними композиціями. У Юри добре виходило, але було видно, що він дуже хоче задати жару, а пост-рок цього не дозволяв. Це була репетиція перед концертом Delay Worship, де крім "Ікарусів" ще грали Coala Pascal, а ми з Юрою були концертною ритм-секцією пост-рок проєкту Krobak. Юра виявився худорлявим хлопчиною в окулярах, повним найдивніших ідей про те, що б він хотів грати у своєму гурті — від блек-металу і панк-року до колдвейву. Поверх усього цього карнавалу музичних смаків, характерного для вихідців з neformat.com.ua, було очевидно, що емо Юра хоче грати найбільше.

І емо не змусило себе довго чекати. Буквально через пару місяців після цього почалася історія російськомовних емо-рокерів Date Rape, яку Юра настільки добре виклав сам, що додати мені практично нічого. Хлопці грали кожен раз, як останній і пішли зі сцени у прекрасній формі, відігравши останнє шоу в 2014 році на Неформат Фесті.

У цей же період сталася важлива подія: Юра заспівав. У 2012 році був швидкоминучий скрімо-проєкт Салют!, трохи пізніше — камерний мідвест разом з Сашком Ковалем з Maloi, — останнє еволюціонувало в студійний проєкт Light Matters. Крім того, Юра якийсь час співав з гуртом Alinda, і його вокал там багато кому не сподобався. Але це все неважливо, адже у Юри виявився приємний і впізнаваний голос, і з часом техніка співу помітно покращилася.

Незабаром після остаточного розпаду Date Rape Юра поїхав жити до Варшави. У своїй статті для 7-го випуску журналу Більше він описує деякі з відмінностей польської сцени від нашої:

"Колдвейв, шугейз і нойз-артисти заїжджають щотижня, відповідно, жанрова приналежність або, скажімо, модний зовнішній вигляд абсолютно не гарантують явки. Виїхати на жанровому хайпі — малоймовірно. Польський пост-панк — на зразок нашого рокапопсу кінця дев'яностих: не стильно, не модно і не молодіжно. Підйом андеграунду в Польщі був не у нульових, як у нас, а в дев'яностих. Однак, варто зазначити, що рок знову повертається в моду."

У результаті те, чим зайнявся новий гурт за участю Юри, хочеться назвати саме роком. Зібравшись до 2015 року, Bastard Disco незабаром підписалися на один з найстаріших польських інді-лейблів Antena Krzyku, на якому у 2017-му вийшов їх дебютний альбом "Warsaw Wasted Youth". Місцеві медіа хлопців полюбили: наприклад, у польському Noisey їх назвали "локальною сенсацією року". Перший альбом вийшов нахабним і панковим, але водночас мелодійним. Тут і максимально гучні басові рифи, і досить липучі приспіви, і нойз-роковий бруд у звучанні. Юра майже повністю заспівав чистим вокалом. Вже тут він не просто щось там співає, а вибудовує історії з тексту. Але без підказки зрозуміти, про що вони — все ще складно. Тут хочеться відзначити три пісні: заключну "Towards The Void" — семихвилинну психоделію й одночасно музичний привіт дорзівській "The End", "Medicine" як найбільш багату емоційно і "Mourning" як найпотужнішу. Останню, щоправда, на демо-записі зробили більш атмосферно, а шкода – це був би справжній цвях цього запису, з хітовим рифом і вкрай вдалим приспівом.

А от новий альбом, "China Shipping", що вийшов 3 травня на тому ж самому Antena Krzyku, звучить уже не так брудно і нахабно, але над історіями Юра попрацював тепер по-справжньому і в кожній пісні співає трохи по-іншому. Оскільки Юра любить і вміє писати, він докладно розповів у своєму блозі, про що кожна з пісень на альбомі, щоб нам з вами не доводилося вгадувати. Особисто моїми фаворитами по тексту виявилися сумна і відчайдушна "Future Crimes", "Game of Patriots" з її абсолютно божевільним сюжетом і відкриваюча пісня про робота Софію: ну куди ж без мемів, справді?

Хоч звучання тепер і стало чистішим, але агресія і натиск нікуди не поділися. Юра став співати ще чистіше, а в моменти, коли кричить, нагадувати Іггі Попа. Через домінуючий бас Paweł Cholewa і гучні розмірені ударні Marek Kamiński одразу пригадується вся класика від Fugazi, Moss Icon, Quicksand і At the Drive-In до Unwound. Нетипово звучать на цьому тлі прозорі гітарні мелодії Kamil Fejfer, — можливо, причина у тому, що він, за чутками, не поважає особливо жодні гурти, крім Nirvana і Smashing Pumpkins.

Стилістично майже всі треки лежать між пост-хардкором і альтернативним роком, зі звучанням першого і пісенними особливостями другого. Як виняток для різноманітності: двохвилинний панк-рок "Clear!" і важкий трек із фльором дум-металу – "Game of Patriots". У пісенному сенсі найкраще вийшли "Future Crimes", лірична "Sink or Swim" і відкриваюча "Sophia". І видно, що хлопці це добре розуміють, тому що на всі ці номери вони зняли кліпи: оригінальний і динамічний – на перший, дивний урбаністичний – на другий, дорогий і дослівний – на третій.

Чи треба говорити, що місцеві польські музичні медіа розхвалюють цей альбом на всі голоси? Не буду в цьому плані сильно оригінальним: альбом міцний. Bastard Disco вдало балансують між мелодією та агресією, не забуваючи бути гнучкими та різноманітними. Якщо вам потрібен свіжий саундтрек для меланхолії і танців, то "China Shipping" – ваш найкращий вибір.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Bastard Disco у соцмережах:

https://bastarddisco.bandcamp.com
https://www.facebook.com/bastarddisco/
https://www.youtube.com/channel/UCI43Hs6TR-YC0ivJ_3nftDA

Neformat.com.ua ©

1. Sophia
2. Future Crimes
3. Time Traveler
4. Clear
5. Shining Confidence
6. Ministry of Self-Defence
7. Game of Patriots
8. Sink or Swim
9. B-Side Son 

03.05.2019