Stay Tuned! Січень-лютий 2020

Чим запам'ятався січень та лютий 2020 року, які вітчизняні релізи були найцікавішими? Наша редакція проголосувала та склала свою підбірку.

 

Artem Bemba — The Traveler LP

Ярина Денисюк, головна редакторка: Цей альбом точно не для кожного, але він важливий як явище, адже тут ми бачимо продовження того "батя-року", який слухали ще наші батьки у 70-х, а подібного культурного зв'язку поколінь Україні ой як бракує. Залишається лише видати цей концептуальний лонгплей на вінілі, аби я якось змогла включити його татові на програвачі)

 

BAD ACT — Glare EP

Єгор Фелюст, редактор, рецензент: Брудний та "печерний" хардкор із Чернігова на міні-альбомі не став трансформуватись у щось нове. Квартет пішов обраною стежиною та почав нарощувати м'язи в обраній ніші. Хоча тут з'явилася соло-гітара та відчувається дух Slapshot і Breakdown. 

 

Bomg — Peregrination LP

Єгор: Уф, ну що тут сказати? Bomg — це справжні мастодонти. Навряд чи цей альбом стрибне вище їхнього попереднього LP "Polynseeds", та для космічного тріпу поряд із химерними величезними рослинами саме те. (ред. через тривалість вирішили не включати трек Bomg у плейлист)

 

Complete — Disappointment & Hope LP

Сергій Усік, рецензент: Альбом франківського тріо Complete! звучить цілісно і цікаво, жодна пісня не видається зайвою, все на своїх місцях. Щодо музичної складової, то у порівнянні з попередніми релізами, звук став якіснішим – відчувається, що музиканти працюють над собою та вдосконалюються. — Рецензія

 

Cthulhu Rise — Last LP

Ярина: Несподівана посмертна робота киян нагадала нам, що ж ми втратили. Джаз, маткор, прог-метал — одразу й не зрозумієш, що слухаєш, але саме у цій авангардності й полягала головна особливість колективу. Утім, не будемо дочасно засмучуватися, адже експериментаторів в Україні вистачає (послухайте, наприклад, лютневий міні-альбом Le Cru), хоча із Cthulhu Rise було би краще, ніж без них. 

 

icarus driver — F/Б

Микола Мага, редактор: Хороший зразок модернового металу в тій формі, у який він був популярним у 2000-х. Зараз цей напрям знов набуває актуальності, з'являються нові гурти, які беруть за основу цей звук. І на фоні цього робота рівнян виглядає як ніколи доречною. З нетерпінням чекаємо продовження.

 

IGNEA — Disenchantment

Ярина: Крайнім синглом кияни дають нам зрозуміти, чого сподіватися від їхнього нового альбому, чекати на який потрібно трохи більше як місяць. Звучання і справді трохи змінилося, зате підхід до візуальної частини все такий же продуманий і кропіткий. Тим паче, нова пісня розкриває для нас вогняну концепцію анонсованого лонгплею.

 

Kraken Landau — Space Terror 

Ярина: Не єдиним Amphibian Man живемо. Кияни Kraken Landau у дебютному синглі видали чудовий сьорф-рок, а в поєднанні з любов'ю колективу до концепції ретро-футуризму, як на сцені, так і у творчості загалом, не виникає сумнівів, що це команда, за творчістю якої варто стежити.  

 

Majesty Of Revival — Guardians

Микола: Ужгородські прог-металісти після виходу минулорічного альбому не збавляють обертів і презентують новий сингл "Guardians". Пісня відсилає до раннього періоду творчості команди, де було більше місця павер металу.  А ще сингл доступний в англомовній і українськомовній версіях.

 

Orpha — Eyes and Coat / She Was

Ярина: Подвійні сингли — не найвдаліший формат, бо їх рідко включають до топів року, але я вже готова віднести ці два треки Orpha до свого персонального топу, адже після кількох прослуховувань вони настільки міцно в'їдаються у мозок, що просто складно перестати їх наспівувати. До того ж за обидвома піснями стоїть цікава історія

 

Palay — Царство Жалю EP

Ярина: Коли чую Palay, одразу згадую трек "Катма Любові", тож починати знайомство з релізом я б радила з цього хіта. А стосовно технічної частини, то мене приємно порадувала якість кінцевого результату, адже, зважаючи на домашній запис, вона більш ніж гідна. Ну і ще фактор студії Revet Sound — то, хоч часом і передбачувана, але завжди "фірма". 

 

Redemption — If We Came Now 

Микола: Redemption, на жаль, не так часто радують нас новим матеріалом. Тому поява усього нового як бальзам на душу для прихильників гурту. За словами учасників, цей трек — міжнародний фіт, адже музику написав Rob Turrell з каліфорнійської скейт-сцени, який час від часу грав і грає у різних гуртах. Ми ж чекаємо від гурту масштабнішого релізу в майбутньому, а поки затираємо до дірок свіжий сингл.

 

René Maheu — Mor EP

Єгор: Варто дякувати їм хоча б за те, що в Україні хтось продовжує грати скрімо. І водночас можемо назвати хмельничан новаторами, адже вони не стоять на місці, а у новому міні-альбомі можна почути відголоски неокрасту в дусі Fall of Efrafa. Справді гарна робота, раджу. 

 

Schizogen — Spawn of Almighty Essence LP

Микола: Другий альбом столичних представників вітчизняного брутал дез металу підіймає планку якості як для самого гурту, так і для української сцени. Матеріал став набагато складнішим і технічнішим, якість звуку на високому рівні. Альбом був вартий того, щоб чекати його чотири роки.

 

Statist — ...And Joy With Violence))) EP

Ярина: Грайндкорщики Statist другий рік поспіль провертають один трюк: випускаються на касетах, а трохи згодом заливають свій реліз у мережу. Безперечно, дуже якісна робота, витримана у канонах жанру, а ще й цінна тим, що нішева, адже український грайндкор у 2020 — це рідкість. 

 

svrm — Занепад EP

Микола: Чергова робота від Сергія Ткаченка, де він залишається вірним вибраному напрямку — меланхолічний похмурий чорний метал з українськомовною лірикою. І у випадку svrm це, безперечно, великий плюс. Адже кожного разу ми отримуємо міцний матеріал, витриманий у вже добре впізнаваному стилі проєкту. Обов'язково для прослуховування для фанатів гурту. 

 

Taras Bazeev — Kairu EP

Ярина: Це один із тих релізів, які тут, в Україні, чомусь досить легко пропустити: чи то через конспірацію автора, чи через відсутність інтересу до локального слухача. У будь-якому випадку, міні-альбом, випущений на відомому американському лейблі Future City Records, хочеться переслуховувати, адже цей "чілвейв на хвилі саунду майже 40-річної давнини", як його визначив наш автор Олександр Нечай, просто зачаровує. 

 

The Hypnotunez — Be My Hypno

Ярина: Пройти через кола пекла X-Фактор і залишитися собою — це завдання, з яким справляється далеко не кожен виконавець. А для гурту, який вийшов з андеграунду такий досвід може бути взагалі руйнівним. Але це не про Геру Луїдзе та його The Hypnotunez. Просто послухайте новий сингл і переконаєтеся, що музиканти досі щирі і самі з собою, і зі своїми слухачами.

 

The Tea Ship — Алгоритми LP

Єгор: За хлопцями слідкую давно та на власні очі бачив метаморфози із гаражного року в сьорф та до цього інді-року. Хтось каже, що тут бракує оригінальності. Я кажу, що на них варто дивитись наживо: будуть танці, літри поту та бажання стрибати у натовп зі сцени.

 

the worst is yet to come — pain is self pleasure EP

Ярина: Скрімо в Україні зараз точно не на піку своєї популярності, тому й активних гуртів у цьому жанрі геть мало. А колективів з вокалісткою і поготів! Майя Реневич вражає своїм чудовим вокалом і тут, і в шугейз гурті neyemia grue, а ще можемо пригадати її вдалу минулорічну співпрацю із Зэ Джозерс. Однозначно варто зацінити, якщо ви слідкуєте за творчістю Майї. 

 

Білий Бо — Іноді

Ярина: В Україні щотижня виходить купа реп-музики на всякий смак. Деякі треки відверто прохідні, а інші закарбовуються у пам'яті надовго, як от робота Білого Бо. Хоча, може, тут спрацював ще і вдалий візуальний ряд, який підкріпив цю ліричну композицію. Must listen для поціновувачів сумного репу. 

 

Кадриль — В петле

Ярина: Новий сингл київської Кадрилі — це не лише 4 хвилини добротного пост-панку, але й важливий меседж для усіх, хто, можливо, думає про самогубство: перш ніж йти на такий крок, варто роззирнутися довкола і пошукати винних у критичній ситуації там, а не всередині себе. І, чорт забирай, музиканти мають рацію!

 

Довгий Пес — #олскул LP

Ярина: Пощастило почути цей альбом однією з перших, ще до офіційного його виходу. Спершу трохи збивали з пантелику більш веселі треки на кшталт "Косячка", але після кількох прослуховувань альбом став цілісним, а з тим і повною мірою вдалося відчути його сумний мінорний характер. Що ж до Довгого Пса — то це, без сумніву, один з найкрутіших діючих українських реп-виконавців, а його остання робота лише підіймає планку для решти представників сцени.  

 

Обійми Дощу — На відстані

Микола: Незаслужено обділений увагою вітчизняний прог-рок колектив. Якісний, складний матеріал для фанатів Katatonia i Opeth.

 

Попередні плейлисти тут: https://www.neformat.com.ua/ua/rubrika/stay-tuned

Neformat.com.ua ©