Темні холодні води. Навколо ні душі, лише пронизливий вітер та вічно свинцеве небо, одягнене у костюм шторму. Десь існує маяк, що кличе, та його чують лише чайки та припливи, що потроху розмивають прибережне каміння. Неважливо, стоїш ти на палубі чи повільно сходиш з розуму від самотності у маяку. Важливо лиш те, що крім тебе та двох стихій — вітру та води — світу не існує.
