Мерзенна Келуська реп-дев'ятка (Блог)

Сьогодні у рубриці "Думка" публікуємо текст Максима Барни, засновника калуського Maxwell Pub, де проходило чимало андеграундних івентів, а також організатора фестивалів Represent і Back To Youth. Максим вирішив написати невеликий огляд локальної реп-сцени Калуша. 

"Ну хіба не краса?
Це провінція моя заснула під снігом.
Заснула лиш з виду, якщо ти не жив тут
різниці тобі не помітно.
Ну хіба це не дивно?
Так сильно любити, водночас та сильно хотіти звалити подалі...
.......
Це придумав прозаїк, ми придумали своє навзаєм.."

Калуш — місто на Франківщині, у якому немає нічого визначного окрім емоцій, людей і продукту їх взаємодії. Ні, це не український Детройт, я б сказав, радше, — Мемфіс. Але загалом Калуш — це Калуш, місто, в якому важко творити будь-що, але хіба це не ідеальне середовище для креативу?

Глянувши на свій плейлист, зловив себе на думці, що третина вітчизняної реп-музики у ньому, походить з різних районів мого міста. Ну хіба не краса? Тобі дійсно цікаво, що після? Ок. Розкажу історію в обличчях. Мерзенна Келуська дев'ятка.

Dee the Concious One 

D.E.C aka Dee the Concious One — патріарх. Віталік — уродженець Кропивника, що у Калуському районі, один з перших на теренах колишнього СНД, хто став частиною Zulu Nation. Якщо у західному світі Golden Age Hip-Hop закінчився на початку нульових, то Dee продовжив цю епоху в Україні ще на 10 років. Перший достойний англомовний МС на теренах неньки і колишнього СНД, загалом. Засновник Mad Cypha і один з фундаторів Represent Festival та Da Foundation.

 

Джонні Дивний

Співак Андрій Гандзюк, Ганджа, Ганджа-Малий — так ми можемо називати виконавця, більш відомого Україні, як Дивний Джонні. МС, який увірвався в український музичний простір на початку другого десятка нульових. Учасник калусько-рівненської формації Ціна Ритму, родом з калуської "Троєщини". Починав свій шлях, як і кожен нормальний МС, з домашніх записів на галімий майк, далі в компанії однодумців створив команду — Ритміка, котра згодом переросла у Ціну Ритму.

 

Myself Tru 

Myself Tru — thug life по-калуськи. Льоша — обломок Ціни Ритму, котрий пішов своїм шляхом. З такого МС у 2002-му, як і зараз, можна було б зробити мейнстрім star, але тоді йому було 6 чи 7 років, а реп індустрія, як тоді, так і досі не з'явилась. Попри це M.Tru робить україномовний продукт з легким нальотом L.A вайбу, не забуваючи, що Калуш — то велика сім'я. 

 

Dorian Gray 

З презентації його першого альбому "Чому в Тіні" почалась епоха фестивалів Represent. Юра почав свій творчий шлях, як більшість калуських МС на P.P.B Records. Довший час метався в жанрі, але зрештою акторська школа допомогла виробити Доріану Грею свій стайл, у якому ліричний герой добиває перформансом і калуськими панчами.

 

Sirius MC

Sirius MC – репер, який дихає п'ятою точкою, адже робить один вдих на 8 рядків. Олдскульний калуський скоростріл, котрий продовжив свій шлях у місті Лева, тісно співпрацюючи з формацією 322.

 

Hokku

Сум і злість прикарпатського містечка у словах і тембрі Хокку. Екс-учасник Ритміка, згодом Ціна Ритму, обрав свій шлях воїна і, як пасує самураю, він тернистий і болючий. Лірика смутку, романтика бетону. Чи не найкраще передає Emo Violence складову міста, яке його виховало. Жодних компромісів чи пошуків чогось хорошого. Все, як на долоні / лячно, сіро, а десь за ріг повернула безвихідь.

 

Angelo Porter

Дивно буде чути, що у такому містечку як Калуш існує своя районна фонетика, але це таки правда. Nashiem Worryk він же Angelo Porter — МС, бітмейкер, котрий почав творити нову школу, задовго до того, як це стало мейнстрімом. Характерною рисою його творчості є специфічна вимова та бекграунд промислових районів міста, котрі автор подає як окремий світ, що насправді має сенс. Nashiem Worryk як ніхто відображає нутро, звук і мову міста К. Завше тримався осторонь усіх келуських тус, виробивши свій саунд і навіть свою локальну школу. Певно, найбільший патріот Калуша у своїй творчості змішав місцевий акцент з клауд репом і старим добрим R&B, що на виході дає "Калуський смоук". За плечима 4 альбоми, кожен з яких ніби під алкоголем мете, бо ці рими лиш смуги вулиць Калуша, мен.

 

Псючий Син

Псючий Син — фрешмен, котрий вже встиг достатньо нашуміти. У колаборації з Nashiem Worryk (котрий окрім підтримки на мікро, напхав у торбу бітів) випустив платівку "Торба". Родом зі спокійного приватного сектору, навалює характерною для себе манерою Jamaican Subcarpathia.

 

Санчо Панама

Санчо Панама — ще один місцевий фрешмен, котрий написав альбом за одну ніч під чітким покровом свого улюбленого автора Террі Прачета, відсилки до якого можна прослідкувати чи не у кожному треці калуського Снуп Дога. Перший свій виступ відстріляв на місцевому Back To Youth Festival, далі фіти з потужними братами по цеху і вояжі на хвилях пошуку свого андеграунду.

Всі ці люди зуміли вміститись у містечку де проживає 70 тисяч мешканців, де найпрекрасніші перлини знаходяться глибоко на дні, а над берегом труби хімзаводів випускають дим.

Neformat.com.ua ©