Фестивальне літо 2025: успіхи та невдачі. Блог

Українське літо було багатим на фестивалі різноманітного масштабу. Та чи пройшло все вдало попри гарну картинку в соцмережах? Дмитро Акімов, який відвідав чимало таких подій, розмірковує над цим питанням.

Пил трохи влігся, емоції стихли, а літо і його фестивалі вже відчуваються наче далеко позаду. Хоча, очевидно, що наступний такий "сезон" трапиться ще не скоро, та й узагалі забігати та планувати настільки наперед не дуже сильно й хочеться. А проте літо справді видалось насиченим і цікавим на події. Скажу більше, цього року культурне життя в столиці було навіть переповнене івентами на будь-який смак та розмах.

Андерграундна сцена живе та продовжує свій рух, хоча певна стагнація спостерігається — клуби, як-от "Теплий Ламповий" чи Volume, регулярно проводять івенти за участі практично однієї і тієї ж підбірки артистів. Минулорічна експансія підписантів Faine Booking (Sick Solution, 0 %Mercury, True Tough, Burned Time Machine тощо) до великого і явно досить дорогого Atlas завершилась, і тепер гурти тішаться меншими майданчиками на кшталт Otel’. Що загалом відображає поточний стан справ та відвідуваність людей не тільки по цих залах, а й по країні загалом.

Попри такі тенденції, зусиль у проведення літнього сезону було вкладено багато, а професійні організатори й ентузіасти змогли забезпечити різний рівень подій для якомога ширших варіантів потреб. У нашому випадку я б виділив певну градацію цих подій та фестивалів: "Вища ліга", "Міцний середняк" та "Принаймні ми спробували".

Почну, мабуть, з найбільших гравців на ринку — "Файне Місто" та Atlas Weekend. Ці фестивалі та організатори не потребують додаткових анонсів: вони вже давно зарекомендували себе на вітчизняному ринку, і відвідувачі прекрасно розуміють, на що можна розраховувати та що вони отримають, відвідавши конкретні події. Це справді великі, наскільки це можливо за поточних умов, фестивалі із серйозними іменами (хоча, унаслідок об’єктивних обставин, переважно вітчизняного пошиву), які збирають понад 10 тисяч відвідувачів. Зараз такими цифрами більше ніхто не зможе похвалитись. До того ж навіть у цьому контексті благодійність та підтримка військових виходять на перший план — можливість зібрати велику кількість людей організатори використовують і як спосіб акумулювати чималу суму для Збройних Сил.

Якщо вже окремо говорити про самі фестивалі, то, на жаль, відвідати Atlas Weekend не вдалося, але поспілкувавшись із кількома людьми та промоніторивши соцмережі, можу зробити висновок, що там мало чого змінилось із минулого року. Так, сама подія дещо менша ніж раніше (доковідні часи), але викручуючись із того, що маємо, можна впевнено сказати, що в цілому "Атлас" пройшов успішно — невеличкі затримки та форс-мажори, повʼязані з тривогою, не завадили зіграти майже всім колективам. Та й наявність гучних імен, як-от Бумбокс, Океан Ельзи чи Артем Пивоваров, дозволяють замахнутись на велику кількість відвідувачів. А присутність закордонного гостя — The Rasmus — це зараз дуже вагомо та приємно для відвідувачів події. Є надії та сподівання, що наступного року, якщо все буде гаразд, організатори привезуть ще когось не менш великого та більш актуального.

Тим часом "Файне Mісто" пройшло дещо скромніше через специфіку локації та лайн-апу (докладніше про це я писав у цьому матеріалі). Так, варто зазначити, що як не половина, то третина гуртів та музикантів із року в рік виступають на цій події і чим далі, тим менш цікаво стає відвідувати такі концерти. З іншого боку, більшість відвідувачів зацікавлена в тих самих іменах, і наявність умовної Карни в складі буде ключовим фактором для отримання паспорта "файної людини" наступного року. Але навіть так організатори продовжують працювати над фестивалем, шукати нові ідеї та реалізовувати все цікавіші досвіди для всіх відвідувачів. Єдине, чого хочеться побажати, то це спробувати наступного року знайти тих відчайдухів, які згодяться приїхати виступати до Львова, і що це буде хтось дійсно великий та знаковий.

І на завершення про великі фестивалі цього літа — тут усе на стабільно високому рівні: великі сцени, відомі виконавці, багато відвідувачів та високі ціни, — все як на справжньому фесті.

Переходячи до наступної категорії з дещо скромнішими концертами, хочеться одразу згадати дві (окей, можна вважати, дві з половиною) події — "Брудний Пес" та Vegan Weekend.

Почну, мабуть, з Vegan Weekend. Для мене це був дещо новий та цікавий досвід — тематика фестивалю досить очевидно говорить за себе, тут зібрано все навколо веган-тусовки. Тому однією з найбільших цікавинок для мене був місцевий фудкорт із виключно веганськими позиціями — це цікаво та нестандартно, хочеться побільше таких опцій та варіантів на інших подіях. Та й музично на Vegan Weekend вистачало гідних уваги митців та артистів — дві сцени, одна виключно електронна (можна було почути stonefromthesky, Oleksii Podat, Maryana Klochko), а інша більш сфокусована на гітарній та експериментальній музиці (тут відвідувачі спостерігали Headacheee, Andrii Barmalii, Pogulyay та інших). Хоча інколи й було дещо дивним застати на одній сцені перфоманс на барабанах, піти поїсти, трошки перепочити, заховатись у холодному та темному залі з електронщиною, вийти знову на вулицю і почути, що барабанний виступ усе ще продовжується.

І якщо з усією впевненістю можна сказати, що Vegan Weekend пройшов успішно та зміг акумулювати чималу суму коштів (понад мільйон гривень!), то в "Брудного пса" справи пройшли дещо гірше. Тут, на мою думку, міг завадити розмах та амбіції команди, адже спостерігаючи за кількістю та якістю локацій, розумієш, що це коштувало дуже й дуже дорого. Через це, скоріш за все, і був анонсований додатковий івент на один день у вересні — поки ще тепло, можна встигнути застрибнути в останній вагон літніх подій. Але, попри фінансові невдачі події (про що свідчив допис команди із закликом підтримати фестиваль як явище), для відвідувача це був якщо не найкращий, то один із таких варіантів улітку. Тут і багато великих та цікавих сцен, які можуть запропонувати й електронну музику, і хіп-хоп артистів з експериментальними виступами, і повноцінні інді та "важкий рок" майданчики.

На перший погляд, людей на цих подіях було справді багато, але з іншого боку, встановити повноцінну величезну сцену посеред парковки, облаштувати її світлом та звуком, а також екраном для відображення різноманітного візуального контенту, коштує чималих коштів. Окрім того, на мою думку, з лайн-апом саме важкої та гітарної музики можна було попрацювати дещо краще. Хоча в складі вистачало дійсно цікавих та актуальних гуртів, паралельно траплялись і відверто незрозумілі виконавці, яких хотілось із задоволенням пропустити десь на фудкорті.

Щиро сподіваюсь, що наступного літа "Брудний Пес" знову пройде на тій самій локації, адже це, без перебільшень, — мій улюблений івент цього року.

А от із подіями дещо меншого масштабу було вже не так райдужно. Адже конкуренція тут дійсно велика, і доходило до того, що ледь не кожні другі вихідні відбувався такого формату фестиваль чи подія. Не дуже допомагало і те, що лайн-апи цих подій частково перетиналися, оскільки через мобілізаційні заходи вибір виконавців місцями дещо обмежений. І якщо глядачу можна обирати — йти чи не йти, то вже організаторам було складніше і важче відмовитись від проведення в останній момент. А проте, кількість відвідувачів часом була дуже малою, і це явно сильно вдарить по мотивації організаторів у майбутньому.

Відкриває останню категорію "Принаймні ми спробували" — "Отже фест". Дійсно гарна спроба зібрати різноманітний та амбітний склад виконавців, але по факту вийшло так, що здебільшого у всіх залах були напівпусті танцполи. Навіть залучення великоваговиків як-от sexnesc не допомогло, адже й на них було не те щоб сильно багато людей, а загальну картину по івенту це не виправило. Та й додаткові активності тут були сильно обмежені — обіцяний фудкорт складався аж з однієї точки з їжею і кількох опцій із напоями. На папері амбітно, але по факту дуже далеко від задуму.

Також не все успішно пройшло з "Витівка фест", які вже другий рік поспіль проводять свою благодійну подію. Цього разу був задум розтягнути програму на два дні та зробити окремо реп- та рок-сцени, але… І цей план не спрацював — кількість подій та, можливо, відсутність великих імен відобразились на тому, що загалом відвідувачів було небагато. Додатково не зовсім зрозумілим був момент з урізанням сету Zombie Attack, коли після них о 22:15 вийшов грати незапланований діджей ще десь на 30–40 хвилин. Можна зрозуміти, що варто завершувати раніше, але урізати виступ гурту і випускати грати іншу людину, якої взагалі не було в лайн-апі — це якось дивно.

Дещо більш незвичним шляхом пішов одноденний фестиваль "Два Кольори", який зробив ставку на похмуру фолк-музику та такі впізнавані імена як Вій чи Мертвий Півень. Як розповідає колега Микола Мага, який відвідав цей фестиваль, атмосфера в залі була гарною, люди відривались на повну й добре зали репертуар виконавців. Утім, наскільки мені відомо, і тут організатори не досягли бажаної кількості відвідувачів.

Й останнім івентом варто відзначити "Хіба ревуть Вали", який теж зробив замах різні сцени, різні напрямки та різну аудиторію. Таким чином, отримали три дні — реп, електронна музика та гітарні колективи в різних їхніх проявах. Тут ситуація з відвідувачами була дещо кращою, але в цілому навіть наявність хедлайнера ВУЗВ не додала вагомості та великої кількості гостей на фестиваль.

Шкода, але цьогоріч кількість подій зіграла дещо негативну роль, попри їхню якість, та вплинула на інтерес відвідувачів. Хтозна, можливо, наступного літа більшості цих івентів уже не буде, а на їхнє місце прийдуть нові імена. Та нам, як відвідувачам, дуже хотілося б спостерігати продовження концертного життя не тільки в столиці, але і в інших, менших містах.