Ніч — у тиші і самоті (2019)

Чи здивує вас інформація про те, що вітчизняний блек у багатьох його проявах вважається однією із найсильніших сцен всередині жанру? Про харківську сцену взагалі стільки вже було разів сказано, що тільки максимально віддалена людина може не знати про Князя Варггота, Романа Саєнка та їх проєкти.

У свою чергу, black metal має безліч відгалужень, на полі яких українські виконавці та гурти займають передові позиції. Атмосферік блек за Drudkh. Помітним ім’ям серед пост-блеку/авангарду є White Ward. Багато хто каже, що ембієнт блек для них відкрив Severoth. У trrve raw нікуди без Lucifugum. Окремо тримаються Khors, Kroda, Balfor та купа інших, не згаданих, але неодмінно цікавих та вартих уваги. 

Проєкт Ніч позиціонує себе як представника так званого меланхолік блеку — відносно нової течії, жанрових ознак якої ніхто конкретно назвати не в змозі. Часто його описують як поєднання депресивного блеку, пост- і атмосферік складових, а як приклад наводять роботи ColdWorld, Alcest, An Autumn for Crippled Children, Nocturnal Depression та ранніх Ulver, це із найвідомішого. Фактично ж, субжанр сильно обпирається на ембієнт, пост-рок та шугейз, отож варіативність є великою, самі розумієте.

Про гурт

Ніч — one-man band заснований 2007 року у місті Макіївка Донецької області музикантом, що ховається за псевдонімом Waam SG та є учасником гуртів Shadow Ground і Nightrite. Єдине, що про нього відомо — це місце народження/проживання та дата народження — 18.05.1985. Усе інше — майже за класичним сценарієм: інтерв’ю тільки одне; мінімальна кількість фото; релізи виходять малими тиражами по 30 копій.

Про альбом

"У тиші і самоті" — третя за рахунком робота, після демо-запису 2008 року та повноформатного дебюту 2017 під назвою "і тільки вітри пам’ятають моє ім’я". Як вказано у соцмережах, "У тиші і самоті" — це збірка накопичених треків за декаду існування проєкту.

Про музику

Де коріння музиканта — здогадатись не важко. LP "і тільки вітри пам’ятають моє ім’я", скоріш за все, був названий так невипадково. Надто вже назва схожа на трек "тільки вітер пам’ятає моє ім’я" авторства Drudkh з альбому "Відчуженість". Звісно, без фолькової складової. Чи намагався Ваам відійти від спадку Саєнка у цій роботі? Так, звісно, але будь-які порівняння з вищезгаданим маестро будуть зайвими.

Через присутність акустичної гітари, котрій відведене не останнє місце, можна також проводити паралелі із готичними командами як-то Anathema, коли від їх готичності залишилась тільки назва. У цьому і є головна особливість міні-альбому — гурт не зважає на умовні рамки меланхолік-блеку з обов’язковим використанням та домінуванням клавішних, віддаючи перевагу акустиці.

70248885_766790653759527_9031725291822645248_n

Сам Ваам про джерела натхнення та нових ідей в інтерв’ю Matti Viikate розповідав отак:

"Перш за все, на нас дуже сильно вплинув норвезький блек, але я не ставив собі за мету перегравати та копіювати їх музику. Я мав намір його модернізувати, структурувати пісні по-своєму, знаходячись у пошуках індивідуального звучання.

Щодо ідей — вони приходять доволі часто. Інколи це через мою схильність до меланхолічного настрою. Мене надихають природні явища: туман, снігопади, небо, зорі, та, зрозуміло, ніч. Мелодії самі приходять у голову."

На загальному фоні atmospheric гуртів Ніч виглядають непримітно, та якщо шукати через тег melancholic, то шанси на своєрідну впізнаваність зростають, але музикантам це, здається, ні до чого. 

"Особисто я не зацікавлений у виступах наживо. Вважаю доцільніше використовувати цей час на створення нового матеріалу для пісень", — зазначав музикант у тій же розмові. 

Епілог

"У тиші і самоті" навряд чи знайде широке коло поціновувачів, хоча б через те, що на локальній сцені є чимало гуртів цікавіших у всіх планах: композиційних, структурних та композиторських. Але варто також враховувати, що мова йде про збірку накопичeних треків за багато років, тому й оцінювати реліз варто скоріше як демо.

Внесення себе до сумнівного піджанру melancholic, можливо, і додасть декілька переглядів на ютуб або придбання фізичних носіїв, але не більше.

Як показує практика — блек-металісти часто ортодоксальні, надто важко йдуть на експерименти, тому я сумніваюся, що наступні роботи будуть сильно відрізнятись від "у тиші і самоті" або його попередника "і тільки вітри пам’ятають моє ім’я", але водночас буду радий бачити розвиток проєкту.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Ніч у соцмережах:

https://nichband.bandcamp.com
https://www.facebook.com/nichband

Neformat.com.ua ©
  1. Ніч моє вічне натхнення
  2. Притулок
  3. Нізвідки в нікуди
  4. У тиші і самоті
23.07.2019
Hutan mati records