Afterphase Project — EP 0.1 (2019)

У той час, коли важка музика помирає, знаходячись у стані чи то летаргії, чи то готуючись до переродження, як той птах фенікс, український андеграунд продовжує радувати появою нових облич гуртів. Серед таких новоутворень — мат/хаотік хардкор гурт Afterphase Project з Дніпра. Хто б міг подумати, що відносно непопулярний в Україні жанр, мабуть, менше, навіть, ніж сладж, отримає чергове нове дихання?

Основний діяч — Сергій Курбатов, що разом з деякими нинішніми учасниками гурту був відповідальний за інструментальний пост-рок проєкт Stephano Goes Wrong, який за альбом "Landmark" свого часу отримав доволі позитивні відгуки. Після розпаду і збору наново, як кажуть самі хлопці, вирішили далі грати пост-рок, але щось пішло не так і "EP 0.1" виявився абсолютно злим і безкомпромісним (о, так) місивом айтішної люті. Окрім того, Сергій має студійний "братній" проєкт під назвою b e p h o r e p h a s e, де грає суміш пост-року та, як не дивно, нью-ретровейву, що звучить теж максимально потужно, хоч і присутня меланхолійна гітара.

Минуле, осяяне космічно-мрійливими гітарними переливами, майже не переслідує музикантів у новому гурті. Тут лише чиста лють, непричесана, брудна і, в межах стилю, психопатична. Але це не маткор, до якого звик слухач. Його елементи наявні, втім уся концентрація уваги музикантів — на первісній інтелектуальній злості. Тільки так можна охарактеризувати цю суміш математики й пост-металу. Більш програмістської музики для ненависті годі й уявити.

Відкинувши упередження, розберемо міні-альбом. Ніякого передиху. Жодних компромісів — 20+ хвилин надважких ламаних гітарних рифів, ґрув і ще раз ґрув. Майже без гітарного задротства, але дисонансів повно. Хотілося б цікавіших партій ударних: здебільшого вони створюють той-таки ґрув, і є більш фоновим інструментом, ніж повноцінним. Філософських підтекстів шукати не потрібно, основа творчості дніпрян — хаотичне безумство, що чути в кожному треку без винятку.

Як і з концептом музичного полотна, концепт-арту аналогічний: просто малюнок, що уособлює безумство. Втім, очевидна данина поваги майстру літературного безумства Говарду Філіпсу Лавкрафту. Роздивляючись обкладинку, можна, звісно, подумати, що всередині якесь гіпстерство і музика йому відповідає. Зовсім ні. Вміст набагато більш оптимістичний, ніж справді багряно-чорні тони мелодій. У будь-якому випадку, варто віддати належне за те, що очевидного тут нічого немає.

За зведення звуку та мастеринг відповідальний сам Сергій. І це зовсім не означає, що є щось погане у тому, що гурт зводили не люди, які працюють з Animals As Leaders чи Wastelands. Частіше умовно "на колінці" — краще і крутіше, ніж витрачені тисячі доларів на "такий як у %вставте ім’я гурту%". Кожен інструмент на своєму місці, чути все ідеально, хоча на моментах з тепінгом і вокалі можна було б зробити трохи більше наголосу. Та самі музиканти зізнаються, що хотіли більш брудного та менш "сучасного" (вилизаного) звуку.

Дійсно, перед нами один з небагатьох випадків, коли назва відповідає наповненню. За словами творців, "Післяфаза — це момент, коли матерія переходить з одного стану в інший, і воно вже не те що було, але і не те що буде. Щось середнє". Так і тут: щось середнє між музикою агресивного настрою, без солодощів та шмарклів, і важкою танцювальною, хворобливою і безкомпромісною. Не для всіх, але обов’язково і рекомендовано.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Afterphase Project у соцмережах:

https://www.facebook.com/afterphaseproject/
https://soundcloud.com/afterphaseprojectband

Neformat.com.ua ©
  1. Creature
  2. ¿¿?11!!¡ - = + 0
  3. Хвороба
  4. Dead God
  5. out...  
21.06.2019