The Glass Beads — Therapy (2020)

Наприкінці жовтня 2020-го український колдвейв дует The Glass Beads випустив дебютний альбом "Therapy". Що одразу може зацікавити потенційного слухача, так це лейбл, на якому вийшов альбом — Fabrika, який можна назвати чи не найяскравішим феноменом у похмурій та навкологотичній музиці останнього десятиліття. На рахунку саме цієї грецької формації релізи Lebanon Hanover, She Past Away, а засновники Фабрики — гурт Selofan. Отже, сусідство на лейблі з провідними гуртами жанру викликає неабиякі очікування від альбому, тож придивимось уважніше та розберемося, які очікування дует зможе виправдати, а які — ні.

Естетика альбому витримана в дусі 20-х років минулого сторіччя, що найбільше помітно, як не дивно, не в музиці, а в супутніх візуальних матеріалах до альбому. Гурт претендує на переосмислення кінематографічної естетики німого кіно крізь призму досвіду 21-го сторіччя. Теми для текстів стандартні, якщо не банальні, для жанру — меланхолійні життєві історії, пошук та прийняття себе. Чуттєвий спектр, що розкривається теж не виходить за рамки звичного: біль, гнів та надія.

Уже після позверхнього знайомства з творчістю The Glass Beads постає справедливе питання, чим саме колектив зачепив греків? Моя суб’єктивна думка — він став чимось середнім між яскравими індивідуальностями старих підписантів лейблу — слухачі можуть на одному альбомі нового гурту почути вже звичний саунд, мелодійні ходи, навіть манеру вокалу. Нічого, що спричиняє відторгнення, дивує, тільки якісне відтворення знайомих працюючих патернів. В описі до альбому виконавці (чи лейбл?) наголошують на слов'янських рисах, що створюють цілісний образ — але де вони заховані? Можливо, вони настільки звичні людині, яка перебуває в слов'янському контексті, що й не помітні зовсім, чи, може, насправді їх на альбомі й нема? І якщо музичні рішення розчиняються серед постійно наявних схожих на лейблі, то одна риса впадає в око — брак самоіронії, що так притаманна Lebanon Hanover та Selofan — може, саме це і є слов’янським колоритом?

 

Підсумовуючи, яким же вийшов альбом загалом: таким, що не викликає яскравих емоцій, трепету, але й не є дратівливим, не відвертає на себе основної уваги, плавно перетікає з інтро в останній трек. Лонгплей технічно майстерний, якісний та вкрай легкий, чудовий претендент, щоби стати фоновою музикою для посиденьок із друзями в барі чи вдома.  Зрозумілий вибір для лейбла, який вийшов з андеграунду та впевнено крокує в напрямі комерції та до мейнстримного слухача. "Therapy" — це симуляція слов’янської ідентичності, вирощена на ґрунті тенденції копіювати західне. Невдала репрезентація українського, яка представляє його переосмисленням та спробою наздогнати давно неактуальні європейські тренди, потрапити в потік, який уже зник із поля зору.

Отже, дебютник має сподобатися невибагливому слухачеві різної похмурої музики, чи фанату лейблу, незнайомому з пострадянськими реаліями. А якщо ж ви бажаєте відкрити для себе готичний гурт, що робить свою музику за всіма канонами жанру, але водночас не втрачає привабливого та іронічного слов’янського колориту — в Україні є старожили сцени — The Nightchild.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

The Glass Beads — український колдвейв/постпанк дует, який утворили композиторка та вокалістка Марина Рублевська та гітарист Марк Аршинніков. Дискографія нараховує один мініальбом та LP. Наразі співпрацюють із грецьким лейблом Fabrika.

The Glass Beads у соцмережах:

https://www.facebook.com/theglassbeads
https://www.instagram.com/theglassbeads/
https://theglassbeads.bandcamp.com

Neformat.com.ua ©

1. Therapy (Intro)
2. Music Box
3. Dark Side
4. Beat It
5. City of Anger
6. Nightmare
7. Monster
8. Hall of Thousand Fears
9. Little Creature
10. Room 401
11. Not Broken But Confused (not on vinyl)

20.10.2020