Полинове Поле - On The Edge Of The Abyss [EP] (2017)

Як тому, хто пам’ятає виступ найпершого складу Полинового Поля на сцені Рок-Січі, має CD з першим "полиновим" ЕР та спільну фотку із вокалістами другого складу, а також рецензував усі три попередні релізи львів’ян (останній з яких вийшов 8 років тому), писати цей огляд особливо відрадно. Успіхи українських музикантів завжди тішать мою меломанську натуру, але камбек тих, кого вже майже не сподівався побачити на сцені як гурт Полинове Поле подвійна радість.

 

Стрімко увірвавшись до когорти найкращих українських "важких" колективів у другій половині 2000-х, Полинове Поле демонстрували не лише любов до мелодійного готик-дум-металу, а і впевнену майстерність подачі свого матеріалу, що виглядав сильно і переконливо як у студійному, так і в концертному форматі. Після випуску у 2009 році сильного дебютного повноформатника мені взагалі здавалося, що їхній поступ буде невпинним, але за ним був лише один міні-альбом "Під Холодним Каменем"… і сумна багаторічна пауза в діяльності групи. Мені достеменно не відомі причини цієї паузи, але, можу припускати, що вона була викликана зайнятістю ключових учасників іншими справами. З того часу з Україною та українцями відбулося багато драматичних і трагічних подій, вітчизняна реальність зазнала кардинальних змін. Повернення на цьому похмурому фоні одного з найбільш яскравих гуртів твоєї юності не могло залишити байдужим.

 

Камбек приніс разом із собою відчутні зміни у складі: у Полинового Поля тепер інші клавішник і драмер (ними стали музиканти з багаторічним досвідом на українській метал-сцені), а гітарою замість Миколи Максименка займається Юрій Круп’як вокаліст згаданого вже тут другого складу гурту (йому ж на свіжому релізі належить бек-вокал). Басист Андрій Кіндратович відповідає також за гроул (як і на ЕР "Під Холодним Каменем"), а чарівна оперна співачка Маріанна Лаба своїм упізнаваним і проникливим сопрано забезпечує неперервність творчого почерку Полинового Поля, знову викликаючи у слухачів непідробні емоції. Не обійшовся камбек і без зміни логотипу: на зміну "дрімучому", кириличному і трушному (до того ж, дуже вдалому, на мій погляд), що прикрашав собою всі попередні релізи, прийшов "модерновий" латиницею, котрий у порівнянні програє попереднику зокрема й через те, що мимохіть нагадує досвідченому оку логотип іншої "темно-романтичної" західноукраїнської групи Холодне Сонце.

 

Власне, мої враження від свіжого релізу є прогнозовано неоднозначними, до чого спонукає насамперед помітна неоднорідність самого матеріалу: маємо тут два нові треки українською, коротку й меланхолійну клавішну інтерлюдію, оновлену й перезаписану версію пісні "Нічні птахи" (відому нам з дебютного лонгплею), а також однойменну назві ЕР першу в репертуарі Полинового Поля англомовну пісню. У тематиці лірики я не помітив жодних відчутних змін загалом усе канонічно як для самого гурту, так і для традицій стилю.

 

Як стверджують деякі інтернет-джерела, авторство текстів належить Андрію Кіндратовичу, водночас новий сайт колективу не деталізує цей аспект, лишаючи тексти й музику заслугою всієї команди. Проте водночас дещо здивувало, що перші два треки, починаючи з назв, звертаються до умовно-біблійної образності — цього раніше у творчості Полинового Поля не спостерігалося (навіть на рівні вкраплень), у розкритті екзистенційних тем були задіяні язичницькі мотиви, що гармонійно виглядало у поєднанні з певними фолк-елементами, ненав’язливо вплетеними до композицій.

 

Перша пісня ("Сивий ангел") запам’ятовується насамперед завдяки програшу в стилі прогресив-метал в другій половині трека, а в другій ("Каїнові діти") не обійшлося без двох "помарок": спершу Маріанна трохи наплутала з текстом в одному з рефренів, далі "впадають у вухо" небажані для сильного тексту дієслівні рими. У порівнянні з саундом попередніх релізів відчутно зросла роль барабанів, а от гітара використовується досить-таки дозованою. Також помітним є посилення симфонічної складової в аранжуваннях.

 

Другій половині ЕР ці зміни також властиві, але вона сподобалася мені значно більше. Оновлені "Нічні птахи" не втратили свого колишнього шарму, а голос Маріанни з роками став тільки кращим. Ця пісня є однією із найсильніших у "старому" репертуарі Полинового Поля і звертання до неї нині, на новому етапі — мудрий крок. До речі, не всі це, можливо, усвідомлюють, але ця пісня насправді про кохання і те, як філігранно закладено цю тему в текст пісні — справжня знахідка. Англомовний титульний трек, що завершує свіжий міні-альбом, має дуже динамічну подачу й несе у своєму месиджі потужний заряд підтримки, лірика дасть наснагу всім, хто є бійцем за характером і переживає складні часи (особисто мені ця пісня виявилася дуже близькою). Вокал Маріанни Лаби тут особливо проникливий і зворушливо-жіночний.

 

До мінусів релізу можу записати два моменти: як і раніше "сухуватий" гроул Андрія Кіндратовича, який у порівнянні з його попередником звучить не так брутально + досить спірне зведення, в якому, як виглядає, зроблено акцент на високих, що загалом, як на мене, некритично, але дещо втомлює під кінець.

 

Підсумовуючи, висловлю сподівання на те, що оновлене Полинове Поле вже не зупинятиметься надовго і ми дочекаємося їхньої другої повноформатної платівки. А перший виступ у новому складі, що відбувся нещодавно на сцені львівського West Ukrainian Division III відроджує надію знову почути їх на літніх фестах.

 

Придбати електронну копію свіжого релізу можна (і варто) через офіційний ресурс львів’ян: 

Facebook: https://www.facebook.com/polynovepole/

Neformat.com.ua ©

1. Сивий ангел
2. Каїнові діти
3. Вогні в тумані
4. Нічні птахи (remake 2017)
5. On The Edge Of The Abyss

23/11/2017