Nokturnal Mortum - Істина

Феномен легендарного харківського pagan folk black metal гурту Nokturnal Mortum полягає в тому, що на відміну від переважної більшості гуртів з пост-радянського простору, котрі ставили та ставлять собі за мету бути «не гірше, ніж на Заході», Mortum’и просто робили те, що вважали за потрібне, так як вважали за потрібне, і лише тоді коли вважали за потрібне, не звертаючи при цьому жодної уваги ні на вимоги лейблів, ні на швидкоплинні тренди, ні на очікування фанів, ні на будь-які інші подібні фактори, що поставили не один хрест на творчості інших гуртів. І взагалі, Nokturnal Mortum — це більше, ніж просто музика, це напрочуд стійкий та міцний ідеологічний фундамент, на котрому було зведено неприступне музичне місто-фортеця. В свою чергу, кожен реліз їхньої дискографії (будь-то сингл, ЕР, спліт, компіляція, альбом) — це башта, брама, рів з водою, оборонна стіна чи ще якась фортифікаційна споруда. Що ж стосується нового альбому, то завдяки даній укріп-споруді наше місто-фортеця остаточно і безповоротно закріпило за собою статут одного з найбільш захищених міст не те що України, а і світу.

 

Отже, безпосередньо до нового альбому. Альбому, котрий як і у випадку з усіма попередніми релізами гурту — будь-то Нехристь, Мировоззрение чи Голос Сталі — має промовисту та максимально влучну назву, що найкращим чином пасує до внутрішнього наповнення. Альбому під назвою Істина. Істина — це прадавній ліс: не просто велике скупчення дерев, натомість — складна музично-метафізична екосистема, в котрій всі її складові (будь-то хвойна pagan black’ова основа зі значними листяно-folk’ово-symphoni’чними вкрапленнями, рясно вкриті трав’яним dungeon synth’овим шаром галявини, чи лірико-текстові птахи та звіри) взаємодіють між собою, утворюючи надміцні симбіотичні зв’язки. Істина — це зілля, що використовували наші предки під час проведення своїх шаманських ритуалів. Зілля, що набуло магічних властивостей лише завдяки суворому дотриманню рецепту: під час процесу приготування всі необхідні інгредієнти були задіяні у відповідній послідовності та чітко дозованими порціями. Істина — це книга мудрості, всю суть котрої стане можливо осягнути лише за умов неодноразового, а головне — вдумливого прочитання, не пропускаючи жодного параграфу, жодного речення, жодного слова, жодної літери, жодного розділового знаку.

 

Попри всю складність мови музичного оповідання (розпочаті ще на Голос’і Сталі експерименти з progressiv’ом, що досягнули піку на The Spirit Never Dies не оминули боком і новий альбом) матеріал сприймається легко та невимушено вже під час першого прослуховування. Довгі, потужні, епічні полотна оздоблені, без перебільшення, поезію ніцшеанського ґатунку. Що закономірно, метаморфози по трансформації прямолінійних текстів у філософську лірику починають простежуватися на тому ж таки Голос’і Сталі. Зрозумійте правильно: прямолінійна — не значить погана чи примітивна. До прикладу, агресивна лірика альбому Нехристь є ідеальною, в контексті загальної концепції даного твору. З цієї ж причини на його перевиданні у якості bonus track’а розташувався cover на Motörhead, в той час як cover на Кому Вниз отримала Істина. Зведена в абсолют відповідність форми до змісту — ось, що завжди залишається незмінним у творчості Mortum’ів. Виходячи з усього щойно сказаного, цілком зрозуміло, що відокремлювати чи виділяти якісь окремі композиції — справа надзвичайно складна, та можна сказати, марна, адже той підхід до творчості, що сповідують Nokturnal Mortum`и і полягає в тому, що на альбом (чи будь-який інший реліз) потрапляє виключно такий матеріал, що пройшов максимально ретельний відбір, і котрий необхідно слухати від intro до outro. Втім, розписувати весь альбом, навіть у мінімальних подробицях — також, не варіант. По-перше, навіщо вам читати детальний опис музичної складової, коли ви цілком легально можете ознайомитися з ним на bandcamp’і? А по-друге, якщо навіть і описувати, то об’єм тексту буде настільки великим, що його банально ніхто не буде читати. Тим не менш, аби зрозуміти всю геніальність альбому Істина вистачить і поверхневого ознайомлення з такою композицією як «Дика Вира», що виконана у кращих традиціях Mortum’івської «Слави Героям» та одночасно Кому Вниз’івського «Швачки», але при цьому мало того, що не є ні плагіатом, ні самоплагіатом так ще й на додачу переосмислює суть та зміщує акцент у підході до створення войовничого фолк-року. Чи візьмімо, наприклад, «Ніч Богів» — 9-ть хвилин потужної мелодійності, що включають в себе надзвичайно хітовий приспів. І це, як-то кажуть, лише верхівка айсберга. 

Насамкінець залишається відзначити візуальне оформлення, котре, як ви вже мали здогадатись, нерозривно пов’язано з музикою та лірикою, і звичайно ж, неймовірно розкішне. 

Neformat.com.ua ©

1. Зустріну Тебе В Імлі Старій (intro)
2. Мольфа
3. З Чортом За Пазухою
4. Смерековий Дід
5. Пісня Хуги
6. Вовчі Ягоди
7. У Човні З Дурнями
8. Дика Вира
9. Ліра (Кому Вниз cover)
10. Чорний Мед
11. Ніч Богів
12. Куди Пливуть Вінки Рікою? (outro)

08/05/2017