Bezmir - Void (2017)
Автор: Альмагест

Тему Космосу в блек-металі сьогодні сміливо можна назвати однією з найбільш експлуатованих і затребуваних як серед музикантів, так і в середовищі слухачів. Вона нам подарувала цілі плеяди різноманітних музичних проектів, концепцій та ідеологій, які опираються на дане поняття, правильно зрозуміти і описати котре, щоправда, задача не з легких. Втім, більшість цих формацій при поверхневій систематиці по такій ознаці можна умовно розділити на дві групи: одна з них використовує поняття космосу більше в ідеологічно-філософському контексті, дотримуючись ортодоксального класичного блекового звучання, а інша група музикантів більше прагне подарувати слухачу можливість пізнати Всесвіт через слухову сенсорну систему, більше, як правило, експериментуючи над звуковим наповненням.

 

Так, в першому першими на думку спадають такі шведські гурти, що й особливої презентації не потребують, як Dissection, Watain, Ondskapt та ряд проектів музиканта Sir N. (Grav, Hädanfärd, Acerbitas), американців Inquisition тощо, лірика композицій яких, як правило, присвячена ідеям хаотичного гностицизму та іншим окультним вченням, віруванням. Серед другої групи найбільш відомими сьогодні є Darkspace, котрих і вважають засновниками  т.з. космічного блек-металу, з їхнім монотонним довготривалим гіпнотичним, позбавленим життя і моторошним, сповненим небезпеки фаталістичним баченням міжгалактичних тріпів. І хоча попри, здавалось би, нескінченність джерела натхнення, особливого поширення даний різновид блек металу так і не набув, але додатково можна пригадати такі відомі проекти, як Aureole, Mesarthim, Mare Cognitum, Midnight Odyssey, Progenie Terrestre Pura, Alrakis, Spectral Lore, Oranssi Pazuzu, більшість з яких формату проектів однієї людини так і не переросли, з все ж таки менш гнітючою та  всебічно різноманітною музикою (наприклад, Mesarthim комбінує блек ледь не з трансом), ніж у швейцарців, та зачіпаючи додатково теми природи, смерті, філософії та навіть психоделії.

 

В Україні ж якщо представників першої групи ще можна відшукати (Kaosophia, але й то чисто опосередковано), то з космічним блек-металом справи йдуть зовсім погано: дуже хочеться помилитись, але я таких гуртів не знаю взагалі. Принаймні так було допоки Severoth в рамках свого нового (та експериментального, якщо посилатись на слова музиканта) проекту Bezmir не випустив наприкінці червня цього року на все тому ж Werewolf Promotion дебютний альбом Void. Представлена робота складається з семи треків загальною тривалістю 37 хвилин, що для жанру є явищем незвичним: в тих-таки Darkspace (або будь-кого іншого з вищезгаданого списку) 37 хвилин триває приблизно половина будь-якого альбому. А от вже сам матеріал відповідає всім канонам, змушуючи відволіктись від справ буденних і прислухатись до подій, закарбованих музикантом інструментально.

 

Незважаючи на те, що назва лонгплею українською перекладається як «пустота», насправді дніпрянин слухача не обмежив наявністю безкінечно довгої варіації однотипного ембієнту, навпаки: до тої пустоти ще потрібно якось добратись крізь згустки космічного сміття як антропогенного походження, так і потойбічного, пробиваючись крізь хмари пилу та пояси астероїдів, періодично поглядаючи по сторонах, щоб не натрапити на випадково пролітаючу поряд комету, і затримуючись ненадовго біля покинутих космічних човників та лайнерів. Це якщо говорити образно, по факту ж це добротний жорсткий та агресивний блек-метал і записаними живими ударними, але викривленими до такої міри, що виникає враження, що без участі драм-машини Северот таки не обійшовся. Вокалу, до речі, теж дісталось: він звучить просто відразливо кислотно та якось відсторонено. Лірику музикант цього разу вирішив не публікувати, тому особливого смислового наповнення від неї чекати не варто і сприймається вокал більше як додатковий інструмент. Особливого ефекту додають обривки радіопереговорів все так же викривлені , що періодично проскакують через весь 37-хвилинний ефір.

 

Головна фішка всього жанру ембієнт тут дещо поставлений на задній план, але практично в кожній композиції він виринає то сліпучим відблиском від обшивки космічного металобрухту («Towards the Blood of Gates»), то затягує в непізнані і навряд чи з дружнім відношенням оклюзії темної матерії («Fear of Unknown», «Void» єдині інструментальні та виключно «ембієнтні» треки альбому). Особисто мене альбом приємно здивував гітарними партіями: по-перше, добре вчуваютсья саме рифи, а не набір акордів для загального шуму, що в цілому чудово передає агресивний настрій (як старий-добрий Immortal), а по-друге, Северот чи не вперше активно почав залучати й акустичні перебори теж спотворені, але все ж. 

 

Як наслідок, то дуже навіть непогано та сміливо, тому що після випуску альбомів в своїх решти проектах, де особливого прогресу та розвитку ідей не спостерігалось, подібний експеримент звучить як ковток свіжого повітря. Так, можна сказати, що Bezmir є свого роду плагіатом на Darkspace (подібна асоціація виникає перш за все через лого та досить віддалений, але подібний спосіб передачі свого уявлення Космосу як середовища агресивно налаштованого проти людини), але самі інструментальні частини обох проектів все ж таки відрізняються, та й Северот подібне порівняння з колегами по цеху відкидає відразу. В даному випадку від Void може й «прокачати» слухача, не давати йому заснути, тоді як швейцарці своєю музикою просто поглинають та зі своїх зловісних тенет відпускати не поспішають. Зрештою, будемо й надалі слідкувати за розвитком подій, адже й загальна назва проекту Безмежжя мимовільно обіцяє на справді безкінечний потік ідей та способів продемонструвати, наскільки людина чужа в потойбічному і ворожому Космосі. 


 

Facebook – https://www.facebook.com/bezmir.ua/

Neformat.com.ua ©

1. Arrival
2. Towards the Blood Gates
3. Cold Bones of Universe
4. Fear of Unknown
5. Dead Space
6. Aeons Away
7. Void

22.07.2017
Werewolf Promotion