Bergrizen - Der unsterbliche Geist (2017)

Реліз п’ятого (за десятирічну історію проекту) повноформатника Bergrizen відбувся рівно на перший день Самайну і, зважаючи на світоглядну складову цієї музики, дату було обрано свідомо — нема в календарі більш слушного моменту для  випуску такої темної платівки. Альбом вийшов на славнозвісному (принаймні, серед блекерів) німецькому "значку" Purity Through Fire, відомому українським металхедам насамперед завдяки багаторічній і неперервній співпраці з гордістю української метал-сцени — групою Kroda, учасники й лідер котрої активно долучилися до запису найновішого витвору Bergrizen. Власне, це й не дивно, адже Eisenslav та  Myrd'raal є давніми побратимами по зброї. Новинка вийшла одночасно у трьох форматах: на дисках, на касетах і на вінілі, до того ж у випадку з вінілом йдеться про ошатний wooden box з нагоди 10-річчя Bergrizen, що містить усі 5 альбомів.

Ще з першого викладеного лейблом треку (ним було обрано "Ankunft der Winterdämmerung II") закралася думка, що на нас чекає найцікавіший альбом проекту — і перше враження не підвело. Симпатія до платівки відчувалася вже починаючи з трушної обкладинки з гербом, на якому зображений активний і бойовий вервольф (манера малюнку при цьому нагадує відомого у відповідних колах метал-художника Костянтина Копача, але цього разу автором є Анна Львова). Асоціативне поле, збурене цим геральдичним персонажем вкупі з прекрасною німецькою назвою, зробило інтригу від очікування релізу ще цікавішою. З іншого боку, така обкладинка зумовила завищеність моїх очікувань, але, якщо не враховувати цей дещо суб’єктивний чинник, свіжий альбом Bergrizen беззаперечно є одним із десятки найкращих метал-альбомів 2017 року в Україні.

"Der unsterbliche Geist" був записаний протягом літа — осені 2017 року. Як уже було частково згадано, до незмінного мастермайнда Myrd'raal (відповідального тут за вокал, лірику та — у фінальному треку — за клавішні) долучилися гостьові музиканти: Aldor (гітари), R. (барабани), Noxius (бас), Eisenslav під псевдом Ginnungagaldr (другий вокал) та Olgerd (клавішні). Альбом має дуже чітко окреслену (й традиційну для стилю) структуру трекліста: чотири метал-треки в обрамленні зі вступної та кінцевої інструментальної композицій, з яких перша являє собою зразок підсиленого ембіентною складовою класичного піаніно (дещо несподівано нагадавши дуже схожий за настроєм та аранжуваннями давній альбом Володимира Кучинського "Саундтрек до безодні"), а друга нагадувала би витвори уже, на жаль, розформованого, але, однак, культового харківського даркембіент-проекту Dark Ages, якби в їхніх треках були присутні елементи постіндастріалу та меланхолійна соло-гітара.

Власне меланхолії і трагізму як такої в цій платівці вдосталь, але, у кращих традиціях жанру, вони люті і ядучі — відчайдушний, запеклий вокал (тембр якого мені, втім, не зовсім і не всюди подобається, але це тонкощі індивідуального смаку), колючі і злі гітари, різкі переходи ритм-секції із розміреності на швидкість, — слухаючи головну частину альбому, неодмінно ловиш себе на думці, що, порівняно із попередніми релізами, динаміки тут явно додалося. Як, до речі, і якісного саундпродакшену. Водночас я жодного разу тут не відчув настільки ж яскравих емоцій як від, приміром, шедеврального "Der Wanderer" з альбому "Autism" (2009), хоча саунд новинки дуже переконливий і платівка в цілому є дуже солідною.

Якщо ж продовжувати тему музичних паралелей, то, окрім найочевиднішої в контексті HelCarpathian Black Metal (і персоналій запрошених музикантів), логічно припустити вплив творчості Taake, чию (скоріше ментальну) спорідненість із музикою нинішньої Кроди складно не помітити.  Попри німецькомовну назву альбому і треків, лірика — українською. Присвячена вона екзистенційним темам, але для мене ці тексти виглядають скупими на виражальні засоби і не особливо оригінальними, без сюрпризів і відкриттів, тож у центрі уваги все одно лишалася власне музика, яка завдяки традиційно епічному хронометражу треків добре заходить в години роздумів та рефлексій.

Рекомендую реліз усім фанатам якісного і дорослого блеку. 

Facebook: https://www.facebook.com/true.bergrizen