Sumakh: Експерименти, досвід і зміна підходу
З нагоди початку співпраці лейбла Neformat Family з гуртом Sumakh, спілкуємося з молодими чернігівськими блек-метал виконавцями.
Дебютний альбом чернігівського атмо/постблек метал гурту Sumakh — "Brink of Existence" — скоро вийде у форматі дігіпаків за підтримки лейбла Neformat Family. Замовити свій примірник, а також новенький мерч хлопців, ви можете вже зараз через офіційну сторінку Sumakh.
Водночас із цієї нагоди знайомимось ближче із молодими музикантами, говоримо про спадковість, вплив сцени, конкуренцію, подальші плани та на яких музичних стовпах стоїть перший тематичний реліз Сіверщини за останні 12 років (якщо відлік вести від останнього чорнометального релізу — мініальбому "Black:Art:Morbid:Grandeur" проєкту Gromm).
Sumakh був заснований восени 2022 року. Спочатку склад сформували гітарист Тимофій, вокаліст Андрій та барабанщик Кирило. Згодом до них приєдналися басист Олександр і другий гітарист Євген.
Першим офіційним релізом гурту став "Live@SoulPub" (2024) — запис виступу в чернігівському закладі Soul Pub. А у червні цього року хлопці презентували дебютний повноформатний альбом "Brink of Existence".
— Як і чому все почалося? Чия ідея була заснувати гурт?
Андрій: Усе вийшло рандомно. Ми познайомилися ще до створення гурту, бо були в одній тусовці. Кирило та Тимофій на той момент грали панк-рок на ударних та гітарі відповідно. І Кирило прямо написав: "Погнали грати блек. Можеш стати на вокал, є ще чувак на гітарі". Втрьох і прийшли до цієї форми.
Тимофій: Кирило взяв мене на репетицію свого гурту За Дом! і в перерві, коли всі вийшли на перекур, сів постукати на ударних, я ж — почав награвати якийсь риф Hate Forest. Так і з’явився напрям подальшої творчості.
На фото зліва направо: Євген Сарамок — гітара, Олександр Шилов — бас-гітара, Кирило Драгун — ударні, Тимофій Бусловський — гітара, Андрій Козловський — вокал. Фото annagrosmaneil
— Тобто ідея грати блек прийшла спонтанно. Чому не умовний емо-хардкор?
Тимофій: Ну, так, було б прикольно спробувати грати. У мене це взагалі перший досвід гри в гурті був. Кирило на той момент уже був учасником колективу Пилип. Спочатку все було несерйозно, проте потім переросло в якісь адекватні шоу та зважений підхід.
— За ким були перші композиційні кроки? На чиїх демках ви починали об’єднуватись як гурт? І як усе організовано зараз?
Кирило: Спочатку ми розбирали декілька моїх демок і потім уже був підключений Тимофій
Тимофій: Зараз немає чіткого розподілу обов’язків, так щоб одним напрямом займалась одна людина
Кирило: Хто що придумав та приніс, те й розбираємо, та додаємо кожен від себе. Більшість матеріалу зараз генерує Тимофій.
Перший реліз гурту — "Live@SoulPub" (2024), запис виступу в чернігівському закладі Soul Pub
— Добре, це був етап, на якому ви працювали як тріо. А як доєднався ти, Олександре? Бо всіх музикантів я більш-менш знаю, ти ж для тусовочки людина нова.
Олександр: Спочатку я відвідав лекцію про блек-метал, де ти (ред. Єгор, інтерв’юер) згадав про Sumakh і те, що в них готується до виходу альбом. Потім потрапляю на їхній концерт у Чернігові разом із Schizogen. Побачив, що в них немає басиста, познайомився особисто, й ось я тут.
Про концерт дізнався через тематичний тг-канал з анонсами. Побачив у анонсі тег блек-метал та прийшов. Слухаю його майже зі школи і здивувався: у нас у місті є блек-метал? Що? Не привоз, не гості, місцевий гурт, цікаво.
У мене був інструмент, навички, час, бо закінчив роботу над власним проєктом, над яким працював майже 10 років. Було бажання, бо грати я вмів, але не блек, а хотілось саме його. Поставив галочку на давно забутій мрії, скажімо так.
— У Чернігові свого часу вся музична тусовка була розділена на підгрупи: металісти, панки, готи, скіни і тд. Зараз такого немає, проте собі в голові я впливи кожного розділяю так: Кирило — панк, Тимофій — метал, Андрій — мазафака та металкор. Олександр — щось невідоме та незрозуміле. Що ти вносиш у гурт, на якому стовпі стоїш ти?
Олександр: Переважно на хеві-металі. Мій вплив можна почути на останньому треку з альбому — "Last Cry". Я б не сказав, що заходжу якось у далеко в блек зі своєю грою, проте атмосферіка там багато.
Я ніколи не горів по панку та металкору, це для мене абсолютно чужі напрями. З плином часу поступово дійшов до груву, Pantera і далі-далі-далі. Моя ідеальна комбінація жанрів — мелодичний дез-метал, атмосферний блек, Opeth та Katatonia, щось таке.
— На якому етапі склад розширився до п’ятого учасника?
Олександр: Женька я покликав на одну із репетицій, бо йому було нудно. Ми з ним намагалися грати доволі давно, ще з 2015 року. Тоді це були кавери на Iron Maiden. Хотілося спробувати пограти із двома гітарами — у нього свербіли руки. Спробували, усім сподобалось.
На альбомі є декілька партій Жені, не більше. Він був присутній тільки під час запису, бо запис ми робили в мене на домашній студії
Фото annagrosmaneil
— Плавно переходимо до вашого дебютного альбому.Чим ви надихались при його створенні? Які гурти та релізи допоможуть слухачеві глибше зануритись у вашу творчість?
Кирило: Перший трек я написав через те, що Тимофій скинув гурт Ангел, і я такий: ого, так просто? Це ж легко повторити)
Тимофій: Windir, бо в один момент я прямо проникнувся ними — подобалось, яку атмосферу вони створювали, усі ці клавішні та синтові партії.
Андрій: Блек я почав слухати лише з моменту, коли почав його грати. До цього був лише Deafheaven — саме шугейзовий альбом. Потім уже прийшли їхні ранні роботи, почав звертати увагу на технічні партії вокаліста та як він ними користується.
Олександр: Від себе додам Lifelover, особливо це помітно в пісні "Entity in the Dark", вона прямо кричить ДСБМ-ом. Думаю, якщо брати деякі аспекти піджанру, особливо крики на фоні стіни звуку — ми в них цілком вписуємось.
У "Brink of Existence" піджанру немає — це блек-метал без уточнення. Це солянка з усього: ми намагались, ми експериментували. Є відправна точка, з якої вже видно, у якому напрямі будемо рухатись далі.
Тимофій: Це все напрацювання за декілька років, тому треки не виглядають концептуально зібраними. Ми формувались як гурт, враховували інтереси кожного музиканта та різне музичне бачення. Тому він подекуди такий незібраний, наплямовано багато.
— Хто за лірику відповідає? Це взагалі концептуальна робота?
Андрій: Всі тексти на мені, завжди. Концепції немає, бо не було бачення релізу — я міг прийти зайобаний від роботи, життя, людей та видати це в текст, не задумуючись. Виклав те, що було на душі.
Зараз підхід змінився. Ми покатались, подивились на інші гурти та їхній підхід, особисто я почав більше слухати тематичної музики, читати тексти та намагатись зрозуміти, як їх пишуть. Особливо в цьому плані на мене вплинули Mortui Vultus з їхніми абстракціями, без постійного Я.
Фото ph_by_ivanenko
— Ще мене цікавить тема спадковості в музиці. На жаль, чернігівська сцена — не про блек-метал. Останній реліз виходив понад 10 років тому, наживо його грали ще давніше. Тож тематично вам немає від кого переймати спадщину. Тому питання таке — хто із локальних артистів, можливо, вплинув на вас?
Андрій: Hempcrete, дуже гарний матеріал. Також я надзвичайно щасливий, що потрапив на легенд Dan Stark. Rage Age ще достойні дуже.
Тимофій: Так само хочу виділити Hempcrete та Dan Stark — люблю передивлятись лайви з ними та шкодую, що не застав інші виступи. Keepleer 18 ще та Opus Hereticus, хоча вони взагалі тільки два рази зіграли наживо. Remorse також.
— Цьогоріч ви ще почали активно кататись: Одеса, Київ, Полтава, Івано-Франківськ, Харків, Ужгород. Наша сцена чимось відрізняється від інших міст?
Андрій: Не те щоб відрізнялась у кращу чи гіршу сторони — вона чимось схожа. Полтава схожа на Одесу, і там і там люблять крутити вертушки під нас)
Тимофій: Я люблю DIY, як у тій же Полтаві чи Одесі, та відсутність сцени, або її мінімальну наявність — одразу відчуття, що це роблять однодумці. Люблю відчувати сімейну атмосферу, комфортну, як у нас у Чернігові.
— Зараз постійно треба боротись за увагу слухача та чимось виокремлювати себе. Яку для себе нішу обрали в сцені та чи є на ній конкуренти?
Андрій: Я б сказав, Ortum. Ми грали в Києві і якось вийшло, що вони доволі швидко бустонулись: постійно грають, часто кличуть виступати, на “Файне” потрапили. Можливо, ще Nathreism. Ми, по суті, одночасно релізнулись і на одному рівні впізнаваності лишаємось.
— Є напрацювання на другий альбомний цикл? Якщо так — вони чимось відрізняються від наявного матеріалу?
Кирило: Так, є декілька майже завершених треків. Вони повністю відрізняються від дебютного альбому.
Андрій: Ми залишились вірні блек-металу, але вирішили піти в сторону постблеку: Mortui Vultus, Deafheaven, Møl, Alcest. Більше партій на кліні, шугейзових моментів, оце все.
— Плани на майбутнє?
Андрій: Записувати наявний матеріал, уже наступного року, як мінімум, опублікувати сингл.
— Наостанок — що найбільше вас вразило в музичному плані за останній час? Без прив’язки до блеку.
Андрій: Sadness, Sorrow Plagues, Title Fight, The Amity Affliction, Bad Omens, Mr. Kitty.
Олександр: Неіронічно — Labyrinthus Stellarum, які взяли все краще від Lustre, Woods of Desolation, Alcest, An Autumn for Crippled Children, Shadow of Intent, Tesseract та дельта блюз, особливо — Джастін Джонсон.
Кирило: Deafheaven, Panopticon, Fu Manchu, The Police.
Тимофій: To Be Gentle, Reminded, Blindfold, вейпорвейв)
Гурт активно виступає наживо, тож не пропустіть їхній концерт у своєму місті. Найближчий виступ колективу запланований у Чернігові 30 листопада в рамках туру одеситів Labyrinthus Stellarum.
Слідкувати за творчістю Sumakh:
