"Garden Krist": ми не вважаємо, що знаходимося в андеграунді

Цей дует нещодавно «вийшов у світ», та вже встиг зарекомендувати себе як досить амбіційний та плідний проект. "Garden Krist" – гурт, який складає молоде подружжя Кирила Ключа та Регіни Літвинової, з’явився у листопаді 2015 року. Хоча музиканти не люблять, коли їх творчість заганяють у затісні тегові рамки, та самі стверджують, що грають музику на перетині нью-вейву, електропанку та готики. Похмура еклектика, домашній звукозапис, експерименти з різними музичними інструментами та унікальний підхід до створення композицій – за все це гурт прийшовся до вподоби вибагливій аудиторії. 
 
- Garden Krist – це ваш перший проект? Чи грали ви раніше в інших командах?
 
- У рамках нашого складу – перший. Раніше був певний досвід, та тепер нам це більше нецікаво.
 
- Як відомо, жоден союз не можливий без конфліктів. Чи не виникає у вас сварок на музичному ґрунті, чи були творчі розбіжності?
 
- Суперечки виникають вкрай рідко, оскільки наші музичні смаки збігаються. Певно, саме тому і з'явився наш гурт.
 
- За короткий час існування проект "Garden Krist" доволі швидко здобув популярність. Ви встигли відіграти на українських фестивалях (Белые Ночи, Відкриті Системи). Чи плануєте виступи на фестивалях в цьому році?
 
- Планувати можна багато чого, але що робити в понеділок, якщо в неділю ти помреш?
 
- Спитаємо тоді по-іншому. Що думаєте про організацію місцевих концертів і фестивалів? Адже звинувачення лунають і від організаторів, і від музикантів у бік один одного…
 
- В організаційних питаннях завжди існують непорозуміння – як з боку музикантів, так і з боку організаторів, проте всі проблеми можна швидко вирішити.
 
- Який виступ запам'ятався вам найбільше?
 
- Напевно, другий виступ у клубі «56». Якісь п'яні молоді люди кричали: «Так, давай андерграунд, давай-давай». Було смішно і сумно дивитися на це. Адже ми не вважаємо, що знаходимося в андеграунді. І тим більш смішно було це чути від людей, які так думають. Молоді хлопці виглядали як пацани з Гідропарку. Це так, до слова... про андеграундну сцену.
- Ну, питання андергаунду і справді досить складне; усі бачать за ним щось своє. Оскільки ви точно відмежовуєтеся від цього поняття, напевно, маєте якесь його визначення. То, на вашу думку, що таке “український андерграунд”? 
 
- Андерграунд – визначення короткочасне. Усе, що колись замислювалось та починалось як андерграунд, згодом стало популярним, масовим, як-то кажуть. Виходячи з цього, ми не можемо назвати себе представником "андерграундної" сцени.
 
- Останнім часом всі тільки й ведуть розмови про підйом вітчизняної пост-панк сцени. Багато новостворених гуртів відносять себе до неї, а ви – ні. Чому так? Поясніть. Як взагалі визначаєте жанри своєї музики? Адже у вас деколи таки з’являється тег #postpunk, хоч і вкрай рідко. 
 
- Так, дійсно, в нашій музиці присутні певні елементи пост-панку, але визначити нашу творчість одним цим тегом складно, оскільки ми, поки що, не зустрічали гуртів зі схожим звучанням. Тому і сказати щось про вітчизняний пост-панк вкрай складно. Є багато гуртів, але вони нам цікаві лише з точки зору спілкування. Сцена є, і це вже добре.
 
- Не можу не запитати про ваших улюблених музикантів на вітчизняній сцені.
 
- З вітчизняної сцени можемо виокремити хіба що старі гурти. Наприклад, Коллежский Асессор, Раббота Хо – відмінні колективи були. Із сучасних нам подобається гурт BOMG, які грають stoner doom. 
 
- А хто із закордонних виконавців вас надихає? На кого рівняєтеся? 
 
- The Soft Moon, Nurse With Wound, Can, BEAK, Coil, Haus Arafna, Громадянська оборона… Перелік можна продовжувати вічно, але в цьому зовсім немає сенсу. Ми, можливо, на когось і схожі, та не копіюємо чужу творчість і не орієнтуємось на неї навмисно.
 
(фотограф Олександра Серафімович) 
 
- Чи підтримуєте ви дружні відносини з українськими командами? Вважаєте їх радше колегами чи конкурентами? 
 
- Серед українських команд є досить непогані музиканти, серед них є наші хороші знайомі і друзі. Взагалі, ми завжди раді новим знайомствам з творчими людьми. Щодо конкуренції – важко щось сказати: кожен робить те, що вважає за потрібне. 
 
- Як загалом ставитеся до критики вашої творчості? «Підстьобує» працювати краще або скоріш демотивує? 
 
- Коли людині є, що сказати – будь ласка! Ми ж у свою чергу як працювали, так і будемо працювати над створенням музики.
 
- Оскільки ми вже пишемо інтерв’ю для Neformat’у: у вас був конфлікт з автором рецензії на нашому сайті.  Чи вдалося примиритися?
 
- Скажімо так, після цього інциденту ми з автором не спілкувалися, та все одно бажаємо йому творчих успіхів.
 
- Під час дискусії навколо цієї рецензії мова ішла, зокрема, про необізнаність місцевого слухача, який слухає різний навколожанровий шлак. Мовляв, “піпл хаває все”. Часу з тих пір пройшло не так багато, та все ж таки: чи змінилося щось у вашій музиці, слухачах та стосунках із ними? 
 
- Дискусія жодним чином не вплинула на написання музики, тим паче на відносини між нами і слухачем. Коло наших слухачів вийшов далеко за межі країн СНД. Усе, що ми маємо на сьогодні, - це результат не одного місяця роботи. 
 
- Яким для вас є ідеальний слухач?
 
- Для нас "ідеальний слухач" – це та людина, яка розділяє інтерес до нашої творчості.
 
- А яким бачите ідеальне місце для проведення вашого концерту?
 
- На щастя, таких забаганок немає. Ми не ганяємося за комфортом або за романтичним образом сцени з якоюсь специфічною атмосферою. Куди нас звуть – туди і їдемо. Яка сцена буде, на тій і виступимо. Незалежно від того, де вона буде і скільки людей на нас прийде.

- До речі, щодо створення музики. Привідкрийте завісу таємниці: в яких програмах пишете, чому не використовуєте інструменти? Взагалі, наскільки важлива роль саме інструменту у написанні композицій?
 
- Працюємо у програмах Fl Studio і Adobe Audition. Інструменти ми використовуємо, записуємо гітару і альт. З ними ж і виступати почали. Часом ми записуємо якісь партії на синтетичних інструментах, та все одно потім виконуємо їх наживо. Доволі часто ми записуємо на диктофон звуки, які нам просто сподобались, обробляємо їх і вставляємо як семпли. Вони можуть у подальшому слугувати як перкусія або пед. Експериментуємо.
 
- Як досягти ідеального звучання, чи можливе воно? Ви не раз уточнювали, що записуєте музику в «домашніх умовах», чи були плани перекочувати у студію? Може, матеріал би заграв інакше.
 
- Весь процес запису відбувається в нашій однокімнатній квартирі, але саме тут, а не на студії, ми отримуємо справжній продукт наших старань.
 
- Сусіди не нервуються від постійної музики?) 
 
- Зазвичай усе спокійно, але був один випадок, коли двоє чоловіків подзвонили в двері і обережно запитали: «Чи все у вас гаразд?» - наслідок експериментів зі звучанням.
 (виступ на "Urban Space 100" – Івано-Франківськ \ 23.04.16 )
 
-  Чому для виконання пісень ви обрали російську мову? Чи плануєте писати тексти українською/будь-якою іншому мовою?
 
- Російська, німецька, англійська – це не важливо, головне те, наскільки ви нас розумієте.
 
- Тепер нудне і серйозне питання – закон про квоти на радіо. Ваш гурт, наприклад, не потрапляє під нього саме через російську мову. Чи готові ви змінити її заради виходу “у широкі маси”? Чи хотіли б взагалі, щоб ваші треки були у ротації на національних радіостанціях?  
 
- Ми дуже спокійно до цього ставимося, можна сказати, ніяк. Чесно кажучи, нам досить того, що нас слухають на латиноамериканських радіостанціях. І не тільки, там, слава Богу, російська мова котується.
 
- Що намагаєтесь передати слухачам своїми текстами? Який посил вкладаєте у лірику? І взагалі, хто займається текстом? 
 
-  Наша музика, так само як і лірика, передають настрій, але яку саме емоцію викличе той чи інший твір – особиста справа кожного. Написання текстів і музики відбувається спільними зусиллями.
 
- Касети, диски або вініл: як ви вважаєте, який носій краще? Що вибираєте для прослуховування музики?
 
- Насамперед, ми вибираємо музику, а ті іпостасі, в яких її подають – вторинні.
 
- Хотіли б ви, щоб ваші композиції були використані в якості саундтреків до фільмів? Якщо так, то фільми якого жанру це могли б бути?
 
- Насправді, такий досвід уже був. Кирилові пощастило попрацювати з російським режисером Олександром Столяровим. Під його керівництвом він озвучив кілька документальних і художніх фільмів. Так само, останньою роботою став короткометражний фільм українського виробництва, який незабаром з'явиться у вільному доступі.

 
- Чи знаходить ваша творча натура прояв у інших видах мистецтва або хобі? Розкажіть, якщо так.
 
- Іноді ми можемо щось малювати. Та основна сфера нашої діяльності – музика, певно, саме тому написання музики стало саме тим самим «хобі».
 
- Що очікувати шанувальникам гурту і меломанам від майбутнього релізу? Наскільки матеріал вже завершений? 
 
- Гадаю, матеріал вже завершено десь на 70 відсотків. Хоча не виключено, що ми ще щось придумаємо і додамо. Альбом буде різноманітним за жанрами, але єдиним за духом. Наш настрій і основа світогляду стануть основою наших пісень, це точно.
 
Neformat.com.ua ©