Тимпаче - 23 (2019)

Гадаю, повернення блудного мене на сторінки Неформату очікував приблизно ніхто, і для ще меншої кількості людей це повернення хоч щось означає. Зате, сподіваюся, альбом "23" гурту Тимпаче, рецензія на який починається трохи нижче, матиме певне значення якщо не для всього українського ринку, то хоча б для локальної сцени, про яку так вдало недавно писав міністр фейсбук-мемологіі Євген Тимчик. 

Я теж люблю Курта Кобейна

І Антона Корбайна, але зараз не про це. Наскільки мені відомо, "23" виношувався гуртом певний час, і назву свою отримав на честь того, що всім учасникам колективу на момент релізу було саме по 23 роки. Вік до огиди складний і неймовірно прекрасний — знаємо, самі недавно там були. І тим складніше якось оцінювати альбом. З одного боку, це дебютник, вимагати від нього більшого - грішити проти музики. З іншого ... Алексу Тернеру і Джейку Баггу на момент релізу перших альбомів було істотно менше, і платівки у них вийшли куди яскравіші, якісніші, доросліші. Ну, починайте своє "так вони ж там, а ми тут" і "так це ж локальний гурт, вони для себе і друзів грають". Ну так, розкажіть ще, що ніхто не хоче сердечок в інстаграмі та ліфчиків на сцені.

Інша справа, що це все треба чимось заслужити. І "23" не тягне на статус такої заслуги, хоча і явно намагається в цей божевільний рок-н-рольно-гранжевий вайб. Я, втім, ще наговорю багато чого хорошого гуртові. Можете проскролити до підзаголовка "Гасіння пожежі", якщо не хочете піддавати свій мозок нехай мінімальним, але все ж потрясінням. Так, у цьому альбомі не все ідеально. Скажу більше — тут майже все неідеально.

Залягти на дно у Вагабонді на Подолі

Звуковий посил "23" сам по собі досить непоганий — щось схоже було на перших альбомах спонсорів більшості марок туші для вій Green Day, тільки у Тимпаче вектор більше в сторону концертного драйву. Суть лірики, проте, незрозуміла — вміст текстів змушує думати, що вони тут потрібні тільки для того, щоб записати вокальну доріжку. Це останнім часом поширене явище — он, Пошлая Молли тексти пише, щоб новий пресет в автотюні протестувати, але від Тимпаче я очікував більшого.

Є претензії до інжинірингу — ну не вміють у нас працювати з вокалом, від цього нікуди не дітися. Я розумію, це питання часто обсягу студійного часу гурту, наявності достатньої кількості дублів, часу звукоінженера і так далі, але факт залишається фактом: вокал гарно лягає на інструментал тільки на приспівах, і то не завжди.

Бідність аранжувань і мелодик можна списати на недосвідченість колективу та бажання зарелізити хоч щось. Не впевнений, що це той самий випадок, але мені здається, перед Тимпаче стояло класичне запитання "видати те, що є, або випустити альбом через 5 років". Якщо так і було, вибір хлопці зробили правильний.

Підкреслена локальність, яка простежується від текстів до вибору барабанів, до кінця альбому починає трохи дратувати. Нічого не маю проти такої орієнтації на вже існуючу аудиторію, але наскільки ймовірним є, що з таким вайбом і звуком вам вдасться залучити нових слухачів?

Гасіння пожежі

Попри люте бажання бити фейспалм від більшої частини текстів, варто визнати, що приспіви на належному рівні — у першій половині альбому вони прямо качають, тексти запам'ятовуються, ногами тупати в ритм теж ніби не соромно. Це накладається на специфіку вокалу, який приємно дивує своєю гранжевістю та, фактично, витягує Тимпаче з категорії "мій шкільний гурт".

Фішка "23" саме в тому, що ти, чуючи всі огріхи запису, не маєш жодного негативу до колективу — відчувається, що над альбомом працювали, і, що куди важливіше, прослідковується неабиякий потенціал. Є думка, що продюсер з хорошим розумінням жанру і належними зв'язками, за кілька років може зробити з Тимпаче хороший такий музичний проєкт на кілька десятків років. Мова, перш за все, про позиціювання і позбавлення підлітково-аматорського духу, про збагачення мелодій, аранжувань і можливостей, і, звичайно, про звукоінжинірінг принципово іншого рівня.

Якщо хочете піднятися на ліфті, знайдіть гідного ліфтера. Від імені себе і тільки себе я кажу виразне "ні" альбому "23" і не менш виразне "так" гурту.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Тимпаче у соцмережах:

https://www.facebook.com/teampache/ 

Neformat.com.ua ©
  1. Рожевi окуляри
  2. №317
  3. Але-але
  4. Подол
  5. Незабаром
  6. Венера
  7. Птахи
  8. Палаємо
  9. Море нашого життя
  10. Л.С.В.
  11. Коли клуби запалюють вітрини
  12. Доки ще живий
  13. Ніч
  14. Андерграунд
18.10.2019