Raventale — Planetarium II (2020)

"Planetarium II" — це нова платівка музичного проєкту Raventale, що стилістично продовжує концепцію попереднього альбому "Planetarium", який вийшов у 2017 році. Чим цікавий "Planetarium II" і яка його відмінність від "Planetarium", спробуємо розібратися.

In a cosmic perspective, most human concerns seem insignificant, even petty.

Carl Sagan

Музично "Planetarium II" — це той самий атмоблек на космічну тематику, як і "Planetarium" (2017), що приправлений ембієнтними вставками та повільним думом, з доволі характерною впізнаваною рисою побудови композицій, що базується на затяжних гітарних соло. Проте, можна помітити, що на "Planetarium II" ембієнтних пасажів, вплетених в основну структуру треків, стало дещо більше, як порівнювати з його попередником. Як і всі блекові дітища Астарота, "Planetarium II" — навмисно гордовито виразний і мелодійний альбом завдяки тривалим епічним соло, які місцями навіть зриваються в MDM (слухай "A Temple Of My Choice"), що для мене було досить неочікувано. Відлуння прискіпливої роботи над соло були чутні й на попередніх альбомах Raventale, але квінтесенцію її вираження я відчув саме на "Planetarium II". Інструментально за кількістю соло — це майже як Summoning (тільки в космосі) чи тематично ближчі МДМщики Enshine.

Варто також наголосити ще одну відмінність, вона полягає в тому, що в одній із пісень ("The Moon In The Seventh House") є жіночий вокал Аліни Бєлової, яку ми знаємо як учасницю гуртів Kauan, Helengard. Використання жіночого вокалу дещо додає ефекту приреченості цій композиції.

"Planetarium II" також вийшов доволі різноманітним у сенсі чоловічого вокалу. Мене здивувало те, що Athamas не брав участь у записі цього альбому і всі вокальні партії, за винятком жіночих, виконав Астарот. Місцями чути його нищівний крик, ще десь зловісне гарчання, а потім він взагалі загрозливо начитує якусь лекцію світового масштабу.

Щодо лірики альбому — вона космічна, у всіх значеннях цього слова. Raventale знову запрошує нас продовжити подорож незвіданим і окультним Космосом, напрям до якого саме був закладений попереднім альбомом. Атмосфера, яку створює текстова складова релізу, безумовно, така ж холодна, як і в найглибших чорних дірах у порожнечі космосу. Недарма на початку рецензії я процитував Карла Сагана про те, що в космічній перспективі більшість людських проблем видаються незначними. Цю цитату можна трактувати по-різному, у загальнодоступному сенсі можна сміливо сказати, що космос безмежний і йому "начхати" на те, що відбувається з людьми. Проте, якщо виходити з філософії текстів Raventale, то планеті Земля конче необхідне переродження, оскільки люди не турбуються про свої дії, і настане момент, коли всі вони просто знищать самі себе. Немає людей — немає проблем, але тут також не все так просто. Я думаю, що в текстах Raventale є все-таки частина надії на те, щоби людство вижило й пізнало позамежні форми існування, але обов’язково водночас позбавившись паразитичної дії до своєї ж Землі. Ось вам і лекція з астрономії та правильності ресурсокористування. Втім, покопатися глибше в текстах пісень не вийде, якщо Ви скачали альбом з інтернету, вони чомусь не викладені у вільний доступ. Проте, судячи з зображень на фізичних копіях альбому, усі тексти видрукувані.

Оформлення альбому виконано білоруською ілюстраторкою Ольгою Канн. Обкладинка містить багато символів, які необхідно трактувати під час прослуховування, щоби відчути глибину цього альбому.

Ще неможливо не згадати високу якість запису. Усе чудово зведено й технічно вивірено. Прослуховуються абсолютно всі використані інструменти та вокали. Я в захваті від того факту, що практично все це зробила одна людина.

Підсумовуючи все описане, "Planetarium II" Raventale по суті своїй не відкриває нам нічого принципово нового в плані виконання космічного атмосферного блеку, але при цьому він є якісним, цікавим і однозначно вартим уваги альбомом. Особисто для мене, остання композиція з нього "A Temple Of My Choice" стала найкращою зі всієї творчості Астарота.

Planetarium II by Raventale

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Raventale — київський блек/дум-метал проєкт, заснований Astaroth Merc у 2005 році. Власну музику автор називає Atmospheric Blackened Metal. Дискографія нараховує дванадцять повноформатних альбомів та один сингл. Проєкт наразі співпрацює зі столичним лейблом Ashen Dominion.

Нагадуємо, торік Raventale презентував альбом "Morphine Dead Gardens". Також на сайті є рецензії на альбом проєкту "Dark Substance Of Dharma" (2015).

Raventale у соцмережах:

https://www.facebook.com/raventaleofficial
https://raventale.bandcamp.com/

Neformat.com.ua ©

1. Sheen Of Urania
2. Extra Terrestrial Arcana
3. Drinking Sulfur, Devouring The Sun
4. Route To Andromeda
5. The Moon In The Seventh House
6. Let The Fire Burn!
7. Earth (Alpha & Omega)
8. A Temple Of My Choice

08.09.2020