Ignea — The Realms of Fire and Death (2020)

Київський гурт представляє другий повноформатний альбом "The Realms of Fire and Death", який розгортає перед читачем не одну історію, а цілих три.

Історія цієї нетривіальної української капели почалася ще 2011-го, коли сформувалися Parallax. 2013-го вони вже перетворилися на Ignea і випустили мініплатівку "Sputnik". 2017-го вийшов повноформатник "The Sign of Faith" і ось цього року київський квінтет на чолі з Хель Богдановою нарешті знову пригощає нас повноформатним і концептуальним релізом, у якому є щільна інструментальна основа і східна мелодійність з органічно вплетеним у цю канву то ліричним, а то брутальним вокалом.

Почнімо з того, що альбом концептуальний і деякою мірою міфологічний, пізніше я поясню, чому. Щодо концепції, то гурт перейнявся нею настільки, що навіть дібрав старовинний шрифт із книги 1865-го року, тож візуальна частина також є цілком продуманою. Причому, альбом виходить у супроводі книги з лірикою та короткими розповідями, які пояснюють концепцію лонгплею й дають більш повне розуміння наявним у ньому метафорам. Що ж до мелодійної частини, вона урізноманітнюється синтезаторами та рясними електронними ефектами, знаменуючи відхід від симфонізму, який ми чули на попередніх релізах гурту (пригадуєте трек "Alga", записаний у супроводі симфонічного оркестру?).

Реліз поділений на три основні частини, кожна з яких складається з трьох пісень. Перша трилогія: "Queen Dies", "Чорне Полум’я" та "Out of My Head". Ідеться про умовне королівство, володарка якого, почувши від чаклуна пророцтво, буцім вона помре від рук близнюка, починає на своєму терені різню, щоб убезпечити себе від такої неприємної несподіванки, як смерть. У результаті дух королеви в ній помирає ("Queen Dies"), усе хибне та ілюзорне горить в очищувальному "чорному полум'ї", а на останок трилогії відбувається кривава сутичка Королеви з Демоном, у результаті якої помирають обоє, а дух Королеви стає охоронцем земель, посилаючи на них чистий рятівний дощ, коли щось у тих землях починає несподівано палати.

Щодо музичної складової, то починаємо з потужної та мелодійної "Queen Dies", на яку в команди заздалегідь вийшов кліп. Композиція ніби задає тон платівці, яка неквапом набирає оберти. "Чорне Полум'я" — трек українською, і тут і починається це шаленство, втім, поєднане з мелодійністю вокальної лінії та синтовими "смаколиками". Шаленство продовжується й на "Out of My Head". Чуємо потужний трек, який чіпляє настільки, що, попри назву, з голови його так просто не викинеш, це зрозуміло вже зі вступу, у якому нав'язливо пульсують шалені бас і ударні. Куплет починається з мелодійної розповіді Хель, яка вдало перестрибує до брутальних гроулів у приспіві, викликаючи під шкірою солодко пульсуючий електричний струм. Про магію переливчастих синтів годі й казати. Але короткий перепочинок ненадовго, бо ми знову повертаємося в царину дисторційованих рифів та нищівної ритм-секції.

Наступна трилогія — це "I Tokuni", написана фарерською (!), "Too Late to Be Born" та "What For". Атмосферна "I Tokuni" (кавер на пісню Айвер Полсдоттір) — чи то замовляння, чи то сповідь стражденної душі, яка загубилася між світами. Дійсно, якщо зазирнемо в короткі історії, книга з якими супроводжує платівку, то стане ясно, що "I Tokuni" — це пісня, що її співає душа мертвої Королеви, загублена між світом живих і мертвих. "Too Late to Be Born" — найважча пісня на альбомі, у якій чуємо розповідь чоловіка, який через смерть дружини (Королеви) заплутався у власних особистостях та, зрештою, втратив розум і згорів у полум'ї, що з'їдало його зсередини. "What For" — акустична фолкбалада, короткий і мелодійний перепочинок від бласт-бітів і перевантажених інструментів. Історія від імені сестри померлого Короля, яка не може зрозуміти, до чого той приніс такі жертви та покинув власне королівство в не зовсім слушний час.

IGNEA promo photo

У третій частині епосу ("Gods of Fire" + "Jinnslammer" + "Disenchantment"), що починається історією виникнення вогню, ми чуємо розповідь про часи мороку й холоду, коли людство ще не знало полум'я, проте згодом, отримавши його завдяки своїм впертим молитвам, зганьбило його священну силу, перетворивши все на фарс і постраждавши від власних вад, найбільші з яких дурість та жадоба.

Молитви прадавніх людей богам, щоби ті дали їм вогонь, почуті, люди отримують вогонь, проте, як тупі вівці, вчиняють бунт, нацьковані одне на одного підставною особою ("Jinnslammer"), що працюючи на богів вогню, перевіряє людське плем'я, підбиваючи його до бунту. Бунт, звичайно, справа приємна, але в результаті людська раса, піддавшись люті та примарним надіям на перемогу над богами, знищують один одного, а боги вогню розчаровано покидають землю ("Disenchantment"). Заключний трек є масштабним "кінематографічним" підсумком усього альбому не лише тому, що на нього вийшов кліп, який коротко переказує концепцію релізу (міф зародження і втрати вогню), а й через його — у хорошому значенні — епічність: "Disenchantment" запросто міг би стати саундтреком до якоїсь фентезійної чи навіть історичної стрічки. До речі, над анімацією "Disenchantment" вдало попрацювала талановита художниця й незмінна режисерка гурту Марія Горульова.

Міфологічною й навіть архетипічною платівку можна назвати тому, що її цілком можна розглядати, як історію еволюції та, на жаль (але ж це неминуче, бо за розквітом іде занепад) деградацію. Шлях людини, яка, знайшовши божественний дар (вогонь), зуміла його лише зганьбити і вимушена задовольнитися сурогатом (штучне освітлення замість справжнього, чистого вогню), не помічаючи, що спустилася на декілька щаблів нижче у своєму розвитку. Так, це може бути алюзією на сучасний світ, у якому ми, з одного боку, еволюціонували в технічному плані, навчилися створювати штучні замінники для будь-чого, але геть перестали помічати, що навіть наші емоції стають замаскованими та штучними, а віртуальне життя — сурогатом життя реального, насиченого спілкуванням віч-на-віч. Полум'я всередині згасло й людина втратила глибинний зв'язок із природою, переставши відчувати себе її частиною. Зі світу вогню — The Realms of Fire — ми непомітно, проте цілком закономірно, потрапили у світ смерті — The Realms of Death.

Якщо відкинути похмуру метафізику, то платівка "The Realms of Fire and Death" — досить вдалий вибір і для знайомства з жанром симфометалу (до симфонічності гурт усе ще тяжіє), і, — якщо ви давно в темі, — для того, щоби просто випасти з часопростору й зануритися в епічну сповідь, принаймні на десять пісень. Потужний продукт, який упевнено набере своїх заслужених обертів, ставши на полиці великого кола поціновувачів жанру.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Ignea у соцмережах:

http://ignea.band/
https://www.facebook.com/ignea.band/
https://www.youtube.com/igneaband
https://twitter.com/ignea_band
https://www.instagram.com/ignea.band/
https://soundcloud.com/igneaband 

Neformat.com.ua ©

1. Queen Dies
2. Чорне Полум’я (Chorne Polumia)
3. Out of My Head
4. Í Tokuni (Eivør Cover)
5. Too Late to Be Born
6. What For
7. Gods of Fire
8. Jinnslammer
9. Disenchantment
10. Black Flame (Bonus)

17.04.2020