Erai — Verges (2019)

Усередині жовтня київські металкорщики випустили третій мініальбом "Verges", у якому намагалися створити похмуру атмосферу разом з лірикою, що метафорично передає ставлення музикантів до навколишньої несправедливості та речей, які оточують нас щодня. Роздумовуємо, що з того вийшло у результаті. 

Коли настає час та приходить натхнення для рецензії на черговий реліз, я всю роботу починаю з інтро — власних відчуттів, що виникають під час першого прослуховування. Це така собі передмова перед початком основного сюжетного оповідання. Там може бути вода або щось дотичне до основного тексту. Можна це вважати за графоманію, але мені самому подобається матеріал викладений у такій формі. Утім, здається, тут варто піти іншим шляхом — прямолінійним, та бити відразу у лоба, без розділення на блоки та роздуми.

Erai хибно назвати молодим гуртом, вони функціонують так чи інакше, із різними змінами у складі, з 2013 року. Тобто, за цим критерієм, ставитися до них поблажливо не можна. "Verges" — третя за ліком робота колективу, і водночас перша із новим вокалістом та загальним оновленим підходом до створення матеріалу:

"Над музикою працювали всі разом. Важко сказати, чим надихались. Хотіли зробити атмосферно та важко. Якщо конкретно — сідав гітарист на студії й ми йому, висячи над душею, щось надиктовували та награвали", — розповідає бас-гітарист Erai Ігор Мельниченко.

Чи пішло це на користь? Напевно. З однієї сторони, послідовне створення матеріалу однією людиною гармонійно виглядає наприкінці. З іншого, гуртом і батька легше бити.

Генератор мемів всія сцени, Женя Тимчик, колись публікував чергову роботу на тему того, що Алекс Енджел виховав багатьох її представників: Bojevilla, O’Hamsters, The Nietzsche та Beyond The Pleasure. Я набрався хоробрості та трохи змінив його зовнішній вигляд:

photo_2020-03-07_11-53-07 - копия

І це, насправді, болюча тема для обговорення. Одна справа — підводити під лінію музикантів, котрі користуються послугами одного саундпродюсера. Та зовсім інше — свідоме, або ні, мімікрування один під одного. Звісно, зараз такий час, коли гріх не знати про Bojevilla, якщо для тебе важка музика — це щось більше за Jinjer. Чинне становище коштувало Bojevilla багатьох років та зусиль і що ми маємо? Релізи Erai та Palay ну дуже схожі на те, що роблять "аутсайдери". Не те щоб це було повне копіювання, та на місці вокаліста Erai хочеться бачити вокаліста Bojevilla. Гітарні ходи повторюють те, що створює Артем, хоче це можна трактувати і як своєрідний показник того, що "божі вила" своєю працею навколо себе починають формувати яку-не-яку сцену.

Те. що відрізняє ЕР від "батьків" — незрозуміле вкраплення електроніки, котра гармонійніше звучала на перших кроках Enter Shikari, та чистий вокал у дусі Юри Ключника (Morphine Suffering) часів лонгплею "Світло не згасне". Ну і бас-гітара — небанальні партії, котрі виведені на передній план завжди звучать гарно.

Щодо лірики

Цей розділ завжди важливий, адже проєкт не позиціює себе як комічний, тому і лірика повинна бути серйозною та проникливою. Можу сказати, що хлопці підійшли до цього питання досить змістовно.

"Лірику писали різні люди, і я також. Пісні у нас, скоріше, про власні відчуття, котрі приблизно описують почуття, що викликає музичний супровід. Метафоричний опис нашого ставлення до світу", — додає Ігор Мельниченко.

Тут є оспівування жахів війни від імені бога війни Марса:

Розітнувши спокій
Я змінив цей світ
Ми поринули в простір
Руїн із країн
_____
Спочатку були каміння й списи
А потім кров'ю блищали мечі
"Mars"

Є трошки банальності, на кшталт "підіймись та йди":

Обернись та знайди свій шлях
Поки в тобі палає життя
Поки ти не згубив своє я
Біжи немов в останній раз
"Geminus"

Та типового емо-настрою:

Повітря, спали мене
покажи мені біль
історію мого образу
У думках людей.
_____
Скільки б я не ховав свої очі, вони все одно життя забирають
Паралізують мозок і пальці один за одним виривають
"Agonist"

Водночас хотів би зауважити, що нічого не маю проти іноземних назв, та не дуже розумію, навіщо альбом та треки залишати англомовними, якщо лірика українськомовна? Може, це і "вкусовщіна", та вигляд має дещо химерний, адже очікуєш почути насамперед англійську.

Епілог

Альбом вважаю слабким, і ось чому: якщо навколо якоїсь купки людей формується коло однодумців, цілком логічним кроком буде їхню філософію саме розвивати, не копіювати. Досить умовно можна сказати, що з усієї когорти, попри семирічний досвід Erai створили майже дзеркальний варіант Bojevilla, тоді як The Hiraeth намагаються більше схилятись до мелодійного металкору, Palay та 0% Mercury — до хаотики та навіть маткору.

Гурт мав достатньо часу на пошуки власного звучання та концепції, але так і не знайшов її. Часто міні-альбоми є пробними кроками, цей — невдалий. Повноформатний реліз чекатиму, але, чесно кажучи, дивитимусь на нього прискіпливо і буду приємно вражений, якщо він зможе чимось здивувати.

Erai — металкор гурт з Києва, що був заснований наприкінці 2013 року. Наразі момент колектив випустив три міні-альбоми та кліп. Нагадаємо, Erai були учасниками першого Outsider Fest. 

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Erai у соцмережах:

https://eraiband.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/eraiband/
Ihttps://www.instagram.com/erai_metal/
https://www.youtube.com/channel/UCV3GaNKc-3b0lzCLgbD0p2w

Neformat.com.ua ©

1. Mars
2. Agonist
3. Geminus
4. Ordeal

13.10.2019