Андрій Печаткін: Хотілося б займатись музикою до глибокої старості

Signals Feed The Void неочікувано повертаються з новим мініальбомом, отож, говоримо з учасником гурту Андрієм Печаткіним про нові пісні, вигорання від музики та роль мови у відродженому інтересі до української культури. 

Signals Feed The Void
експериментальний проєкт на основі постпанку, індастріалу та інших жанрів

Проєкт створений у 2014 році в Херсоні, але зараз базується в Одесі. Дискографія нараховує кілька альбомів та EP, кожен із яких суттєво відрізняється один від одного. Постійні учасники гурту Андрій Печаткiн і Віталій Гавриленко на різних релізах відповідають за різні інструменти та різні етапи роботи. І хоча від самого початку проєкт планувався як студійний, Signals Feed The Void відіграли декілька концертів, розширили склад, але зараз знову творять удвох.

"З початку повномасштабної війни музика зникла з наших життів. Ми не могли не те що нею займатися, а і слухати. Ми боялися, бо не розуміли, що буде далі. Боялись і вірили, що життя обов'язково відновиться. І хоч до перемоги України та всього цивілізованого світу ще дуже далеко, але ми потроху пристосовуємось до нових умов. Життя не стає схожим на те, яким воно було до 24 лютого, але страху стає все менше, а віри в перемогу — більше. Разом з тим з'являються сили на музику, адже це те, що ми любимо та вміємо. Це наше зброя, яку ми використовуємо з 2014 року", — розповідають учасники херсонського за походженням гурту Signals Feed The Void

Приводом для появи цих слів став вихід нового мініальбому гурту — "Монументу".  Нагадаємо, що з часу виходу попереднього EP "Святотатство" пройшло трохи більше року і це доволі типова частота релізів для цього колективу. 

Складається реліз усього з двох пісень: "Монумент" і "Постамент", які були записані ще до війни, але, за словами музикантів, дуже сильно корелюють з тим, що відбувається навкруги прямо зараз:

"Старі монументи падуть, а на їх місці з'являться актуальні. Досить давати згоду на систематичне паплюження дійсності. Прискорюйте прихід нового. А ті, хто сповільнюють падіння старих монументів, хай самі стрибають у прірву минулого і залишаються там назавжди".

Музикант Андрій Печаткін розповідає, що загалом реліз типово писався на домашніх студіях учасників, окрім ударних. З ними допоміг випадковий музикант Віктор Сиротин, який знайшовся через оголошення.

"Це вже не перший раз, коли ми залучаємо сторонніх музикантів, але зазвичай це були друзі або знайомі, а тут чувак з OLX", — зазначає Андрій.

Водночас музиканти вже мають чимало демок для нового повноформатника, але ті ще потребують доопрацювання. Поки Андрій лише створив основу для майбутнього лонгплею, тож чекати доведеться, мінімум, до наступного року:

"Я ще на початку війни намагався щось писати. Створював якісь демки, але виключно на компі. Мені не дуже подобалось. Потім попросив гітару у Віолетти з Haxan. Записав кілька демок з гітарою, але шось воно теж не йшло. Думав вже облишити цю справу, як раптом рішення знайшлось дуже випадково.

Я переїхав на нове житло і знайшов там старенький планшет. Одразу пригадав, як Данило, той що зараз Біженець, писав демки для Save Switzerland на своєму планшеті. Вирішив поставити схожий софт та щось напридумувати. Вийшло 8 пісень. Якось мене поглинув процес написання: його інтуїтивність та варіативність зачаровували".

Над цими демо-записами ще має попрацювати інший учасник Signals Feed The Void Віталій Гавриленко, зокрема він буде відповідати за тексти, тож про сенси майбутнього альбому говорити поки досить зарано. Однак, найімовірніше, йтиметься там про війну в глобальному сенсі та всі ті події, які музиканти пережили на особистому досвіді за ці місяці.

Варто додати, що Андрій є також учасником відомого одеського постблек колективу White Ward, який недавно випустив черговий повноформатник за підтримки знаного лейбла Debemur Morti Productions. Докладніше про нього ми писали тут. Варто, однак, зазначити, що на альбомі можна почути постпанкові пасажі та вокал Віталія, що викликає питання про перетин творчості двох колективів. 

"До запису останнього альбому Вайт Вард доводилось багато займатись. Також багато морального ресурсу пішло на це. Я тоді дуже вигорів і деякий час до музики не повертався. Але з Сігналз історія зовсім інакша. Я не пам'ятаю, щоб вигорав через цей проєкт. Інколи ми з Віталею переставали ним займатись, але в цілому це щось на кшталт творчої взаємодії та свого роду спілкування. А ще це крутий інструмент сублімації, бо завжди, коли я відчуваю нервове напруження, мені хочеться його направляти в музику. Рідше — в тексти. Так Сігналз і існує вже років вісім", — розповідає Андрій. 

Він також пояснює, що вплив Signals Feed The Void на White Ward, радше, є співпадінням.

"Юра (ред. Юрій Казарян, гітарист і вокаліст White Ward) точно не надихався Сігналз, коли писав музику для нового альбому, але так вийшло, що я придумав деякі вокальні ідеї, які сам записати не міг, тому покликав Віталю, бо розумів, що він впорається з усім дуже влучно та швидко. Тому так сталось, що у Вайт Вард з’явився вайб Сігналз.

А ще був момент з кінцівкою "False Light". От там, як на мене, вплив Сігналз найбільше проявляється, але все починалось як жарт. Там у Юри просто клавіша грала, а мені це так не подобалось, що я вирішив додати маршеві барабани та наспівати простеньку мелодію в тій манері, як інколи співаю в Сігналз. Скинув цю демку Віталі, ми посміялись, пожартували, що Юра ніколи такого не дозволить, але Юрі сподобалось".

Signals Feed The Void не часто мають живі виступи

Signals Feed The Void ніколи не заганяли себе у рамки одного жанру, але їх умовно можна віднести до постпанкової сцени України, що, на жаль, до появи молодого покоління у 2020-му історично віддавала перевагу російській мові у піснях. Але це історія не про Андрія та Віталія, які свою музику зараз називають зброєю, адже з самого моменту появи гурту у 2014-му творили українською. 

"Один приятель якось сказав, що ми маємо викорінити російську естраду з нашого інформаційного поля, але коли це відбудеться, серед українців буде ще багато російськомовних, тому і запит буде на російськомовний контент. Тому знайомий вважає, що ми маємо забрати собі російську мову, щоб у русні не було шансів знов повернутись у наше інформаційне поле. Думаю, що є певні виконавці, які теж так думають, тому вони продовжуватимуть співати російською. Можливо, така точка зору гальмуватиме дерусифікацію, а, можливо, навпаки допоможе створити більш зручні умови для переходу на українську для деяких людей. Мені тут важко щось прогнозувати, бо я зовсім не знаюсь на цій темі.

Я б хотів бачити все менше російськомовних гуртів з часом, але це вже вибір кожного. У людей є багато свобод, тому хай ними користуються, але не забувають про відповідальність", — зазначає Андрій. 

Музикант, який зараз живе в Одесі, додає, що в місті є кілька виконавців, які до останнього продовжують співати російською, але є і випадки успішного переходу на українську:

"Точно знаю, що в Олі Пулатової зараз старі пісні виходять українською, а кількість прослуховувань на стримінгах стрімко росте. Бо російська — це минуле, а українська — майбутнє. Десь у теперішньому два культурні пласти перетинаються, але вагома частка минулого з кожним днем стає все меншою".

Відродження сучасної української культури, що відбувається прямо зараз, зачепило і самих Signals Feed The Void. За словами Андрія, кількість прослуховувань їхньої музики на стримінгах за останні місяці зросла ледве не в десять разів. 

Підтримати цю динаміку та послухати "Монумент" уже можна на всіх стримінгових платформах. Також не забувайте підписатись на новий інстаграм команди, бо старий з невідомих причин видалили. 

"Щодо активності я планів не маю. Колись ми домовлялись випустити “Від Надістот до Нелюді” (ред. перший реліз дуету) і закрити проєкт. Не вийшло. Хотілося б займатись цим до глибокої старості, але ніяких планів нема", — завершує Андрій.

Signals Feed The Void у мережі:

https://soundcloud.com/signalsfeedthevoid
https://signalsfeedthevoid.bandcamp.com/releases
https://www.facebook.com/signalsfeedthevoid
https://www.instagram.com/signalsfeedthevoidsftv
https://bfan.link/monument-1

Neformat.com.ua ©