Motanka: Чим глибше занурюєшся, тим більше постає питань...

Раніше вони грали англомовну альтернативу та nu-metal західного зразка. Зараз поєднують їх з українськими мотивами та лірикою. А виступ на Wacken і контракт з Napalm Records дозволив винести нашу культуру на міжнародний рівень. Про всі ці питання детальніше у матеріалі. 

Motanka – гурт з Луцька, стиль якого самі музиканти визначають як містичний метал. У своїх піснях вони поєднують народні мотиви з важкою музикою та сучасною електронікою, використовуючи при цьому українські етнічні інструменти, зокрема цимбали й окарину. Утворився 2015 року. Грати разом хлопці почали ще майже в шкільний час. Мотанці передував гурт Forkida, також були інші проекти. Кілька років музиканти жили й творили в Німеччині, де й з’явилась ідея Motanka.

Склад гурту:

  • Анатолій Жалнін – гітара
  • Сергій Ходорчук (Hodik) – бас
  • Віктор Верба – вокаліст, клавішні
  • Дмитро Дяченко (Svarog) – ударні, горловий спів 

Про сценічні імена

Victor Verba (далі – V. V.): По-перше, для мене слово "верба" дуже рідне й особливе найперше, бо асоціюю Україну з цим деревом. У моєму рідному місті Луцьку верби насаджені скрізь і я завжди під вербою в парку поряд з домом писав тексти чи думки гадав. Є така приказка: "Без верби й калини нема України". Це слово виражає всю нашу історію.

По-друге, коли чую слово "верба", одразу уявляю свою дружину. Вона надзвичайно сильна, незрівнянно красива та містична. Бо верба – це уособлення таємничої сили жінки, плодючості та материнства ще із часів Трипілля, яке я шаную та яким надихаюся. Та ще одне: серед 40-50 пісень, які мені довелось написати за життя, саме пісня "Верба" є найсильнішою та найбільше виражає мене як особистість і композитора.

Svarog (далі – S.): Узявши сценічне ім’я Сварог, хотілося, щоб воно стало живим і було на вустах. Так і сталося: людям цікаво, чому саме Сварог, і така допитливість сама собою оживляє древнього бога, ми його згадуємо, дізнаємося, хто ж він та яка його роль серед інших рідних богів. Ще не так давно дуже мало людей взагалі переймалось цими питаннями у порівнянні з сьогоденням, і для мене було важливо спровокувати запитання, щоб розповісти про те, що так бентежить самого. Цікавим моментом також є те, що чур (дерев’яне зображення) Сварога встановлювали біля кузні й відомо, що цей бог любить грім металу, дзвін молотів у міцних руках ковалів та вогонь. А оскільки на сцені я теж маю справу із залізом, то, відповідно, це є моя власна данина Сварогу.

Тематика творчості проекту переважно стосується древніх часів, коли старослов’яни виконували магічні ритуали, в яких людський дух єднався з духами природи. Це знаходить відображення не лише в ліриці, мотивах мелодій – виступи гурту супроводжуються перформансами різних обрядів, декораціями яких є традиційні обереги.

Про ритуали на сцені та у житті 

V. V.: Більшість ритуалів – це розмова з природою та рідною землею. Щоразу, коли проходжу повз ліс, прошу в нього дозволу та вибачення за те, що порушив його спокій. Перед тим, як зайти у воду річки, потрібно шепотіти: "Я знаю, хто я, річко моя, я і є ти! Неси мене на своїх хвилях, ми єдине ціле – ти і я". Перед виходом на сцену ми обіймаємось та кричимо разом клич характерників. У такий спосіб відпускаємо теперішній момент та входимо у стан, де не існує часу. На Стрітення ми зазвичай палимо велике вогнище та кличемо весну, співаючи пісень і бігаючи по колу. Зокрема, минулого року нам вдалося прикликати весну впродовж декількох годин.

Про дослідження минулого 

S.: Насправді інформації дуже багато, але не всю можна вважати за правдиву, адже вона проходила цензуру й трактувалася з різними цілями в різні часи. Тому ми намагаємось дуже детально вивчати дані, шукати людей, які компетентні в цьому, відвідуємо музеї, спілкуємось з археологами, шукаємо однодумців та обмінюємось досвідом. Чим глибше занурюєшся, тим більше постає питань...

V. V.: Уся інформація у Вашому серці, просто відкрийте його для правди й побачите відповіді, навіть проходячи повз знайомі місця. Рекомендую кожному знайти безліч відповідей у музеях Трипілля в селі Трипілля під Києвом, історії України, Голодомору в Києві, українських інструментів, Івана Франка, а також у хаті-ґражді в Криворівні, на камені Лада та Писаному Камені в Карпатах; книгах "Лісова пісня" Лесі Українки, "Історія України" Олександра Ковалевського, "Вічник" Мирослава Дочинця, "Міфи та легенди України" Валерія Войтовича, "Надприродний розум" Джона Діспензи, Велесовій книзі, працях Геродота про Скіфію...

Сергій Ходорчук, Hodik (далі - H.): Частіше, хто ти та звідки, можна відчути в місцях сили, яких в Україні є дуже багато.

Про казки

H.: У мене особисто на творчість впливають казки, на зразок, "Кобиляча голова". Сучасна "культура" значною мірою культивує принципи, як-от: лицемірство, хитрість, хамство, байдужість та безвідповідальність за себе та свій народ, а в наших казках конкретно виділяються позитивні якості: добро, любов, чесність і справедливість! Тому казкові герої, котрі були скромними, чесними та благородними завжди перемагали й отримували "півцарства в придаток". Хотілося б, щоб ці риси ніколи не зникли в українців!

Учасники гурту з повагою ставляться не лише до минулого, предків, а й до теперішнього, сучасних українців, постійно наголошуючи на їхніх хороших рисах.

Про Голодомор 

Дебютний відеокліп "Verba" порушує також тему репресій українського народу, зокрема Голодомору та масових розстрілів.

S.: Тема Голодомору та репресій достатньо відомі серед країн світу, та найголовніше – це те, щоб саме українці усвідомлювали й пам’ятали ці страшні сторінки минулого. Ніхто не буде підтримувати цю пам’ять, окрім українців. Якщо ми будемо "кричати", нас почують! Та головне – це зрозуміти, що ми маємо ставати сильними, озброєними знанням, культурними, тоді на нас не нападуть вороги, на сильних не нападають!

V. V.: У першу чергу у світі дізнаються завдяки мистецтву. Зокрема, я був на презентації польсько-українсько-британського фільму "Гарет Джонс" на фестивалі Berlinale. Кіно про Голодомор. Близько двох тисяч людей були шоковані картиною, бачив, що глядачі не могли вийти з палацу, бо немов застигли від побаченого. Стосовно кліпу: ми хотіли показати трагічні моменти історії, що підсилило основну емоцію відео – надію. Надія, що Україна відроджується. Це бачать та відчувають українці та іноземці всього світу.

Про українців

V. V.: Позитив та негатив, плюс та мінус завжди існують разом. Це рівняння природи. Не може бути дня без ночі чи ясної погоди без дощу. Але кращі риси та сила, яку ми, Українці, маємо, є безмежною та неоціненною! Ми світлий та душевний народ. Бог покладає великі надії на нас. Що нам потрібно, щоб пришвидшити цей процес? Не бігти за Європою чи Америкою, не намагатись бути схожими, а вчитись хорошого в них. Не забувайте, що їм у нас вчитись не менше, ніж нам у них. Нам потрібно бути собою й стати нарешті незалежними не на папері, а в душі та серці! І, звісно, шанувати традиції та здобутки предків – бо це є основа.

Минулого року гурт посів друге місце на Wacken Open Air Metal Battle в Німеччині. У грудні 2018-го музиканти підписали контракт з одним з найбільших метал-лейблів світу Napalm Records, на якому 7 червня й відбувся реліз їхнього першого альбому.

Про Wacken 

Tol Zhalnin: Насправді треба грати якісну й унікальну музику та вирізнятись з-поміж інших. У світі дуже люблять та поважають фолк, тому ймовірність велика. Приємно, що такі гурти, як Карна та Чумацький шлях, колеги по фолку, подались цього року на відбір. Якщо Чумаки гідно себе продемонструють, то є дуже велика ймовірність, що вони до п’ятірки фіналістів точно потраплять! Я бажаю їм привезти перемогу.

Про мову пісень

V. V.: Звісно, українська сильніша в нашій музиці. Але так сталося, що деякі з текстів я писав англійською мовою, тому ми їх залишили в оригінальній версії, не перекладаючи на рідну солов'їну. Стосовно можливостей англійської: ми й не задумувались над цими питаннями. Гадаю, у нашому випадку пісні англійською – це показник різнобічності гурту, оскільки тоді музика навіть сприймається по-іншому. Але нашою перевагою та силою є саме українська мова в піснях.

Про образи

Дебютний альбом гурту називатиметься "Мотанка", а делюкс-версія взагалі містить справжню ляльку-мотанку.   

V. V.: Мотанка – це початок, це основа, фундамент, новонароджене дитя. Бо робили мотанки, коли родилося нове життя. Наш альбом – наше дитя!

У творчості гурту серед ключових багато жіночих образів: та ж мотанка, берегиня. 

V. V.:  Жінка – центр всесвіту. Завдяки жінці ми живемо. Це як данина трипільській мудрості, так і асоціація із землею та Україною. 

Якщо пробігтись назвами композицій альбому, то з найбільш екзотичних можна виділити "Алатир" і "Крода". 

V. V.: Образи, так, вони з тисячолітньою історією. Алатир – це ще й поєднання прямого та косого хрестів: перший – чоловічий знак Сонця, другий – жіночий знак Місяця. Ми маємо ці орнаменти на концертних вишиванках. Сильні образи надихають нас на створення чогось нового.

Фото Анастасії Черчик

Neformat.com.ua ©