Клятий 2020-ий. Висновки та враження від Миколи Маги
Автор: Neformat.com.ua

Продовжуємо рубрику враженнями Миколи Маги, нашого дописувача та експерта, який за рік переслуховує більше альбомів, ніж вся решта редакції разом взята. А ще він є вокалістом у гуртах Обрій та The Symbioz

Микола Мага
Експерт, журналіст

Активний юзер форуму з 2006-го, як автор для неформату почав писати з 2016 року. Основні зацікавлення — хардкор панк, метал і сонячне Закарпаття.

На 2020-ий рік було багато планів. У мого гурту Обрій було заплановано 10 концертів лише на весну, були плани на осінь, також хотілося поїздити по концертах і фестивалях у ролі відвідувача. Натомість цей день став суцільним "днем бабака" для мене. Дні зливаються в один, тижні непомітно минають зводиться до банальної схеми дім-робота-магазин. Та все ж, якщо покопатися в пам'яті, то можна виділити щось і за цей багатостраждальний рік.

1. Онлайн-фестивалі та онлайн-концерти

Теоретично формат здавався цікавим, особливо з огляду на те, що проведення живих івентів було заборонене та й по суті інфи про ковід було вкрай мало, тому і проводити концерти в традиційному форматі було трохи лячно. Але повноцінно замінити живі івенти чи хоча б стати чимось цікавим в онлайн-заходів не вийшло. Зовсім не ті емоції, не той вайб, наповнення лайн-апу випадковими, часто нецікавими артистами так і не зробили цей формат чимось привабливим.

2. Проведення живих концертів в умовах карантину.

Другий пункт — логічне продовження першого. Я не з тих, хто заперечує Ковід, розумію всю серйозність ситуації, дотримуюсь усіх карантинних рекомендацій. Але із самого початку пандемії було ясно: якщо це все затягнеться, то концерти почнуть проводити всупереч заборонам. Бо клубам треба за щось жити, музикантам морально необхідно виступати, а публіка потребує хоч якогось культурного життя. Тому коли почали проводитися концерти, я не був здивований. Заходи відбувалися в різних місцях — на човнах, у лісах, у подвір’ях на свіжому повітрі, репетиційних базах і, звісно, у клубах, власники яких змушені були ризикувати, щоби якось виживати надалі. І я не можу це засуджувати. Музика — це така річ, яка не може без живої взаємодії музиканта та слухача. І ніякі небезпеки та заборони цього не скасують.

3. Український андерграунд так і не навчився доносити свою музику до вітчизняного слухача.

Проблема, на якій ми весь час наголошуємо — вітчизняний підземний музикант не хоче й не вміє ефективно працювати зі своїм слухачем. Релізи, на які витрачається багато часу, зусиль і певна кількість власних коштів, врешті бездарно заливаються в онлайн. Як результат, купа хорошої музики й талановитих музикантів лишається без уваги потенційного слухача. Люди не вміють грамотно презентувати свій реліз, вести свої соцмережі, не спілкуються зі своєю публікою. Самі музиканти часто вважають, що ці всі речі "від лукавого". Що ми отримуємо по факту — сцена не розвивається, притоку нової крові нема, монетизації творчості нема. Замкнене коло, де творчі особистості пишуть релізи самі для себе. Дивно й сумно.

4.Самообман українського репу.

Я весь рік досить уважно слідкував за українським репом, особливо за українськомовною частиною сцени. Представники цього жанру досить активні, вони весь час продукують велику кількість контенту, причому досить якісного. Нові релізи та відео з’являються кожного тижня. Але цих артистів дуже підводять завищені сподівання на комерційний успіх, які вкупі з економічною ситуацією в країні та конкуренцією з величезним російським ринком зводять усі їхні старання нанівець. Складається враження, наче ці люди очікують, що їх мають кликати на концерти та платити гонорари. Але, фактично, і не кличуть особливо й на нечастих івентах вони не так багато збирають людей. Маю надію, що після закінчення карантину та відновлення концертної діяльності ці люди перестануть себе обманювати та з таким же старанням, як вони продукують контент, візьмуться за організацію своєї концертної діяльності. І нехай це навіть буде за невеликі гроші, можливо, навіть за дорогу і вписку, але тільки це допоможе нарощувати свою фан-базу на місцях.

5. Зародження нішевого букінгу

В останні роки зародилася надія на розвиток нішевого букінгу, який почне возити знакові жанрові команди на постійній основі. Недовго пропрацював Barefoot Mosh Booking, який устиг привезти в Україну Extreme Noise Terror, Martyrdöd і Tank. Одеські Dying Sky Booking, які працюють з артистами різних масштабів, привозили Rome, XIU XIU, Spiritual Front. Серед майбутніх подій гурту варто виділити концерт легенд нью-йорк хардкору Cro-Mags наступного літа. І, звісно ж, Pink Hearts, які анонсували українські концерти таких гуртів, як Malevolent Creation, Slapshot, King Dude, Of The Wand & The Moon. Це все дає надії на те, що після закінчення пандемії та з відкриттям кордонів нас очікують цікаві закордонні привози.

 

Усі підбірки редакції про клятий 2020-ий шукайте тут — https://www.neformat.com.ua/rubrika/klyatiy-2020-iy

Neformat.com.ua ©