Історія одного арту: El Chulito
Продовжуємо рубрику "Історія одного арту", присвячену художникам і дизайнерам, які працюють в українській андерграундній сцені. У рамках цієї рубрики художники опишуть процес створення однієї зі своїх робіт, а також розкажуть трохи про себе, щоб ви могли відчути цей процес та познайомитися ближче. Наш сьогоднішній герой незвичайний тим, що він родом з Мінська, але в українській андерграундній сцені його ім'я досить впізнаване.
Мене звати Єгор, а El Chulito – це мій творчий проєкт, у рамках якого я займаюся різнобічною діяльністю. Звичайно ж, ця діяльність безпосередньо пов'язана з музикою і, перш за все, орієнтована на створення візуального оформлення для артистів і концертних агентств. Окрім розробки дизайну плакатів і обкладинок релізів я іноді займаюся букінгом і ще рідше організацією заходів, за наявності вільного часу їжджу в тури у ролі мерчгая і тур-менеджера, випустив пару касетних релізів, і останнім часом все більше цікавлюся версткою сайтів. Моя діяльність почалася у Мінську, звідки я родом, і залишається зі мною в будь-якій точці планети. Зараз я вже кілька років як проживаю в Мексиці.
Yotsuya Kaidan – це нині неактивний колектив з Одеси, з яким у нас були спільні роботи й у минулому.
20 травня 2018 зі мною на зв'язок вийшов фронтмен гурту, Валік Лапшин. Він спитав, чи цікаво б мені було зайнятися оформленням для повноформатного альбому. Скинув демки, описав своє бачення. Це повинна була бути глянсова обкладинка із зображенням дівчини та загальною магічною атмосферою, з суворою версткою.
Я послухав демки альбому, і, пригадую, мене відразу ж зачепив трек "Ар брют", у якого на той момент ще не було назви. Думаю, я переслухав його разів з 30, і з кожним прослуховуванням обкладинка малювалася у свідомості сама по собі. Тексти на альбомі виявилися дуже персональними та глибокими, що сильно мене захопило, бо час роботи над проєктом збігався зі складним у моєму особистому житті періодом. Частина моїх власних переживань відбилися у підсумковому арті, особливо в ілюстраціях до композицій.
Зараз у мене є відчуття, ніби цей проєкт тягнувся місяцями через те, що над ним було проведено величезну кількість роботи. Але, вивчивши хроніку через рік після здачі результату, я здивувався, що обкладинка була схвалена вже за 2 дні з початку проєкту. Зазвичай це займає набагато більше часу, але, мабуть, у мене був вільніший розклад, і сама музика, і ситуація в житті мене надихнули на плідну працю. З першого підходу ми погодили концепцію, після чого я показав 2 варіанти обкладинки, один з яких виявився фінальним. До речі, логотип Yotsuya Kaidan був розроблений талановитим Дімою Табу та самим Валіком Лапшиним.
Альбом вийшов 25 травня, після чого ми почали роботу над індивідуальними артами для кожного треку. Це була найскладніша частина роботи, тому що потрібно було візуалізувати відчуття автора текстів і зробити це у єдиному стилі, в якому я ще ніколи не працював.
Моїм улюбленим артом стала ілюстрація до треку "Поток" ("Потік"). Спочатку я зробив нічне місто і погрався зі світлом з вікна, але цього було недостатньо для магічної атмосфери, яка прошиває всю лінію артів. Я уявив, як подібна сцена виглядала б уві сні, і моментально вирішив накинути червоний місяць у декількох метрах від вікна, з якого виходить яскравий потік світла, що вибивалося б з реалістичної картини. Я вперше працював з таким освітленням, і це був справжній виклик. Думаю, це відмінна візуалізація для такого наївного і романтичного треку.
Арт для треку "Мистицизм" ("Містицизм") мені дався досить важко, я кілька разів його переробляв, не показуючи результат нікому. Хотілося вичавити максимум зі стилю, граючись із цифровим колажем і при цьому намагаючись створити більш приземлену та реалістичну картину. "Але твоя тінь не рухалася, поки ти танцювала з ним. Я спостерігав за нею крізь синій дим" – саме ці слова породили почуття, зображені в арті. Здається, у момент усвідомлення загальної картини я згадав відчуття від п'яних ревнощів, яке геть руйнує моє раціональне мислення.
"Крошка-комета" став останнім візуалізованим треком, і над ілюстрацією до нього ми працювали найдовше, оскільки це була фінальна частина зв'язки. Після нього ми зробили все для виробництва вінілу, який так і не вийшов. Я був би щасливий тактильно відчути результат наших з Валіком старань і погортати буклет, над яким ми стільки працювали. Сподіваюся, коли-небудь це все-таки трапиться.
З початку проєкту до його здачі пройшло 50 днів.
Початок захоплення
Чесно кажучи, я до сих пір не дуже розумію, як саме я прийшов до цього захоплення, але сталося це абсолютно спонтанно. Я брав участь в організації кількох дрібних заходів і чомусь сам робив для них афіші. Пам'ятаю, що відкрив фотошоп, і навіть не знав, який розмір вибрати для плаката. Просто на око зробив прямокутник і накинув на нього інформацію. Потім я зробив кілька обкладинок для релізів гурту, в якому грав. Думаю, ми тоді просто не знали, що можна звертатися до когось за артом, тому й робили все самі.
Якщо коротко, цей процес протікав дуже натуральним чином. Коли замислююся про коріння моєї діяльності, все наче в тумані. Ніби так і повинно було статися.
Моя бабуся була дуже талановитим і активним скульптором, чому присвятила все своє життя. Думаю, що її креативне бачення і любов до мистецтва знайшла своє відображення в мені, і в якомусь сенсі я зараз продовжую її справу, нехай і в іншому, не настільки витонченому форматі. У моєму житті саме вона — головний приклад для наслідування.
Співпраця
Перерахувати всіх артистів, з якими я співпрацював з 2011 року по сьогодні, буде дуже важко. Через те, що El Chulito це моя основна діяльність, то спілкування з новими артистами та організаторами відбувається щодня. Якщо розглядати 2018 і 2019 роки, то ми дуже щільно працюємо з Bicycles for Afghanistan, Reka, італійським гуртом Ash Code, найідейнішим концертним агентством Grains of Sand Booking. Цього року я також встиг попрацювати й у новому для мене полі — сучасній реп-індустрії. Були проєкти з Хаскі, Big Baby Tape, Obladaet, Boulevard Depo, i61, Мак Сима Мгла і так далі.
На жаль, поки є мало досвіду співпраці з великими фестивалями. Вже протягом 6 місяців я працюю на один з найбільших метал-фестивалів у Мексиці під очевидною назвою México Metal Fest. Цього року в лайн-апі можна помітити Emperor, Deicide, Possessed, Nuclear Assault, Dying Fetus і інших артистів. Крім роботи над візуальною частиною фестивалю, якщо все складеться добре, вдасться там бути присутнім особисто і вирішувати завдання, що надходять, на місці.
З невеликих фестивалів я працював над оформленням Granos Festival, Harvest Festival, Viva la Muerte!, Tenochtitlán Oscura, Kyiv Noise Festival, третім шоукейсом Ojo de Tigre і метал-сценою Tallinn Music Week.
Улюблені роботи
Мій найулюбленіший проєкт — це Project "Países". Оскільки я більшу частину свого життя присвячую подорожам, вирішив зобразити свої почуття до цієї справи. Я створив 54 плакати для країн, які відвідав, і зробив до них аудіосупровід. З першого дня анонсу проєкту я викладав по 2 плакати в тиждень, отож крім творчої частини для мене це також було викликом, щоб підтримувати себе у креативному тонусі. Цей проєкт досі живе і скоро буде поповнюватися новими роботами. І я сподіваюся, що одного разу він також постане у фізичному образі на виставках. Наразі подивитися всі плакати та прослухати до них аудіо можна на спеціальній сторінці.
З інших робіт я хочу окремо відзначити цілий великий проєкт для альбому Yotsuya Kaidan – "Крошка-комета" (2018). Це один з найглибших і найцікавіших за мою кар'єру проєктів. Про нього я вже розповів.
Плакат для туру гурту Rixe по Мексиці також зіграв дуже важливу роль у долі El Chulito: завдяки цьому постеру у мене з'явилося багато цікавих знайомств у Латинській Америці, деякі з яких перетекли в дружбу і співробітництво. Крім цього я вперше надрукував свою роботу методом шовкографії, а самі плакати продавалися у турі на столі з мерчем. Ну і я познайомився особисто з моїм улюбленим oi!/рunk гуртом, що саме по собі приємно.
Також була проведена серйозна й об'ємна робота над альбомом Reka – "Jupiter" (2019). Це був дуже цікавий і кропіткий процес, а також мій перший великий досвід колаборації з іншим ілюстратором. Над артом ми працювали разом з талановитою Марго з Margoat Art. Разом, як мені здається, ми досягли гідного результату, який став обличчям жирного альбому від мастодонтів російського пост-металу. Арт знайшов своє фізичне втілення у мерчі, вінілі від Moment of Collapse Records і спеціальному японському CD-виданні рук Tokyo Jupiter Records.
Натхнення
Натхнення приходить з абсолютно різних джерел. Це може бути музика, події, їжа, безпосереднє бажання зробити арт для артиста, який подобається. Складно конкретизувати народження чогось абстрактного, але абсолютно точно головним натхненням є усвідомлення того, що ти займаєшся тим, до чого відчуваєш пристрасть.
Для створення саме хорошого арту, перш за все, потрібен талант і досвід. З точки зору дизайну, навіть абсолютно геніальний арт можна вбити, якщо невдало розташувати його у просторі. А ось що стосується технічної сторони процесу, для мене дуже важлива спокійна атмосфера навколо. Оскільки я працюю вдома й у мене є власна обладнана студія для творчості, дуже ціную тишу. Хоч я і слухаю музику артистів, для яких створюю роботи, але часто все одно вважаю за краще спокій. Мені довелося весь 2018 рік прожити з дуже гучними сусідами, які сильно ускладнювали мій робочий процес, проте у мене з'явився стимул працювати старанніше, щоб дозволити собі жити у тихому місці, як зараз.
Іноді доводиться працювати й у польових умовах — у венах при переїздах, гримерних кімнатах, готелях, пляжах, лікарнях, у будинках інших людей. Але для справжнього занурення особисто мені все-таки потрібні власний простір і відсутність метушні. Хоча стрес і душевний біль теж іноді привносять свої корективи у результат, чим я часто користуюся.
Інструменти
У роботі над візуальними проєктами я поєдную цифрові й аналогові технології. Здається, я ніколи не уточнював якою саме технікою я користуюся. Мій основний інструмент це MacBook. Стабільність, висока продуктивність і надійність це дуже важливі для роботи показники, і оскільки для турів ще потрібна мобільність, то на сьогодні це ідеальний для мене інструмент. У студії стоїть додатковий широкоформатний 29’’ монітор, який поки не ідеальний, але одного разу він буде замінений на щось краще. Великий додатковий екран дуже допомагає в робочій продуктивності.
Що стосується аналога, то я використовую найпростіший струменевий принтер, картриджі для якого заправляю дешевою фарбою на технологічному ринку. Звичайно ж нікуди без сканера, з ним можна робити абсолютно божевільні речі, і камера смартфона ніколи не замінить цей ефект. Ну і решта дрібниць — різні типи паперу, абсолютно стандартні та найдешевші ручки, пензлі та фарби.
Інші художники
Існує безліч дуже талановитих авторів. Всіх не перерахувати, але зараз я стежу за творчістю колумбійського ілюстратора і дизайнера Juan Sebastián Rosillo, абсолютно божевільного Chase Mason з Арізони, Jesse Feinman з Річмонда. Дуже подобаються нестандартні та сміливі роботи Bryan Rivera для великих артистів. Michał Ałaj з Варшави робить абсолютно божевільні речі з ксероксом.
З жителів країн колишнього СРСР обов'язково виділю талант наступних авторів: Кирилл Лесной, Дима Шаньга, Ник tacm4000. Це ті, хто спали на гадку першими. Кожен день помічаю нових цікавих артистів, а це значить, що рух росте і планка візуальної складової все вища.
Музичні смаки
Коли я був підлітком, думав, що будь-яка музика, крім панк-року, — це комерція, а комерція — це автоматично клеймо, сигнал про те, що варто триматися якомога далі від цього. Пройшли роки та стало зрозуміло, що все не так однозначно. Завдяки подорожам і роботі я полюбив музику абсолютно різних напрямків, і зараз складно у двох словах описати мій смак.
Останнім часом я сильно підсів на тувинський колектив Хуун-Хуур-Ту завдяки Владу Паршину, чиї власні проєкти мені також дуже подобаються (Motorama, Утро, ТЭЦ, Лето в городе). Робота в Grains of Sand Booking також сильно розширює мій кругозір з кожним привозом: завдяки хлопцям я відкрив для себе Bohren & der Club of Gore, Terry Riley, Hexvessel, The Dad Horse Experience, DBUK, Imperial Triumphant і багатьох інших. У Мексиці я зрозумів, що таке кумбія, ранчера, класична мексиканська музика — це взагалі окремий світ, який без контексту, на мій погляд, відчути не вийде.
Думаю, що жанри та стилі це лише орієнтири. Якщо творчість артиста дійсно захоплює, то і слова не потрібні.
З ким хотів би попрацювати
Перш за все, хочеться працювати з тими, хто не боїться експериментів, і кому дійсно до душі те, що я роблю. Завжди щасливий працювати з музикантами, які хочуть вийти за рамки звичного та змінити свій візуальний образ на щось кардинально інше. Сподіваюся коли-небудь попрацювати з дійсно великими артистами, щоб маси могли побачити стиль, який прийшов з андерграунду. Як я вже говорив у якомусь інтерв'ю, мені цікавий весь спектр від GAG до Post Malone. Головне, щоб це було цікаво самому артисту.
Плани
Тільки рости. Продовжувати вчитися і розвиватися, пробувати нові техніки, збирати навколо себе однодумців. Сподіваюся почати робити виставки.
***
El Chulito у соцмережах:
https://www.instagram.com/elchulito.art/
https://www.facebook.com/elchulitodiy/
http://elchulito.org
Інші матеріали в цій рубриці — https://www.neformat.com.ua/rubrika/istoriya-odnogo-artu
Обкладинка - Дар'я Остапенко