Tik Tu — Ulitakis (2019)

Тернопільські реднеки, які хочуть створити даб-таксі, дзвенять перкусійними голками кактусу, в Бучачі грають для двох десятків танцюючих дітей, живуть камерністю Тернополя — "музичної мекки України" — й ізольовано, в чистому полі, пишуть чернетки на студії Вадима Возняка.

Наталка у дитинстві жила в Литві. У сучасних піснях "багато суму, жалості, печалі, нерозділеної любові, страждань. Нам би хотілося показати, що існує спокійна розміркована любов" – говорить вона на UA:Першому в програмі Промінь Живий. Її підхід – live looping, нашарування вокальних гармоній на ходу — зрілий крок, щоб обійняти нові можливості, які, вкупі з тонким вокальним слухом і різномовними текстами є сумішшю незвично цікавою. Лесик має студію та досвід роботи зі справжнім американським лейблом. Ромко, за словами користувача форуму Неформату з ніком Sun of A Beach: "явно фанат класиків-мінімалістів", тримає звук у Бункермузі. Утрьох музиканти до того насичують частотами повітря, що звук буквально стоїть безмежною стіною. Що ж, вони знайшли одне одного після того, як усе життя зналися. Тепер, як каже Ромко, кожен зайняв місце, яке йому подобається, і створюється музика, "яку захочеться увімкнути і через 10 років" (Лесик). Спірні питання вирішують правилом трьох: істина на стороні більшості.

Tik Tu – лише вишенька на торті колективів, крізь які нашим героям судилося пройти. І, щоб створити ланцюжок впливів, ми ці проекти згадаємо.

Кроком назад були Echo Gardens, де грало все трійко – trip-hop’овий шугейз з найліпшою акустичною фіксацією духу 2010-го, причому не лише музично, а й візуально: ширококутне чорно-біле ретро-відео ("One Man") чи наївне білосніжно-заяче ("Imagine") свідчать про те, що на ті роки музиканти випереджали свій час місцево, а глобально були на гребені хвилі. Паралельно існує Aladebosh – сольник Ромка — космічні гітари у стилі Slowdive в обгортці атмосферних ударних та гурт Ті, що падають вгору, де грала Наталя – тендітний інді-рок з нахилом до майже комерційної якості.

Nameless — там були Роман та Наталя – не тільки український Blur, а й, певною мірою, Velvet Underground. Часто цитують Brian’a Eno: "Перший альбом Вельветів розійшовся малим тиражем, але, кожен, хто купив його, створив власний гурт". Подібним є вплив Nameless, котрі з ідеєю "файного міста" Гадюкіних, породили ціле намисто колективів: СКАЙ, Los Colorados, тих же Echo Gardens і Tik Tu.

Tik Tu існують з 2014, спершу як дует Наталки та Романа, а згодом – як тріо, коли до складу увійшов Лесик Омодада Драчук. Основні інструменти розділили так:

  • Наталя – Microkorg, вокальний процесор-лупер,
  • Роман – бас-гітара, midi-клавіатура
  • Лесик – ударні

Почалося все з релізу акустичної колискової "Колихана", яка розчулила як дітей, так і дорослих. Згодом, виходили пісні "Zvoni", "Puh", та на етапі співпраці з Omodada, "All My Gods", яка пішла по світу й перевидавалась на Техаському лейблі Moon Sound Records, котрий, окрім того, випускав забуті записи Ozean, пісні гурту Ceremony та українсько-канадського дуету Ummagma

Далі вийшов dub-овий сингл "Твоє Моє", а за ним наступний — "кротяча інспекція" "Маленьких Малюсіків". Перший повноформатник, "Shuma" (2016) наробив галасу й показав лавину потенціалу та вмінь, моментально зробив гурт культовим. Після череди вкрай тепло прийнятих синглів "Planyda/Zyma/Tommy" через три роки виходить "Ulitakis" — ще одна еклектична суміш із західним духом ternowave-у, хоч, і менш натрамбована частотами, ніж "Shuma", але якраз цим і врівноважує шальку перенасичення.

Саундтрек до "Книги-мандрівки Україною" і фільму "Бобот та енергія всесвіту", поява в ефірі Zik та UA:Перший, Гогольфест, ЗАХІД і Файне Місто, євротур Німеччина-Польща-Чехія — це список їх діянь лише якщо описувати останні рік-два, не враховуючи чисельні відгуки видань та радіоефіри. Словом, де вони тільки не були — голова йде обертом, тому будемо триматися сьогодення: куштуємо альбом "Улітакіс", поки теплий.

Першим мотиватором слугує титульна "Banana" — якась неймовірна феєрія, чаруюча стихія, південний вітерець з Апеннінського півострова, зі скель сирен. Ця пісня затьмарює життєвою силою усі наступні треки, вона настільки інакша, що лише на Планиді з’являється враження, що співає все та ж сама панянка. Після Банани вривається якийсь вир американських гірок, подорожі потойбіччям, клубним андеграундом 90-х. Словом, bad trip. Але навіщо він?  Справа у контрастах, їхнє існування грає на почуттях. Якщо сприймати альбом за історію, то, як каже Курт Воннеґут, вона живе рухом від найгіршого стану до поліпшення, то наростаючи, то спадаючи. Здається, "Ulitakis" починається на піку ейфорії, бо музично підкреслена мрійливість занурює слухача в смаколики передсвяткової зими.

Далі виринає мрійливий психоаналіз містянки, котру "несе, куди несе", хоча, домашній затишок бере гору. Чи грає на масову тему ідея сидіти в хаті? Навряд. Досвідчені музиканти з чисельними проектами в багажі теж люди, а загорнутися в ковдру з котом для них така ж важлива потреба, як і для всіх живих.

Пісня "Tommy" асоціюється з кліпом DIIV "How Long Have You Known", у якому герой змішує в міксері запчастини, плівку з касети Nirvana – "In Utero", жмут свого волосся, заливаючи їх рідиною з лава-лампи. Хоча, музично "Tommy", як і ближні танцювальні треки альбому, здається, шукають сусідства з Gorillaz чи Massive Attack. І недарма, адже в ефірі на 20ft radio Лесик з Ромком залюбки ставлять даб, регі та всілякий хіп-хоп, підкреслюючи мікс хітом "Лице-яйце" Левка Дурка.

Уклін в сторону аналогових синтезаторів з режимом "зубчаста хвиля" — тою сучасною класикою звукобудування — може стосуватися найрізніших впливів: від експериментів з синтезом звуку від BBC Radiophonic Workshop, до майже сучасних Stereolab, хоча, в "Ulitakis’i" моментами підхід нахабний: ніби то й приймає слухача-інтроверта, але, разом з тим, в п’яних поривах смикає за руку: "Ну, ходи танцювати! Та вмієш!". Так, "Томмі" та "Дієґо" — саме такі.

Трек "Зима" перегукується з Gorillaz’івським "Broken" з альбому Plastic Beach. Барабани дуже лоуфайні, причому, файні – можна сприймати у знайомому західнякам значенні.

Якщо вірити сприйняттю, "Planyda" теж нагадує Damon Albarn’а та його проекти. Цю пісню необхідно терміново різати на рингтони, починаючи з 4:00, адже там душею починає текти березовий сік з вибуховою появою електрооргану та "трембітами" з "сурмами" Наталі. До речі, слово "планида" означає невідворіття, людську долю, на яку неможливо вплинути. Те, що вона "крутиться і вертить зірницями" може гріти осіб, що вірять в її незмінність, хоча, розуміючі власну здатність керувати життям, навряд чи погодяться з таким, начебто, традиційним поняттям.

І ось, взявши гітару до рук і відкривши "квінтове коло", грозу переляканих гризунів граніту музичної науки, одним з яких є автор цього тексту, спробуємо віднайти витоки сього Gorillaz-івського феномену. Підберемо основні теми пісень "Planyda" (з 00:52) та "Kotku" (майже з тих же 00:57). Звісно, підхід аматорський, і, якщо нічого не плутаємо, в обох відрізках чергуються акорди Em-Dm. Так от, в основі пісні Горил "Broken" — ті ж акорди. Ось воно що. Щодо треку "Zyma", його база — Gm та Fm, які, коли вірити тому страшному колу, мають подібні стосунки до Em-Dm, просто в іншій тональності. Здається, саме тому, ці пісні дають таке однакове відчуття. Звісно, знаючи ці кілька акордів можна наспівувати аж цілих три пісні Tik Tu! Те, що вони мінорні, веселощів не додає, тим паче, що Зима, Планида та Котку в альбомі йдуть одна за одною й завдяки цьому злипаються воєдино, зате, яке маємо контрастище з титульною Бананою! Можливо, то була випадковість, коли розставляли треки в порядку подібності, чи навмисне рішення, аби занурити слухача в калейдоскоп мінорів — не знаємо, будемо раді почути думку авторів.

Коли розкривати тональність пісні й робити дивні та цікаві гармонійні ходи, модуляції, яких в Tik Tu в деяких інтро чи переходах буває предостатньо, музика торкає змінами акордів. Граючись розбіжностями тональностей, легше віднайти та проявити почуття митця. У треку "Banana" на виду оптимізм, F-C, мажорність, у якій Наталка пірнає рибою в воді, і навіть вилітає над нею на місці "тільки на мить обернулась, нічого нема". І це добрий виняток, бо він дає зрозуміти де можна бачити найфайнішу сторону Tik Tu.

Ви тільки послухайте цю піаніку на пісні "Kukuti" з 00:45! Це ж тернопільський дикий захід, кременецькі пагорби та погляд дрона на неньку з сюжетів Ukraїner, а навколо – акуратний дабчик. За цю мелодію можна розбивати глиняну скарбничку, щоб купити альбом, можна писати фан-лист "Дорогі Tik Tu! Благаю, випустіть 40-хвилинну версію цього інструментального клаптика, інакше самі змонтуємо і заллємо на YouTube. Так, це погроза".

Чи не Лесик Омодада з його "Єдиним Птахом" та "Совою" є автором "Короля птахів"? Гадаємо, що він, адже тут синтезатори та перебір акордів в стилі комерційних інді-треків за виключенням діалогу м’якої бас-гітари та аналогу Ромка з 02:31. В уяві зринає мультик "Король лев".

Звичайно, упустити візуальне оформлення альбому, а саме, спеціально виготовлених ляльок по образу музикантів (Luska Drozzd), неможливо. Серйозний підхід у таких справах грає першу скрипку, а в еру візуального контенту й поготів. Тим паче, що ще з часів Echo Gardens їхні промо-ролики надзвичайні: поряд з музикою тріо запросто може вести творчу відеоагенцію. Саме цим зовнішнім виявом мигцем можна відчути, як надійно, крізь історію, Tik Tu тримають свою планку креативу, того західняцького духу, містики лісу з таким міцним корінням, що навіть трактором не витягти цю трійцю з тернового гніздечка. І нехай. А тим часом деінде табір пластунів переспівує "Колихану" під бандуру, а ще десь пишуть коментар "їхав машинов з Дунаївців до Нової Ушиці почув цю пісню, став, поплакав .......поїхав далі....". 

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Tik Tu у соцмережах:

https://tiktu.bandcamp.com/
https://soundcloud.com/tiktu
https://www.facebook.com/tiktu.band/

Neformat.com.ua ©

1. Banana
2. Introvert 
3. Bezpechnishe Lyshytys' Vdoma 
4. Tommy 
5. Diego 
6. Zyma 
7. Planyda 
8. Kotku 
9. Kukuti 
10. Korol' Ptakhiv 

25.02.2019