Doomed City —The Poetry of Simple Things (2019)

Переважна консервативна більшість в Україні та й у всьому світі вважає, що зміни завжди або на гірше, або, як мінімум, сумнівна забавка з присмаком зради. Але щоб жити в сучасному світі, треба змиритися з єдиною константою — змінами.

Реформи суспільно-політичні мало стосуються українського андеграунду, втім, вони відбуваються. Прогресує слухач, прогресує виконавець. Відбулися зміни й у прогресивних харків’ян 5R6, які віднині іменують себе Doomed City. І ці зміни зовсім не на гірше. Це, панове, трансформація з присмаком перемоги.

Новий альбом "The Poetry of Simple Things" — неймовірне поєднання минулого прог-рокового досвіду хлопців з пост-хардкором (той, що Fugazi, а не той, що... ох, не будемо) та різними дивними майже поп-інфлюенсами. Від першого до останнього треку все зовсім не схоже на те, що було раніше. Дійсно, наче слухаєш абсолютно новий гурт, а не продовження історії одного.

Замість прог-року з’явилось багато "непримітивного качу", тобто чудових майже танцювальних тем, які цікаво і в кайф слухати не тільки вдома у навушниках. Змішати все це з гарною подачею матеріалу вживу — успіх гарантовано всюди, де знають, що окрім примітивізму, на зразок 0-3-5, існує інтелектуальна рок-музика. Замріяні танці? Інтелігентний слем? Офісний врив? Так, все це тут присутнє.

Інтерв'ю. Doomed City: Матеріал, який вийшов – це та музика, на якій ми всі повністю зійшлися

Трек "No Heroes" можна сміливо вважати гідним ротації десь на єврохвилях. Все просто, складно, цікаво, але мотив запам’ятовується так, що вже можна уявити як під нього на тусовках братерств танцюють студенти МІТ чи Кембриджу. Але без інтелігентної агресії не обійшлося. Unsane пробивається тьмяним променем крізь солодкий кач у треку "Will to Life".

Сучасний, але чомусь законсервований, слухач, судячи з відгуків, не був повністю готовий до таких змін гурту. Втім, розширення простору власної творчості через заглиблення у власний кайф — це прояв сміливості та відданості змінам. Так розширюється й аудиторія, так розширюється і сприйняття гурту під різними кутами, крізь різні призми.

Тексти гурту все більше зачіпають соціальні явища, але не без фірмової філософської складової. Найбільш дивні текстові трансформації стосуються двох треків: "Just a Traveller" та "61000". У першому присутній доволі психоделічний приспів українською мовою:

Крізь часопростір я лечу
Мета не потрібна блукачу
Нащо шукати сенс життя
Синоніми слова недарма.
"Just a Traveller"

А другий повністю присвячено місту Харків. Чому? 61000 — індекс приреченого міста. Та у кожного з харківських музикантів своя особлива любов до свого міста, якщо ви розумієте, про що я. Текст написаний російською і є якоюсь даниною постмодернізму, якою просякнутий весь альбом, а любов до міста виражається у любові до власного будинку. Чи ні?

51293400_2559005610793022_6089234938110935040_n

По звуку жодних питань до колективу ніколи не було і, сподіваємось, ніколи не буде взагалі. Фірмова нова українська якість з американським присмаком, яку терміново треба везти всюди, де її куплять з руками та ногами. Кожен інструмент на своєму власному місці. Все читається, все записано наче з любов’ю до кожної ноти.

Обкладинка підкреслює постмодерністські настрої. Дивна суміш знімків кількох європейських міст на одному плівковому кадрі. Автором є ударник гурту Дмитро Зінченко. Провідником до кращого розуміння виступив вокаліст/гітарист Ігор Зубко, додавши коментар:

"Багато елементів, які накладаються один на інший, як і в житті. Поезія простих речей, яка виходить не такою вже і простою завдяки доданим смислам та різницям сприйняття".

Якщо не зовсім впевнені, то переслухайте альбом двічі чи тричі. Але аксіомою є те, що це єдиний, найкращий з багатьох прикладів трансформації на території українського андеграунду. Якби у всіх, хто хоче здаватися прогресивним, усі трансформації проводилися саме так, з любов’ю до своєї творчості та слухача, то шлях до європейського андеграунду можна було б вважати подоланим.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Doomed City у соцмережах:

https://doomedcity.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/doomedcity.band/

Neformat.com.ua ©

Your Opinion
Bruised and Scarred
No Heroes
Not Enough
Will to Life
Charade
Summer Break
Just a Traveler
61000

07.02.2019