Огляди

Postman — City Freak (2019)

Наприкінці листопада минулого року інді-фолк виконавець Postman випустив другий повноформатний альбом. Говоримо про нього трохи детальніше.

Këkht Aräkh — Night & Love (2019)

На початку грудня минулого року миколаївський ванменбенд розродився дебютним повноформатником "Night & Love". Як підказує сама назва, тут знайшлося місце і класичному блек металу, і романтиці. 

Kadaitcha — Tar (2019)

Новокаховський industrial-проєкт наприкінці 2019-го розродився новим альбомом "Tar", що побудований на сплаві noise, drone, power electronics, місцями dark ambient. Чому його варто послухати і кому саме, читайте в огляді. 

Space Of Variations — XXXXX (2020)

На початку лютого, за майже 2 тижні після оголошення про підписання контракту з відомим австрійським лейблом Napalm Records, вінницький гурт Space Of Variations видав свій новий міні-альбом "XXXXX". EP містить 6 треків, зокрема й оновлену версію синглу "Будут Наказаны" 2009 року.

Cthulhu Rise — Last (2020)

Cthulhu Rise оголосили про вихід EP "Last" 24 січня 2020-го року на сторінці колективу у фейсбуці, прикріпивши до публікації опис звучання й місця міні-альбому у творчості гурту — виявилося, що це їхня лебедина пісня. Сам колектив призупинив свою діяльність ще декілька років тому, а пронумеровані опуси цього релізу є нічим іншим, як випуском старого матеріалу.

Kulshenka — Хто захистить від повені дерева? (2020)

На початку лютого київська співачка Ірина Кульшенко (екс panivalkova) представила свій перший міні-альбом, що став логічним завершенням першого року її сольної творчості.

Bad Act — Glare EP (2020)

Другий у дискографії чернігівських хардкорщиків EP "Glare" був записаний із величезного бажання музикантів розвивати андеграундне середовище у рідному місті і не тільки. Ось, що з того вийшло. 

Лінія Маннергейма — Конфіскат (2020)

Хоч датою формування проєкту Лінія Маннергейма і вважається 2017 рік, проте перший музичний експеримент-колаборація харківських поетів Олега Каданова та Сергія Жадана мав місце ще на Книжковому форумі у Львові у 2016 році, вже тоді для музичної підтримки Сергій узяв із собою Євгена Турчинова (гітарист гурту Жадан і Собаки) і згодом це зі spoken word експерименту, у якому, здебільшого, Жадан читав свої вірші під музичний акомпанемент решти учасників, переросло в повноцінний колектив, що веде діалог зі слухачем через призму електронно-гітарної музики.

sophistication. — pink flower (2019)

sophistication. - це one-woman проєкт, що базується у Києві. Його створила музикантка Софія Швагер, яка поєднує акустичну гітару та власний голос задля досягнення мінімалістичного та спокійного звучання. У 2019 році дівчина випустила міні-альбом "pink flower", про який і піде мова нижче. 

Климентово поле — Сяйво (2019)

Одеський колектив після досить тривалого мовчання у серпні 2019-го поділився новим альбомом "Сяйво". На відміну від попередніх EP, у цьому релізі звучання гурту ближче до індастріалу, ніж до експериментального техно. 

Septa — Bitten by the Serpent of the Kingdom of the Spirit (2019)

У листопаді минулого року одесити видали довгоочікуваний лонгплей, що став вже четвертим їхнім повноформатним альбомом та отримав назву "Bitten By The Serpents Of The Kingdom Of The Spirit". За словами авторів, він є найбільш експериментальною роботою за час існування гурту. Також музиканти в описі зазначають, що це "рок-опера", створена за мотивами роману Густава Майрінка – "Голем".

Electric Pussy — Vol​.​3 (2019)

Черкаський психоделічний гурт Electric Pussy 31 грудня видав свій третій альбом з відповідною назвою "Vol​.​3". Музиканти в його описі зазначили: якщо реліз нагадає вам про Black Sabbath, це тільки ваші проблеми. Чи справді альбом нагадує Сабатів та які викликає враження, написала рецензентка Єва Ніколаєва.

Signals Feed The Void — Signals Feed The Void (2019)

вогонь палає та не погасне
йди за мною, бо смерть прекрасна

"Мертві дерева"

Schizogen - Spawn of Almighty Essence (2020)

Гурт Schizogen виник у Києві у 2011 році. Музиканти грають класичний brutal death metal та добре відомі як в Україні, так і серед поціновувачів жанру за кордоном. Їхній альбом "Spawn Of Almighty Essence" — другий повноформатник в історії колективу після виданого у 2016 році дебютного LP "Parasitic Origin". Новий альбом вийшов за підтримки американського лейбла Willowtip Records у цифровій версії та на дисках.

Kentawr — Golden Age Of Decay (2019)

Вперше Kentawr дали про себе знати наприкінці 2014 року. Гурт, який зібрав all stars 044 hardcore, тоді сильно порадував тим, що додав нарешті до київського хардкору трохи більше бруду і панку, яких так бракувало, хоч і залишився при цьому стомповим. Треки на кшталт "Journey To The End Of The Night" та "Born 2 Be Wild" радували тим, що крім Murder — честь їм та хвала — починає з’являтися ще хардкор з Києва, який був би супер в тему на таких фестивалях як, наприклад, K-Town. І що на нього ходять люди.

Esquizet — Trivial Trivia (2019)

2019 рік був багатим на круті релізи українських виконавців, і коли про багато з них говорили ледь не всі вітчизняні музичні медіа, то деякі роботи незаслужено залишились поза увагою критиків. Одним з таких альбомів став реліз київського психоделічного гурту Esquizet з чудовим жіночим вокалом — "Trivial Trivia".

Casa Ukrania — Ofira (2019)

Тихо підкрадеться вечір за вікном.
Спи, моя дитино, забувайся сном.
Як не будеш спати, вийде із землі,
З'їсть упир косматий оченьки твої.

"Maruna"

Casa Ukrania ("Український дім") – у фільмі Алехандро Ходоровскі "Танець реальності" так називалась крамниця одного з героїв, переселенця з України в Чилі. Цей образ строкатого клаптика української культури посеред густої та химерної чужини вже третій альбом поспіль досить влучно описує той напрям, у якому працює цей одеський дует.

White Ward — Love Exchange Failure (2019)

Завершилася декада. Чергові десять років, котрі внесли величезні зміни у всю музичну мапу: від мейнстріму до андеграунду; від поп-музики, що транслюється на радіо, до того гурту, на виступ якого ти навряд чи колись потрапиш.

Braii — Lovely Dark Things (2019)

Ви пам’ятаєте їх, і підете за їхніми кроками цього разу, як пішли за їхніми гітарами минулої весни. Нові історії визріли у нові витвори, й лише темрява залишилася тією самою. В супроводі понурих рифів вона знову засмоктує винно-винних героїв та дівчину, якої тут, можливо, й не було, до своїх глибин.

Stoned Jesus — From the Outer Space (2019)

Є така думка, буцім рок після Black Sabbath вже неможливо грати, мовляв, Айоммі з товаришами геть усіх випередили, зігравши все на багато-багато років (століть?) вперед. Проте, слухаючи "From the Outer Space", я думаю: стривайте, а Айоммі точно зіграв усі рифи?

Sinoptik — From Nothing To Forever (2019)

Вперше я почула SINOPTIK 2015-го. Це був трек "White Cats", який пізніше увійшов до лонгплею "Interplanet Overdrive". Гурт вразив мене потужним саундом і якоюсь нетутешністю. Я зрозуміла, що мушу потрапити на живий концерт, і влітку наступного року мені пощастило побачити SINOPTIK, які на той час уже встигли стати переможцями GBOB – наживо на Імпульс-фесті в Харкові. Що у хлопців велике майбутнє, якого вони, безсумнівно, гідні, зрозуміло було навіть тоді.

Hell:on / Pripjat - A Glimpse Beyond (split 2019)

Вибух на ЧАЕС відкрив двері до Пекла. Посіяв ядерний жах, спотворив частину Полісся. Окрім того, що понад 20 000 рентгенів на годину вбили чимало людей, вони створили купу інформприводів, та згодом, як і все у нашому світі, були монетизовані. Від популярного серіалу HBО, до тисяч різних гуртів, що співали про популярне техногенне пекло, повстання машин/штучного інтелекту, поліруючи все це гітарними міцними рифами та швидкісними ударними.

Robustfellow Sampler 2019

Семплери від Robustfellow – це завжди приємний підгон під ялинку: тут тобі і підбиття підсумків, і надії на майбутнє, можна ще раз порадіти від того, скільки кайфової музики вийшло за рік, і зацінити те, що пропустив. Приємно, що збірка не обмежується лише навколопсиходелічною сценою – метал, панк та експериментальна електроніка теж на місці.

Yah – Zen Rhymes (2019)

За короткою та звучною назвою Yah ховаються не проповідники растафаріанства і навіть не фанатичні шанувальники Кендріка Ламара, як можна було б подумати, а квартет щирих хлопців з Києва, про яких ми з вами вже дещо дізналися з рецензії на їх перший реліз "We Woo" три роки тому. Ці кияни мають непогане почуття гумору і люблять його демонструвати: наприклад, перші літери назв треків тут складаються в назву альбому, як це було і в першому їх релізі. І, так само, як і раніше, на обкладинці альбому Yah цілком буквально зображують, про що ми почуємо від них цього разу.