Рецензії

Темні холодні води. Навколо ні душі, лише пронизливий вітер та вічно свинцеве небо, одягнене у костюм шторму. Десь існує маяк, що кличе, та його чують лише чайки та припливи, що потроху розмивають прибережне каміння. Неважливо, стоїш ти на палубі чи повільно сходиш з розуму від самотності у маяку. Важливо лиш те, що крім тебе та двох стихій — вітру та води — світу не існує.

Шпинат

В 2020 році гурт Zombie Attack святкуватиме 10 років на сцені. Їх дебютний реліз "Drunk & Dead" 2011 року одразу продемонстрував, що не зважаючи на юний вік та роздовбайство, Zombie Attack — це не звичайні гімнарі з клубу "Барви" (хоча і це теж), в якому на той час і проходила більшість їх концертів, крім досить непоганого рівня володіння інструментами їх виділяло бажання створювати двіжухи та розуміння, що крім металу є ще й інша музика, а панк та хардкор — це теж круто, хоча багато мамкіних метал елітістів не були з тим згодні.

"Дорогі брати і сестри. До вашої уваги "Мадонна" — наш п’ятий студійний альбом. Відверто кажучи, найкраща (поки що) наша робота", — лаконічно презентував новий реліз фронтмен гурту Сергій Жадан на своїй сторінці у facebook. Спочатку я дещо скептично поставився до цього трохи зухвалого твердження, але після першої ж пісні зрозумів, що мені цікаво, що ж прозвучить далі, і був приємно здивований.

Sandbox Magician

Про успіх Jinjer не чув тільки лінивий або ж забутий богом мазафакер з провінційного міста. Об’їхавши майже весь світ, гурт зі скромної Горлівки підкорив серця мільйонів фанатів у найрізноманітніших куточках Землі. Після більш-менш успішного міні-альбому "Micro", який вийшов на початку року, гурт зумів вирватись з турових подорожей і відправитись на студію для запису повноформатного альбому, котрий просто зобов’язаний стати новою віхою у розвитку колективу.

Ізоляція від світу, особливо того, що оточує нас зараз, здається іноді єдиним виходом. Утім, ти можеш втекти від світу, але ніколи не зможеш втекти від себе. Тож доведеться визнати, що весь морок, що існує у світі, він знаходиться у твоїй свідомості. А вже як ти з цим зможеш далі жити — інша справа.

Яким ви бачите прогрес хардкор-панк артиста? Чи можливий взагалі у рамках жанру якийсь розвиток? Не беручи до уваги те, що "тримати марку" від альбому до альбому вже є гарним показником, хоча б стабільності, як мінімум.

Шпинат

Іван Семещенко – талановитий музикант, що славиться вмінням швидко та якісно писати новий матеріал, знову набрав свою крейсерську швидкість і продовжує видавати круті релізи один за одним. Після тринадцятого у своїй дискографії релізу "No Surfers In My Town" (мою рецензію на який можна прочитати тут) не змусив довго чекати та вже за пів року випустив, для затравки, збірку каверів "Metal Goes Surf", на якій знайшлося місце і класиці а-ля Judas Priest, Iron Maiden, Black Sabbath та більш неочікуваним версіям пісень Immortal, Mastadon та Converge. І, звичайно, захотілося більше!

Пов’язати любов до рідного міста та брейкбіт? Чому ні. Невблаганні зміни середовища, варварське нищення історичних пам’яток, руйнування і байдужість муніципалітету. Проблеми сучасних українських міст у відсутності балансу між зберіганням архітектурних пам’яток та сучасною забудовою, що згодом виглядає як найгірша еклектика.

Тобі не змінити цей світ, не зняти планету з орбіти, а також не втримати свої стегна від похитувань у такт тому, що усією своєю ритмікою "хвилює" українську землю ще з 2007 року. "Дай мені знати" дозволяє не тільки словесно, але й музично, дізнатися всім, яким безвідмовним буває захоплене музикою тіло.

Чувак, що у тебе сталось? – питали в Кашляючого Еда, коли той виклав свій сумливий синтпоп. А він, як ті хіпстери, робив жовті субтитри під ролик, знятий у горах на підвіснім мості — така собі аматорська картинка до нової пісні про солом’яне опудало, здатне відчувати світ без порівнянь.