Рецензії

Если кто-то еще не определился, под что можно просыпаться в оставшийся период лета, то есть одна рекомендация под названием Jad Abstrock. Львовский Kickit Records в очередной раз порадовал инструментальным хип-хопом, в котором просто прекрасно сочетаются фанк, джаз и "все это я где-то слышал".

Жарт у подарунок.
Що потрібно для того, щоб ха(й)панути в Києві?
Нагнати і створити (черговий) столичний проект з префіксом стонер.

Що відрізняє Solarian від колег по цеху та місту? Відповідь: різний склад гуртів. Важкий пентатонічний рок – це добре, ніхто ж не проти, коли б його не було так багато навіть в Україні. Звісно, яким ще стилем важкої музики виражати теплі почуття до легкого і безтурботного існування?

"Февральским утром, выйду слишком рано, вчерашний вечер остается тайной…"… Ой, что-то не туда, не "Сны о чем-то большем" и не БГ с DEADушками, а Протон-4 и его "Сны О Вечном", вот о чем пойдет речь. Если так глубоко копнуть, то с Аквариумом и творчеством братьев Сологубов с Раховым этот киевский проект вряд ли сравнишь. А вот с саундтреком к "Тайне третьей планеты" и "Гостье из будущего" вполне.

Альмагест

Не думав я ніколи, що починати описувати свої враження від музичного альбому доведеться звертаючись до принципів і термінів класичної термодинаміки, а саме до поняття чи не наріжного каменю всього цього розділу фізики – ентропії - міри, грубо кажучи, хаосу. Ця величина є доволі абстрактною в розумінні, і, мабуть, саме тому популярною (та хоча б відомою!) і в гуманітарному вакуумі, але з простою закономірністю та здатністю – вона постійно зростає, себто, говорячи більш технічною мовою, в ізольованій системі ентропія не зменшується.

В Украине настало время экспериментала и Naughty Saw - глашатай его. Проект по саунд дизайну из неназванного города, который выпускает звуковые ландшафты, полевые записи и дроун с эмбиентом, объединенные в релизы. В его произведениях присутствуют отсылки к дабу, с его басовой и минималистичной составляющей, а также к power electronics.

Последний поджанр индастриала у нас начал появляться все чаще — видимо пришло время поговорить с публикой на повышенных частотных и шумных тонах.

aLex veNtilL

Сольный проект фронтмена The Hypnotunez Геры Луидзе под вывеской Mr. Hypno & His Lo-Fi окутан мраком и некоторыми недосказанностями (с информационной, а не музыкальной точки зрения) ещё в большей степени, чем его основная группа.

Первым делом на бэндкэмпе проекта бросается в глаза место его происхождения. Это почему-то Tuscaloosa, Alabama. Видимо, так захотелось. Поисковая система подсказывает – городок маленький (меньше 100 000 населения, поэтому предположительно зловещий).

Дебютний ЕР від харківської виконавиці Паніка під назвою "Розмови". На цей момент нам майже нічого не відомо про саму артистку, тому розглянемо, в першу чергу, музичну складову альбому. В описі самої авторки вказано, що цей реліз є збірною солянкою, але зробленою з душею. По суті це і відчутно після прослуховування, оскільки загалом реліз не має якоїсь однієї концепції або прихованих підтекстів у треклисті. Вірогідно, ці пісні навіть були записані у різний час, можливо, у різні періоди життя Паніки.

Писать рецензии на сплиты то еще сомнительное удовольствие. Иногда это может быть похоже на критику к фильму, в котором есть несколько абсолютно несвязанных с собой сюжетов, разве что максимум какой-то одной общей темой или названием. В нашем случае, исполнителей Ancient Voice и Ravenblood объединяет Закарпатская область и подход к таинству природы тех краев.

Осенью прошлого года, когда горы особенно прекрасны, вышел объединенный релиз для двух команд под названием "Око Карпат / Клітка Для Вітру".

Мої внутрішні демони музичного прихильника розділились на два протилежні табори. У першому були чорти захоплення, біси задоволення. Вони наполягали "Ого-го, це ж потужний power metal!", "Хлопче, та це взагалі старий добрий метал, який ти завжди любив!", "Послухай це тільки, клавіші майже прог-рок!". Але, в той самий час, у другому таборі все гучніше гомоніли опозиційно та негативно налаштовані біси та чорти скептицизму, прагматизму, логічності та занудства. То їм звук не такий, то стиль power metal - кліше і, взагалі, хто зараз таке буде слухати?

Skunkhunt

Вокалисты всегда делились на две категории - те, кому дано петь от природы, и те, кто вынужден использовать довольно ограниченный голосовой инструментарий и подстраивать музыку под свои возможности. К первым, безусловно, относятся Роберты Планты, Дэвиды Гилморы, Уитни Хьюстоны, Рианны и так далее - то бишь, те, кто может спеть все и под любую аранжировку. Вторым приходится сложнее, но и тут есть Брайаны Молко да Роберты Смиты, которые при всех своих особенностях ухитрились снискать безумную популярность.