Рецензії

Чи здивує вас інформація про те, що вітчизняний блек у багатьох його проявах вважається однією із найсильніших сцен всередині жанру? Про харківську сцену взагалі стільки вже було разів сказано, що тільки максимально віддалена людина може не знати про Князя Варггота, Романа Саєнка та їх проєкти.

Якось незвично повертатися до творчості R.roo. Слухав його давно, чи то у 2012, чи то у 2013 році. На безриб'ї IDM в Україні, мені робота Андрія Симоновича або Andrey Rugaroo дуже сподобалася. Це були "класичні" треки, виконані за всіма канонами жанру. Хоча як описати вічнозелені IDM? Включити Autechre, плед або Aphex Twin? Можливо...

Cape Cod — це не моя музика. Ось +/- — це "смачно", це "ммм". Про що це я? А про киянина Максима Сікаленка, одного із засновників форуму Neformat, учасника маткор гурту +/-, ню-метал колективу Безліч, а тепер популярного електронщика з проєктом Cape Cod.

Зібралися якось учасники всяких відомих важких брутальних гуртів і вирішили вдаритися у grindviolence з усіма наслідками, що випливають. А склад підібрався ще той!

З минулого року продюсер, творець і вокаліст Грибів Юрій Бардаш запустив свій власний проєкт YOURA, де вже він сам злий пояснює за життя. Тільки робить він це не в найбільш звичній для гопника або урки манері. Так, у музиці проєкту, а точніше в інтонаціях вокалу і текстах, є відповідний колорит. Але він там, швидше за все, через коріння, які у Юри з Алчевська, що в Луганській області на Донбасі. І для створення "фішки".

Чи часто приходять позитивні асоціації на гадку, коли думаєш "а от якби зробити щось середнє між гуртом Х та гуртом Y, тільки в наших широтах"? Майже ніколи. А проте, харківська кузня похмурої та важкої музики продовжує тримати марку і радувати рідкісними, але неймовірно цікавими проєктами.

Минулого разу, коли вийшов повноформатний альбом stonefromthesky "Spirals", він вразив своїм концептуальним наповненням, дивною структурою та в’їдливими різноплановими мелодіями. Були присутні доволі інтимні тексти з глибоким змістом, що доповнювались виразними партіями гітари. Все більше скидалось на роковий проєкт з електронними домішками. Утім, всього кілька тижнів не дочекавшись до повного року різниці між релізами, маємо абсолютно новий міні-альбом від наче абсолютно нового проєкту з тією самою назвою, матеріал якого раніше був доступний лише у вигляді лайвів.

Тут, коротше, яка справа — українська музика піднялася на черговий дивний і позамежний рівень, і зробили це знову ті ж самі люди, що й раніше. У Новій Каховці, що на Херсонщині, є кілька невгамовних людей, яким спокою не дають рівні ритми та мелодії молодіжної естради. Вони беруть і створюють для себе й оточуючих щось зовсім інше. Оточуючим воно пиляє голову, авторам — реальність за допомогою звуків.

У той час, коли важка музика помирає, знаходячись у стані чи то летаргії, чи то готуючись до переродження, як той птах фенікс, український андеграунд продовжує радувати появою нових облич гуртів. Серед таких новоутворень — мат/хаотік хардкор гурт Afterphase Project з Дніпра. Хто б міг подумати, що відносно непопулярний в Україні жанр, мабуть, менше, навіть, ніж сладж, отримає чергове нове дихання?

Часи остаточно змінилися, світ перевернувся з ніг на голову (або навпаки) і якісь класичні або академічні підвалини пішли гуляти лісом. Причому цього разу абсолютно усвідомлено, бо послухали ZfeelZ. Четвірка дуже молодих і талановитих людей ненав'язливо спокійно руйнує стереотипи про те, що потрібен великий досвід і продюсер.