Way Station: українським музикантам треба об'єднуватися

Київський гурт Way Station нещодавно випустив свій другий повноформатний альбом "The Way of Minstrel" та посилено готується до його презентації, яка відбудеться у столиці на початку березня. Ми вирішили дізнатися, чим зараз живе гурт, як готується до виступу і що взагалі думає про пост-рок, як жанр. На запитання відповідав гітарист колективу Микита Юдін. 

- Ваш гурт діє уже ось майже 8 років. І для колективу, і для музичної сцени загалом — це досить великий термін. Що і як змінилося за цей час: організація концертів, процес запису релізів, репетиції тощо?

- Ми відіграли достатньо концертів на розігріві західних гуртів, а також брали участь в фестивалях та концертах вітчизняного походження. Ми відчули різницю та відношення до процесу, як з боку організаторів, так і з боку музикантів. Нам пощастило спостерігати ці моменти, щоб розуміти, як все повинно відбуватися на сцені та у якому напрямку нам слід рухатися.

Процес запису та репетицій змінюється постійно. Як відомо, у нашому колективі були неодноразові зміни, але кожен учасник зробив свій внесок до усіх процесів розвитку гурту.

- Зазвичай Way Station відносять до пост-рокових колективів, як і, наприклад, Krobak. Але  у недавньому інтерв'ю Ігор Сидоренко скаржився, що масовий слухач під пост-роком розуміє геть не те, що мав би і що намагається донести їх гурт. Що би ти сказав на цех рахунок?

- Я вже десь казав, що особисто для мене термін "пост-рок" не несе однозначного жанрового значення: це не більше ніж тег, за яким можна знайти величезний пласт атмосферної музики. Наприклад, перші гурти, які грали "вікіпедійний" пост-рок, такі як God Speed You! Black Emperor чи Mogwai, дуже відрізняються між собою. Багато хто вважає їх еталоном жанру, але з появою таких гуртів, як Maybeshewill, все пішло зовсім у інший бік.

Музиканти рухаються вперед, грають музику без вокалу, це дає можливість розширювати засоби емоційного змісту музики.

Щодо Krobak. Ми з ними граємо абсолютно різну музику. Про них можна сказати що це "чистий пост-рок".

- Space Fest — одна з серій подій, які розвивають пост-рок у нашій країні. Чи вдається це йому? І у якому стані взагалі сучасна вітчизняна пост-рок, пост-метал сцена?  

Space Fest - зараз майже єдиний фестиваль, який відкриває українському слухачу багато цікавих гуртів, адже вони існують, та їх чимало. Але спроби об'єднати це все нікуди не ведуть, на мою думку, тому що всі гурти діють або не діють відокремлено. Через це у нас нема поняття "вітчизняна пост-рок сцена".

Взагалі проблема наших музикантів, мабуть, в будь-якому стилі - це вигадана конкуренція між собою, один одному щось доводить... Одні й ті ж імена на великих фестивалях...

- Кого б ти виділив з діючих гуртів? І у якому напрямку, на твою думку, слід рухатися цій сцені?

- Somali Yacht Club - молодці, Sleeping Bear - роблять цікаву музику, Alinda - це ж український Jakob! Ще багато кого можна згадати...

Треба об'єднуватися не тільки під тегом "пост-рок" або "пост-метал", а й в музичному житті, адже можна зробити багато саме разом: записувати спліти, фічерінги, обмінюватися досвідом...

- Way Station, як гурт, орієнтується більше на вітчизняного чи на закордонного слухача?

- Ми орієнтуємось на серця (почуття) людей, нам однаково звідки вони.

- У гурту всього два повноформатні альбоми. Чим "The Way of Minstrel" якісно відрізняється від дебютника "The Ships"? Що вдалося змінити у звучанні чи покращити за ці роки?

- Ми дорослішаємо... "The Ships" - романтичний, юнацький альбом, саме так сприймаю його я. "The Way of Minstrel" - назва говорить сама за себе. Перший альбом - це як збірка розповідей, другий - це послання. Ми почали з початку, з нуля в тому стані, в якому ми зараз, і з тим багажем, який зібрали за роки перерви між релізами.

- Із коментарів виданню Artmageddon я зробила висновок, що ваша музика несе переважно тривожний меседж. Це концепція релізу і ви спеціально відбирали саме такі треки чи вони у вас всі подібними виходять?

- Там суцільна меланхолія! Де ви там тривожність розгледіли?

Концепція альбому народжувалась разом із треками. Вони мають багато думок про світле й темне, адже альбом ніби поділений навпіл. Це можна відчути, якщо слухати весь альбом від початку до кінця.

Ще підкреслю, що до тексту (як в піснях) ми не прив'язані. Музика відтворює внутрішній стан душі, сьогодні ми саме такі, завтра - інші

- RadioTelescope Music, як я розумію, - твоя власна студія. Тобто, ви з басистом самостійно опрацювали альбом від А до Я. Які плюси є у такому підході? І чи не бракує часом погляду збоку?

- Повноцінною студією це важко назвати. Швидше за все, це творчий простір, який може переміщуватися куди завгодно. Плюсів більше, ніж мінусів. Я знаю, яким повинен бути кінцевий результат. Я знаю, як саме виставити мікрофон для цього і яку покрутити крутилку на примочці, щоб знайти необхідний саунд.

Мені важко було б доручити весь процес комусь іншому. Щодо мінусів - не вистачає часу на все це, а погляд з іншого боку - це наші родини, наші друзі та ми самі. Цього цілком достатньо.

- "The Way of Minstrel" — вийшов на касетах? Чому обрали саме цей носій? Модно? Дешево? І чи та сам збираєш музику на фізносіях?

- Я збираю касети, мені подобається їх звучання, і технічний процес приваблює. Коли я слухаю свіжі касетні релізи, розумію, що якість звучання в більшості зовсім не та, якою має бути. Зараз багато хто видається на касетах, тому що це модно, але дуже рідко хто приділяє увагу саме звуку. І в якийсь момент з'явилася ідея-фікс зробити реліз на касетах самому, адже процесом запису та зведення я займаюсь самостійно.

Мастеринг альбому був зроблений удвох версіях: цифровий та одразу на плівку (касету). Ще, як я казав вище, хотілося поділити альбом на дві частини: сторона А, сторона Б. Але не хвилюйтеся: альбом вже вийшов також і на СD!

- Назви 5 гуртів чи виконавців, які свого часу найсильніше вплинули на творчість вашого гурту.  

- This Will Destroy You, Sigur Ros, Russian Circles, Jakob, pg.lost

-  3 березня на сцені MonteRay Live Stage ваш новий альбом можна буде оцінити наживо. Чи готуєте якісь сюрпризи для відвідувачів?

- Найголовніша несподіванка - це склад нашого колективу. З нами гратиме барабанщик Денис Швець, добре відомий гуртами И друг мой грузовик, Shanti People та інші... Це буде наш перший концерт з ним і, сподіваюся, не останній.

- Яким, на твою думку, є ідеальний слухач вашої музики?  

- Наші слухачі абсолютно різні люди, з різноманітних субкультур. Саме це, я вважаю, круто!

- Новий альбом виданий, презентація запланована. Що плануєте робити далі?

- Хочемо нарешті зіграти це наживо! Хочеться поїхати в свій перший тур за межі України. Є багато ідей та думок, які хочеться відтворити у майбутніх релізах.

Way Station у соцмережах:

https://waystation.bandcamp.com
http://www.waystation.com.ua/
https://www.facebook.com/waystationband
https://soundcloud.com/waystationband
https://twitter.com/waystationband
https://www.instagram.com/waystationband_decode_entities("", "nbsp", "&n...

Фото Артема Грінченко 

Neformat.com.ua ©