Stay Tuned! Vol. 20 (Майя Реневич, the worst is yet to come, neyemia grue, renevich)
Автор: Neformat.com.ua

Не так вже й багато в Україні діючих скрімо-команд, а ще менше дівчат-вокалісток у них. Але одну таку ми опитали спеціально для нашого плейлиста. Це Майя Реневич, чий голос ви можете почути у піснях the worst is yet to come, neyemia grue та у її власному сольному проекті renevich. У плейлисті Майї очікувано багато скрімо та фем-вокалу. 

Jeromes Dream - Untitled Number Two

Почну з них, бо вони для мене (та і для більшості, мабуть) - "класика". Окрім історій з виступами без мікрофону та запису альбому з гучномовцем після зірваних зв’язок, там є що і слухати. Кожен раз проймає як вперше! Зараз, до речі, пишуть альбом, по прев’юшках бачу, буде щось здоровське!

letters to catalonia – II

Обережно ставлюсь до емовайленсу, особливо останнім часом, у зв’язку з появою купи однаково-не-дуже-вдалих бендів, але ці рєбята – щось з чимось. Раджу послухати демку за ’15 рік повністю, всього лише три треки. Згадаєте, що ви живі, що тече гаряча кров, гарантую.

Nayru – Dissonant

Буде зайвим розповідати, чим вони різняться від інших. У Nayru є все те, що я зазвичай знаходила у різних виконавців по "шматочку". І мелодійність, і дисонанси, і нетипові ритмічні партії. Дуже кайфово: коли слухаєш, намагаєшся вгадати розвиток мелодії, і в тебе… не виходить. Такою має бути музика!

Suffix - Post-Rock Is For Lovers

"Хоумсік фор е хоум, айв невер хед!".
Тут без слів. Фем-вокал, життєва сторі.

Vi som älskade varandra så mycket - Leva som snö

Жити як сніг, буря і туга, альфа й омега, ілюзія про нас. Довгі треки, рвані слова, ми любили одне одного так сильно! Ще один доказ того, що шведи суперемоційні. А я - суперемпат.

Фейерверки ранят небо – Мадрид

Келуш. Швидко та боляче. Контрастно. Паша у футболці "Да, смерть.". А смерть достойна. Дуже сподіваюсь, що рєбята нагадають про себе, бо є чим. Одні з найулюбленіших </3

La belle verte – не любити тебе – не можна

Люблю Стуса. А ще люблю, коли гармонійно поєднують читку віршів із правильною музикою.

Як ми – birds flying home

Якось випадково у новинах побачила відео з якогось концерту - виступав хлопчина з гітарою, а ще зі страшенно солодким голосом. Як виявилось потім, то був Міша, якраз з La belle verte. Скільки слухаю - досі не набридає.

Elephant Opinions - Until the Light Leaves Us/ New Ideas In Mathematics

Масивний звук, яким можуть похвалитись тільки вони та oh, deer!. Вважаю, що це must-listen, а ще must-see, бо вокальор дуже енергійний – кожен лайв ледве стоїш, щоб тебе просто не змело/ не затоптало – чи то важким звуком, чи тусовкою у залі. Додала відразу два треки, бо другий – такий собі триб'ют Orchid, причому моцний і з перших акордів впізнаваний.

janpalach - Музей тишины

Їх треки – ніби справді похід до музею. Тебе поведуть за руку, тобі відкриють очі, скажуть, куди дивитися, розкажуть про те, що ти бачиш. А потім заберуть у тебе все, як добре знайомі нам невдалі жарти життя. Один з небагатьох гуртів, у яких концептуальна не тільки назва. Люблю </3

Mariesena – Ruth Morse

Дуже особисте, виплакане, викрикнуте одеськими вовками. "You are my favorite mistake, and the sea takes shape of you. Fuck you!".

Good Mourning! – Для тех, кто смотрит на звезды

Люблю, бо слухаю і повертаюсь на декілька років назад, коли ще все було добре (або не так погано), загалом все було зовсім інакше. Ніби не твоє життя, і взагалі. Тоді і закарбувалися ці рєбята - ще з вокалістом Мішею на Франківських вечірніх тусовках у тоді ще живому "Хрущі".

"Сгорать дотла кому-то верный путь домой."

І ми повернулися додому!

Попередні випуски: 

Neformat.com.ua ©