Slice & Dice: Музика — найсильніший психостимулятор

Продовжуємо розширювати вашу географію музичних смаків і сьогодні мова піде про стоунер тріо Slice & Dice з Миколаєва. На рахунку хлопців уже три сингли та безліч виступів на просторах нашої батьківщини, включаючи участь у фестивалі Electric Meadow. Ми зв'язалися з Артуром, Євгеном і Марком, щоб розпитати докладніше про музичне життя у Миколаєві, творчості та про інше.

— Привіт, хлопці. Нумо знайомитися.

Марк (далі — М): Привіт, мене звати Марк Бокань, граю на ударних, зараз освоюю клавішні та бек-вокал.

Артур (далі — А): Я — Артур Островерхов, граю на бас-гітарі та співаю.

Євген (далі — Є): Я — Євген Рубченко, гітарист гурту Slice and Dice.

— Багато наших читачів з вами ще не знайомі. Розкажіть, як ви зібралися і чому вибрали саме стоунер? Виросли на Black Sabbath?

А: Зібралися ми у березні 2017-го після того, як проекти, у яких ми брали участь раніше, розпалися. Музика тих гуртів була значно легшою, що у My Way, що у Surfin Boners, та й підхід до творчості був абсолютно іншим. У підсумку, через деякий час я приєднався до Жені та Паші, нашого першого ударника. І тут понеслося.

Музика якось одразу стала виходити важчою й агресивнішою, ніж те, що ми робили раніше, при тому, що домовленостей, на зразок, "Чуваки, го зберемо стоунер гурт", у нас не було. Ми просто джемили, приносили рифи та робили пісні. Безумовно, Black Sabbath вплинули на нас, ми любимо цей гурт. Як то кажуть, за Master of Reality і двір ... Але крім цього, кожен з нас ріс на абсолютно різній музиці, що відбивається на матеріалі в цілому.

Є: Якось я зустрів Артура (ми з ним вже давно були знайомі) і згадав, що він давно хотів зі мною пограти, плюс мені теж було цікаво попрацювати з людиною, яка дуже добре (ні, неправильно) повністю захоплена Noise Garage Psychedelic Grunge. Я запитав його, чи хоче він зі мною поджемити, на що він з радістю погодився. Подзвонив своєму старому барабанщику з My Way, ми почали грати й понеслась.

Я, звісно, великий фанат Black Sabbath, але не думаю, що на нас вони вплинули, оскільки ми й не думали грати стоунер — все вийшло само собою.

М: Стоунер для мене перспективний стиль, у який легко приплітати суміжні та не дуже стилі. Мені подобається музика досить різна, і в кожному стилі знаходяться виконавці, які надихають. А перейти до стоунера з творчості Мейнарда (вокаліст Tool, Perfect Circle, Puscifer), яким я захоплювався останніх років п'ять, було легко.

— Яким був ваш перший концерт?

Є: Це краще нехай розповість Артур.

А: О, це був дуже дивний концерт. Саша з Darkwater Boоking тоді робив концерт в Одесі для Risin Sabotage. Якось до цього я йому розповів про Slice & Dice, і він запропонував нам зіграти на розігріві. Звичайно ж, ми погодилися. На той момент ми ще шукали свій звук, він тільки формувався і сильно контрастував з Risin Sabotage, як якщо б Foo Fighters розігрівали Electric Wizard. У всіх колективах раніше я був просто чуваком з басом, що стоїть у кутку і втикає то на гриф, то на кеди. Та й співати я спробував вперше саме в цьому гурті, тож дебют особисто для мене був подвійний. Але ми впоралися, отримавши відмінну віддачу публіки.

М: Перший концерт мій у цьому складі був у закладі, в якому я грав величезну кількість разів з кавер-бендом та іншою командою. Тому відчував напругу через свіжий матеріал, але відіграли впевнено і майже без лаж. Гаразд, пару моментів було. Але викрутилися, може, ніхто й не помітив.

— У міру своїх музичних смаків з Миколаєва знаю тільки вас і Cuckoo's Nest. Як взагалі йдуть справи з музичним життям: репбазами, гуртами та концертами?

М: Музичні рухи досить активні. Нова хвиля музики, натхненної Пошлая Молли, зачепила Миколаїв сильно. Зараз є гуртів 4-5 схожого формату. Сам граю ще у команді Ears Wilt. Поп-панк, альтернатива.

Ми періодично беремо участь в організації концертів. Нещодавно робили Nirvana cover party. Було непогано. З нового, до речі, levana kills insomnia цікавий проект. За стилем — щось між Менсоном, новою хвилею репу і гранжем. Зі старожилів Cherry Merry, Крила.

А: З репетиційними базами справи йдуть цілком непогано. Їх небагато, але залишилися ті, які пройшли перевірку часом. Хоча все більше гуртів приходить до того, щоб мати свою власну.

Місто накрила хвиля банд, натхнених гуртами Нової російської хвилі, на зразок, Пасош, Плохо чи тієї ж Пошлої Моллі. Можна сказати, що настав такий собі розквіт "коледж-року", що по-своєму прикольно. Звичайно, є гурти, які намагаються просто копіювати всю цю двіжуху, але є і самобутні, як, наприклад, Соседи Стерпят або пост-панки Warsaw.

А ось зі старих гуртів — Cherry-Merry, безумовно. Вони дали великий поштовх музиці міста.

Є: Баз у нас мало, особливо хороших, і всі забиті. Гуртів у нас багато, як собак нерізаних, ну в принципі як і в будь-якому місті.

— Як би ви описали Миколаїв людині, яка там ніколи не була?

А: Миколаїв — це, перш за все, колись індустріальне місто, перше враження від якого — епоха вже пройшла, кращі роки позаду. Він декадентно гарний, як квітка, що в'яне. Це місто контрастів, де над модним бутиком може звисати напівзруйнований балкон. Це стіна, у якій наскрізну дірку прикривають плакатом з глянцевого журналу. Але при всіх цих обставинах — приголомшливо багато мальовничих місць, які можна розглядати годинами. Він гарний у деталях. Описати складно, просто потрібно перейнятися.

Є: Це маленьке і, водночас, велике компактне місто з дуже багатою історією, де можна знаходитись в індустріальному районі, повернути за ріг і потрапити в історичне місце. Насправді можна довго розповідати.

М: Миколаїв — це помірно тихе провінційне індустріальне місто. Він досить великий, щоб було де погуляти та не зустрічати знайомих, і досить маленький, щоб знати, де гарантовано зустріти своїх. Населення іноді пригнічує, але якщо себе оточити однодумцями, то все не так уже й погано.

— В анотації до нового треку вказана цитата Говарда Лавкрафта. Полюбляєте його творчість?

М: Швидше, натхненням є естетика. Але розповіді читав. Мені Едгар Алан По зі схожого подобається більше.

А: Цитата вибрана не просто так. "Eyes of the robo" — пісня про нічний жах, описує сонний параліч. Не можу сказати, що великий шанувальник. Але якось загальний емоційний фон і атмосфера імпонують.

— До речі, це вже третій ваш трек. Варто чекати повноформатний реліз?

М: Безумовно, варто. Працюємо над EP.

А: Безумовно, так. Це буде дуже гучний EP, але всіх карт поки розкривати не будемо.

— Розкажіть про себе більше. Як прийшли до музики?

Є: З музичними смаками мені дуже пощастило, оскільки мій тато був дуже великим меломаном, тому музику я вбирав ще з живота матері. Rock, Blues, Rock`n`Roll Disco — у загальному, багато і якісно. Логічно, що вирісши у такому середовищі, мені дуже хотілося навчитися грати, але інструмент я взяв запізно — років так у 17 і ось, з тих пір граю.

А: Я музикою почав захоплюватися у 14. До цього був максимально далеким від будь-якого мистецтва. Але якось одного разу на комп'ютері. нещодавно купленому батьками, натрапив на збірку Nirvana. І з цього моменту все змінилося. Так я почав захоплюватися музикою, нишпорячи в інтернеті за принципом "гурт — хто вплинув — гурт", захлинаючись, читаючи та слухаючи все, що знаходив. Але завжди більше віддавав перевагу тим, які робили сирий, недбалий звук. Так, через альтернативний рок 80-х, шугейз та інше, я і прийшов до гаражного року та психоделії. Ну і, паралельно з цим, гітару в руки взяв, у спробах скласти щось подібне. До баса прийшов пізніше, але сподобалося набагато більше. 

М: Мене з дитинства захоплювали комп'ютерні технології та музика. Пощастило з сім'єю, усі музичні творчі люди. Підтримують, періодично зупиняють, коли приймаю необачні рішення. Але займатися барабанами почав уже років у 14, коли потрапив у шкільний оркестр. З того часу намагаюся не втрачати можливості вивчити щось нове.

— Як ставитеся до української сцени? Кого виділяєте?

М: Мені дуже подобається недавній сплеск української сцени. З тих, за ким стежу / хто на мене вплинув, можу виділити Stoned Jesus, The Gitas, Sinoptik, Бумбокс, ВВ, Pianoboy, 5nizza, Бабкін, Kazka, Пошлая Молли, Курган і Агрегат, Jamala, Даха Браха. Усі ці виконавці встигли мене зачепити. Якщо довше подумати, напевно, ще назв спливе. Брати Гадюкіни, ОЕ, Дорн, MYOPIA, наприклад.

А: Стежу за українською сценою в пошуках цікавих гуртів, але зі старих фаворитів — Димна Суміш, Love'n'joy, Somali Yacht Club, Atomic Simao, Risin Sabotage, H. Soror, Sinoptik і звичайно ж Stoned Jesus. У минулому році для мене стали відкриттям Soom і Брудні.

Є: Дуже добре ставлюся до української сцени, погано ставлюся до радіостанцій, які у нас на ФМ-хвилях. Мене дратує той факт, що у нас дуже багато чудових якісних гуртів, але їх не крутять, не виносять у маси. Такі гурти як Димна Суміш, Stoned Jesus, SOOM, Борщ, ЯЯЯ, Jinjer, Даха Браха, Карна.

— Ви грали на Electric Meadow fest. Чим запам'ятався цей виступ?

А: Крута поїздка. Провісником цього було те, що вже на повороті до фесту нас зустрів щільний запах трави. Жартую. Насправді ми уявляли його собі зовсім по-іншому, як типовий рок-фест, яких багато, просто трохи більш тематичний. Але до чого ж ми були приємно здивовані атмосферою. І чіл-зоною прямо під сценою. Відмінна організація, шикарна публіка. Люди СЛУХАЮТЬ музику. А музика ідеально поєднується з навколишніми умовами, і перш за все, місцем. Така собі заспокійлива гармонія у всьому.

Є: Це просто ОФІГЕННИЙ ФЕСТ !!! Це атмосфера, яку ти ніколи не забудеш, словами не передати. Треба бути там.

— Існує стереотип, що стоунер оповитий димом. Як ставитеся до марихуани та її легалізації?

М: Ми не черпаємо натхнення у траві, але, думаю, що від легалізації держава тільки виграє. Податки, зниження корупції та кришування в цій сфері. Як мінімум, легалізація в медичних цілях виправдана. Але імхо, звичайно.

А: Мені здається, що це стереотип. Само собою, ефект марихуани налаштовує на те, щоб грати повільно і присвінговуючи, це факт. Але конкретно для нас трава не є джерелом натхнення. Тільки тверезий мозок і нічим незатуманена моторика. З приводу легалізації: особисто я за, адже зникне "відчуття заборони" навколо цього питання і вибір буде свідомим, без відчуття якогось такого "забороненого плоду". А в медичних цілях — однозначне так, бо знеболюючі властивості марихуани всім відомі, це світова практика.

— Що думаєте про лейбли?

М: Ставлюся позитивно, але, думаю, вони втратили свій колишній вплив на індустрію.

А: Ми думаємо про лейбл, оскільки для гуртів це спосіб просування своєї творчості. Звичайно, зараз вони не такі важливі, як це було раніше. Але величезну симпатію викликають лейбли, які підходять до релізів креативно, як RobustFellow. Те, як вони видали альбом американців Сontra — заслуговує оплесків.

— Чим ще захоплюєтеся, крім музики?

А: Усі мої захоплення так чи інакше пов'язані з музикою, я завзятий меломан. Великий фанат другосортних фільмів жахів, треш фільмів і жанру жахів у цілому.

Є: Мотаюся археологічними експедиціями.

М: Мене захоплюють комп'ютерні технології, скейтбординг, але музика це основне захоплення.

— Звідки ще (крім Лавкрафта) черпаєте натхнення?

А: Оу, тут складно сказати. Натхнення приходить раптово, незалежно від зовнішніх факторів. Це може бути якась моторошна історія, на зразок, Відьом з Салема або Еда Гейна, або ж особисті переживання, але це рідше. Так само надихають інші гурти. Коли ти ловиш емоцію від треку, опиняєшся на одній хвилі з виконавцем — з'являється бажання творити. На мене так останнім часом діють Metz і The Wytches.

М: Намагаюся помічати ситуації та запам'ятовувати емоції. Дуже допомагає. Слухаю і граю різну музику. Намагаюся проводити паралелі з іншими видами мистецтва.

— Слідкуйте за музичними ЗМІ? Якщо так, то за якими?

А: За музичними ЗМІ стежу слабо, блог needledrop'а і Pitchfork, в основному. Ну а за українською сценою — звичайно ж, Neformat і telegram-канал DarkWater Booking.

Є: За ЗМІ давно не стежу, хіба що за Неформатом і Ролінг Стоунс.

М: Не дуже стежу. Головні джерела нового музла останнім часом для мене — це мої друзі і ютуб-канали KEXP і NPR. А українські музичні новини дізнаюся, в основному, через інстаграм або від друзів.

— Наскільки важлива музика у житті людини? Чи були ситуації, коли вона допомогла впоратися з труднощами?

А: Безумовно, важлива. Для мене музика — найсильніший психостимулятор. Наприклад, ніщо не бадьорить вранці краще, ніж дебютник Bad Brains, куди там кавоманам. Вона мотивує, налаштовує на потрібну частоту релаксації або виписує смачний підсрачник. Будучи підлітком, у період "НоУанАндестендМі", це проявлялося значно сильніше.

М: Це те, що мене найбільше захоплює у музиці. Були періоди в житті, коли музика здорово допомогла. Мені подобається, як через неї можна зрозуміти, що хтось проходив через схожу ситуацію, відчував схожу емоцію, і від цього відчуваєш підтримку. Або в одну пісню можна вмістити цілу розповідь, передавши й слова, й емоцію. Мені без музики було б набагато сумніше)

— Опишіть свою музику трьома словами.

А: Шумно. Голосно. Дико.

Є: Голосно, цікаво, заманливо.

М: Голосно, качає, потужно.

— Що у планах на майбутнє?

М: Якісно записати треки та написати нові. Знаходити людей, яким наша музика подобається не менше, ніж нам. Постаратися встигнути повиступати на відкритих майданчиках за літо. Постійно самовдосконалюватися...

А: Випуск ЕР, світове панування, храми Slice & Dice з хоровими співами приспіву "Compressed", диктатура рептилоїдів, програма для молодих сімей "Big Muff в кожен дім", замісна терапія для FLStudio-бітмейкерів "пересяду з голки 32-го хай- хета на його стійку "і багато іншого.

Ну а якщо серйозно, плани наполеонівські. Але всьому свій час.

— Дякую за інтерв'ю!

Найближчі концерти:

6 квітня, Тернопіль. Koza Music Battle
19 квітня, Миколаїв. with Your Inner God
20 квітня, Одеса: 420 FEST

Slice & Dice у соцмережах:

https://soundcloud.com/slice_and_dice
https://www.instagram.com/slice_and_dice_band/
https://www.facebook.com/SliceAndDiceUA/

Фото: Olha Leirj, Эвелина Подолянюк 

Neformat.com.ua ©