Music meets Art in UA

Напередодні написання цього матеріалу в голові так і зазвучали українські мотиви: весь цей stoner, post-metal і навіть acid jazz. Альбомний арт прийшов у ці краї порівняно недавно, йому не більше 30 років.

На зорі оформлення альбомів тут, напевно, жив DIY на письмових столах квартир під світлом настільних ламп. Подібні зразки творчості та оформлення є у кожного меломана і кіномана у віці за 30. Це могли бути самостійно розмальовані касети або розмножені на чорно-білому копіювальному апараті маленькі тиражі з оригінального плівкового, вінілового або навіть рідкісного на той час CD-носія.

Зараз же оформлення релізу можуть запросто обмежити обкладинкою, адже це все, що потрібно для цифрового релізу. Але оскільки в останні роки інтерес до фізичних носіїв знову повертається і все більшій кількості людей хочеться поставити улюблений реліз на полицю чи помацати руками, практика оформлення дисків, платівок і касет наполегливо продовжує жити та розвиватися.

У цьому матеріалі ми зробили невеликий зріз по нашій країні, взявши, в основному, більш альтернативні масовій сцені релізи. У цій історії поки немає початку, оскільки артефакти епохи витоків українського album art досі розшукуються. І немає кінця, бо історію продовжує писати кожен з нас, навіть у момент прочитання цих рядків.

Отже, нехай точкою відліку стане ...

Наприкінці 2016 року лейбл Aby Sho Music видав платівку, присвячену київському андеграунду - Kiev Underground. Це перша частина збірника, яка присвячена періоду з 1986 по 1995 роки. До нього увійшли В.В., Раббота Хо, Коллежский Асессор, Перрон, Эр.Джаз, Банита Байда, Затерянный Мир, Adem, Квартира 50, Иванов Даун и Дети Майора Телятникова. Передмови до цього видання писав відомий київський рок-журналіст Олександр Євтушенко. Крім того на збірнику відзначився головний редактор Muzmapa зі своїм вступом і поглядом на музику тих років з точки зору нового покоління.

Найбільш примітна деталь в оформленні цього вінілу - це, мабуть, карта київського андеграунду. Вона стилізована під схему ліній столичного метрополітену, тільки замість станцій проставлені назви гуртів. Також на схемі є, наприклад, лук'янівсько-мезозойська лінія і присутня символіка тоталітарної епохи.

На передню частину конверта помістили колаж зі старих чорно-білих вирізок газет. У буклеті також є фотографії всіх гуртів того часу і під кожною написані автори пісень і склад музикантів.

Андрій Смірнов, лейбл AbyShoMusic:

"Автор ідеї - я. Я також вигадав символ випуску: перевернутий контур пам'ятника засновників Києва біля назви збірки. Усі матеріали надав колекціонер і знавець київської музики того періоду Сергій Сподобаєв. Він же - укладач альбому. Матеріалами для оформлення послужили вирізки з музичної сторінки (додатку) "Фонограф" до київської газети того періоду "Молода Гвардія".

Бралися матеріали так чи інакше пов'язані з учасниками збірки. Візуальне виконання - Євген Володько, дизайнер AbyShoMusic. Карта на вкладці взята з того ж Фонографу, і склав її музичний журналіст Олександр Євтушенко. Ідея була реалізована під тон вицвілих газет і поєднувалася із загальним колірним рішенням обкладинки.

Гурти на гілках - як розвиток різних музичних стилів. Чим далі від центру, тим молодший гурт і стиль. Але спрямованість музики на кожній окремій гілці схожа. Дизайн яблука обігрує "пропуск" у київський "андерграунд" - метро. У той час це були 5 копійок, і ми вирішили так і зобразити його у вигляді радянських 5 копійок. Цей п'ятак обігрує і сленгову назву центральної етикетки платівки у той час - п'ятак".

Поки ми не поговорили з усіма коментаторами статті, описи обраного нами альбомного арту будувалися на здогадах і припущеннях. Тож перша частина опису - це передача відчуттів і асоціацій одного з авторів матеріалу. Але, навіть отримавши всю інформацію, ми вирішили нічого не змінювати. Навпаки, стало цікаво порівняти, наскільки власна думка збігається із задумом самих гуртів і художників..

Тусовщики кінця 1990-х - початку 2000-х і клієнти Moon Records 100% пам'ятають таку команду, як Contrabanda та її альбом про ненависть. Про колектив відомо небагато: вони зі Львова, до складу входить чотири людини (Алекс Зайцев - вокал, Вадим Тарасевич - гітара, Ігор Прийма - бас, і Мищишин - ударні), а реліз вийшов у 1999 році. Після цієї платівки у гурту виходив ще один LP під назвою "Zoom", і на цьому їх дискографія закінчується. За версією одних пабліків, колектив грає hardcore, за версією інших - hatecore.

На оформленні "100% Hate" зображено щось у дусі гуро і страшної мультиплікації. Для кінця минулого століття та України - категорично нехарактерна манера оформлення дисків. Цим він і западає в душу. Зміст всередині відповідає зовнішній оболонці. Судячи по самому диску, обкладинка авторська і не має відношення до будь-яких кіно- або арт-продуктів.

Ми довго встановлювали, хто робив обкладинку, і ніяк не могли залишити її без уваги. У підсумку знайшли вокаліста гурту.

Олександр Зайцев, вокаліст Contrabanda:

"Автор обкладинки Андрій Давидовський... Наразі престижний фотограф художник і кліпмейкер у Москві.

Обкладинка створена з 9 окремих малюнків. Кожен малюнок відноситься до окремої пісні альбому "100% Hate". Розроблялися також зображення на диск з розворотом, текстами і т.д., але до цього так і не дійшло. Все закінчилося касетою на Moon Records і тільки потім переїхало на CD".

І раз пішла така тема, панк-хардкор сцену оминути не вдасться. Та й навіщо, коли є чудові приклади обкладинок з оригінальним і філософським підтекстом. Наприклад, Dan Stark - s / t зразка 2012 року. На обкладинці CD грубими штрихами намальований шестикутник з трьома скобами зліва та однією справа. Правий нижній кут його роздроблений. Внизу три краплі й назва чи то гурту, то чи альбому.

Суцільний символізм і підтексти. Зверху на гексагоні зображені якісь дрібні шипи та чотири точки, теж, мабуть, неспроста. По суті вся ця сцена не є випадковістю зі своїми законами жанрів, специфікою поведінки, DIY і поглядами на світ.

Складність і серйозність підходу створюють ореол, зрозумілий лише вузькому колу людей, адже арт рясніє як прямими посиланнями так і масою зашифрованих меседжів. Художник не захотів коментувати свій твір, пояснивши це тим, що йому складно дати відповіді на поставлені запитання.

Світло на картину трохи пролив Дрон, вокаліст Dan Stark:

"Питання складне, бо все, що ми бачимо на обкладинці – плід роботи Ярослава Гроба, тому просто його процитую: "Життя – складна конструкція. Доленосні повороти замкнуті у соматичне коло. Руйнація замкнутості – шлях до утопічної свободи. Свідомої саморуйнації".

Дивлячись на оформлення гурту Bomg до їх релізу "Polynseeds" одразу виникає відчуття перебування у горах під час міжсезоння. Дія відбувається чи то восени, чи то навесні. Тони на арті блідих відтінків, можливо, через те, що сонце сідає і наближаються сутінки.

Створював зображення для LP київський художник-ілюстратор Viktor Absurdo. Сама картина зроблена у вертикальному форматі, тому можна відразу припустити, що створювався універсальний формат під CD і касету.

Здається, що київський колектив випустив концептуальну працю про подорожі. Тільки з нього вийшов не туристичний путівник, а гайд для психонавтів. На передньому фоні обкладинки альбому - гриби, на задньому - кущі полину. Обидві субстанції годяться до вживання у якості їжі та відварів. Ефект від декількох способів їх приготування може бути несподіваним. А якщо на фоні грає гурт Bomg ...

Viktor Absurdo, художник:

"Є чіткий взаємозв'язок обкладинки зі вмістом релізу і назвою альбому (polynseeds), оскільки у центрі росте полин. Ілюстрація малювалася безпосередньо для LP, пару сирих записів дали послухати заздалегідь. Коли я малював цей арт, надихався музикою Bomg і кадрами з радянських фільмів про подорожі. Зокрема, фільмом "Земля Санникова". Про це було окреме прохання Миколи Темченка (фронтмен гурту - ред.).

Строкате забарвлення картини - це спроба передати мої враження від грибного тріпу в горах. Вийшло, звичайно, блякло у порівнянні, але це приблизно та строката гамма, яку я запам'ятав. Малював я її тоді як просту ілюстрацію, не думаючи про формат обкладинки. Так вийшло, що формат вийшов вертикальний".

Експериментальна і дарк-ембієнт сцена України дуже добре відома закордонному слухачеві. Частково, саме завдяки композиторам звукових ландшафтів, польових записів і потойбічних звуків стало можливим просувати національний колорит за межі країни. Багато з авторів експериментала використовують звукові та візуальні етнічні українські вставки.

У цьому сенсі  добре відомі Gamardah Fungus. Жоден їх реліз не залишається без уваги, причому навіть гольфстрімові видання наших широт приділяють їм увагу. У плані робіт альбомного арту в список цієї статті ми хочемо внести "Herbs And Potions", випущений у 2016 році.

На обкладинці зображені Artemisia, Bryophyta, Belladonna, Mandragora & Hypericum - п'ять різних видів трав, які ростуть в українських лісах. Всі вони можуть нашкодити людині або принести користь, залежно від мети та процесу їх приготування. Автор обкладинки Андрій Хір зобразив трави мінімалістично, але з характерними для рослин деталями.

У записі альбому використані гітарні сесії, які писалися в українських лісах. Як пишуть самі музиканти: "Ідея народилася сама по собі - трави прошепотіли це нам, коли шаруділи під ніжною рукою вітру".

Ігор Ялівець, саунд-дизайнер Gamardah Fungus:

"На обкладинці обіграна тема природи та міфології. Наче трави мають душу. Там зображені радше не коріння, а самі трави. У міфологічному сенсі, звичайно.

Шрифт, зображений на обкладинці, розробляв сам художник конкретно під цей реліз. У нас уже вийшов новий альбом з іншим шрифтом і з обкладинкою від іншого художника.

Взагалі ж у нас є три альбоми в такому стилі. Свого роду трилогія. Обкладинка з грубого переробленого картону і тиснення тушшю на них векторного зображення. Наступні альбоми будуть відрізнятися і за звуком, і дизайном.

Останній альбом на сьогодні - робив художник Kol_Belov, попередній робив Андрій Хір, а до цього над обкладинкою працював дизайнер з Лондона".

У тому ж 2016 році deathcore команда Crucify Me Gently з Ужгорода випустила альбом "Circles". Його оформлення являє собою чорний фон, на якому по колу зображені людські тіла - двоє оголених чоловіків і двоє оголених жінок.

Це не зовсім альбомний арт, оскільки художниця Юлія Ковач спершу намалювала картину розмірами метр на метр, із якої згодом вийшла ілюстрація до релізу. Самі музиканти під час написання альбому надихалися творами Г.Ф. Лавкрафта та Едгара Алана По. Їх LP - це "це трагічна, екзистенційна ода людській істоті, котра стикається з неймовірним болем - до і після смерті. Трансцендентальний жах, який може наздогнати будь-кого з нас".

Юлія Ковач, художниця:

"Картина виконана тушшю перами та чорним акрилом на папері для малювання пастеллю. За останніми даними полотно перебуває в Олексія Руснака (вокаліст гурту - ред.). Вирішила малювати на великому форматі, бо я завжди так роблю: маленький формат не дозволяє розігнатися, скажімо так.

Для цієї роботи ми спеціально шукали худих людей, викладали їх у коло (тобто вони позували наживо так, як розташовані на обкладинці), далі робили фото, і вже з нього я малювала. Тож, по суті, змальовувала з натури. Процес зайняв один місяць".

"Друга поїздка з нашої сутності та свідомості до зірок і галактик через пустелі та камені нашого існування. Завжди є сходинки на шляху пізнання життя та смерті, у роздумах про кінець і початок і того, хто стежить за нами на цьому шляху. Незалежно від того лінія це або цикл, пройдіть його у компанії з Risin Sabotage", - пише гурт про свій альбом "Planet Dies".

А на його обкладинці відбувається якийсь апокаліпсис, виконаний у яскравих тонах. І чи то передвісник бурі, чи то останній космічний корабель покинув вмираючу планету. Виконаний він у кращих традиціях стилю, все за канонами та формулами stoner-гуртів: шрифти, картинка, концепт і колірна гама. Арт для альбому київського гурту малював бразильський художник Cristiano Suarez.

Ігор Nedd, ударник Risin Sabotage:

"Ми натрапили на нього на просторах Інстаграму. Попереписувалися, скорешилися, пізніше почали обговорювати роботу. Він забив нам ціну в 500 у.о., але після того, як послухав альбом, запропонував знижку і погодився зробити обкладинку на розворот вінілу безкоштовно.

Ідея оформлення повністю належить Крістіано. Це його бачення нашої музики, як концепту у цілому. Далі по можливості будемо працювати з ним іще. Він чудовий художник і знає, що робить. Завжди відстоює свою точку зору.

А взагалі обкладинка релізу не зовсім пов'язана з його назвою "Planet Dies". Це корабель з нами, який пролітає через планету і мало не потрапляє в лапи інопланетного монстра. Також на розвороті альбому під треклистом указані астрономічні позначення планет і світил".

Дарк-кантрі та фолк неспроста з'явилися на території нашої країни. Можна припустити, що це польські віяння (згадаємо минулорічний реліз Me And That Man). Але є й інший варіант - просто Sasha Boole за допомогою акустичної гітари та віршів може говорити з народом без допомоги багаття, светра, кухні та розладнаного звукоряду. Він може писати красиву поезію без акцентів на державу та постійне "проти" й успішно доносити ідеї, що хвилюють усіх.

Про його альбоми, тексти та музику вже було багато сказано. Давайте тепер поговоримо про оформлення конкретного релізу - "Survival Folk".

Його робив художник Антон Аршинін, котрий, як і сам виконавець, також родом з Чернівців. На обкладинці ми бачимо кисть руки, хрест на ній і змію. Можливо, її душать. Малюнок на чорному тлі виконаний у традиціях жанру. На те він і дарк-фолк з не менш темним кантрі.

Говорить Sasha Boole:

"Для мене ця обкладинка багатошарова. У багатьох духовних практиках змія символізує страх, і зображення таким чином говорить нам про опановування цього страху. Також змія часто зображує мудрість. Кожний бачить цей образ по-своєму. Для когось – рука стискає змію і не дає їй вирватися, а для когось – змія готується вкусити руку, обвившись довкола неї".

Коментар до наступного album art повністю пояснює головні ідеї релізу. Нам додати до опису LP "Aeonian" просто нічого. Фронтмен гурту все сказав і за нас, у тому числі.

Вал Корнєв, фронтмен Ethereal Riffian:

"Оформлення альбому робила Міла Кисельова - художник і графічний ілюстратор з Москви. У неї також є студія живопису "ФактураЦвета". Вона малювала для нас "Aeonian", "I AM. Deathless" і ще один арт, який ми використовували для друку на футболках: ми чимало говорили з нею про духовні практики та ділилися досвідом, коли працювали над цими релізами.

Робота над створенням арвторка зайняла чимало часу з різних причин. Спершу нам зовсім не вдавалося прийти до спільної думки, нічого не вдавалося зробити з першого разу, але коли включалася інтуїція, все відразу починало виходити. Я точно вже не пам'ятаю, але, по-моєму, робота зайняла не менше 9 місяців.

На головному зображенні "Aeonian" присутня еннеаграма, і використовувати її запропонувала саме Міла, оскільки вона тоді активно займалася в Гурджієвській групі. Еннеаграма Гурджієва - це священний універсальний символ, у якому зашифровані великі космічні закони, що керують всесвітом.

Якщо подивитися на голову людини, то можна побачити два основні елементи:

1) Механізми та схеми - це символ інтелекту й его, того, з чим людина себе найчастіше ототожнює, тим самим відмовляючись від безпосереднього / інтуїтивного пізнання реальності. Схеми мають мало спільного з істинною картиною реальності та самим життям, це просто наш обмежений спосіб опису реальності, який ми, через власне невігластво, починаємо вважати єдино вірним.

2) Дитя - це символ того, як бачить світ дитина - відкрито, без схем і обмежень. Для дитини все чудово. Наша проблема в тому, що дорослішаючи, ми вбиваємо це метафоричне дитя і нерідко на все життя залишаємося під впливом обмежень і схем, сформованих нашим оточенням і часом в, якому ми живемо.

Тепер про назву. "Aeonian" означає вічний. Вічний пошук людиною своєї істинної природи. У корені цього слова поняття "еон". Невизначено тривалий відрізок часу - може бути 100 000 років, може бути 1 000 000 000 або більше. Час не має значення. Не має значення, коли поклик до такого пошуку знаходить людину, сьогодні або сто тисяч років тому, бо цей поклик дочасний стосовно людської природи. Людині відпущено дуже мало часу у цьому світі, і він так само малий щодо всесвіту, як малий атом щодо розмірів людського тіла. Попри всі ці обмеження найбільший дар людини в тому, що вона може досягти повної реалізації свого потенціалу і розкрити свою справжню сутність. Інакше кажучи - перестати бути ідіотом, якими багато хто з нас є. Якщо ви не згодні з цим твердженням, подивіться навколо. Якби ми не були ідіотами, у світі не було б стільки страждань - починаючи від наших відносин у сім'ї та завершуючи глобальними конфліктами та війнами. Це не хтось з нами творить - це все наших рук справа. Кожна наша думка, кожна емоція, кожна вчинена або незвершена справа - це і є навколишній світ".

Якщо цього недостатньо, то вас, можливо, зацікавить книга, яку написали учасники гурту спеціально для цього релізу.

На початку року вийшла нова платівка Somali Yacht Club. Їх довгоочікуваний альбом отримав назву "The Sea" і ми вже встигли трохи про нього поговорити. У рецензії на LP львів'ян уже згадувалася художниця Даша Пліска, котра повністю створила арт для релізу. Оформлення вийшло концептуальним і філософським. На монохромній обкладинці зображений старець з рукою, у якій на воді стоїть корабель зі спущеними вітрилами.

У музичному плані новий Somali Yacht Club вийшов досить спокійним. Тому, мабуть, на обкладинці стоїть судно під час штилю. Але сам старець і його профіль ... Очевидно, у зображенні приховані символи, які вимагають певної розшифровки.

Альбом випускав лейбл Robustfellow Prods., тому без унікального підходу до фізичних носіїв не обійшлося. Реліз вийшов на CD, вінілі, а також у вигляді лімітованого видання у коробці. У буклеті, серед іншого, зображені птахи, які летять прямо у хмари, скупчені перед бурею. Коментар до арту дала сама його творкиня.

Даша Пліска, художниця:

N: Що зображено на оформленні - затишшя перед бурею? Старець символізує шторм, а корабель зі спущеними вітрилами - штиль? Або щось інше?
D: В обкладинці використано багато символів, думаю, кожен побачить у них щось своє.
N: Хто розробляв ідею і тони оформлення?
D: Хлопці відправили мені треки, тексти та загальну тематику альбому, а в роботі надали повну свободу, отож вся образотворча частина - моя.
N: Скільки витратили часу на роботу і чи плануєте ще співпрацювати з музикантами?
D: На роботу над обкладинкою і всіма ілюстраціями пішло близько місяця. Це не перша наша спільна робота, тому, можливо, будуть і наступні.

Три релізи у цьому огляді об'єднані одним лейблом, навіть якоюсь саунд-системою з художниками, музикантами, письменниками, менеджерами та звукоінженерами. Упередженості щодо андеграунду й інших його представників ми не маємо - просто переглянули дуже багато картинок українських гуртів і зачепилися за співпрацю музикантів, художників та фірм, які їх випускають.

Говорить Філ Добров, засновник Robustfellow Prods.:

"Завжди приємно працювати з гуртами, які заздалегідь ретельно продумують візуальне оформлення, що супроводжує реліз. Що стосується Somali Yacht  Club "The Sea", зі старту на руках вже був готовий, пророблений арт для кожної пісні. Це дало можливість лейблу повноцінно доопрацювати та реалізувати деталі, на які зазвичай не вистачає часу. Радий, що вийшло переконати групу закріпити новий логотип для компанії "The Sea", який розробив Вадим Кулінченко. Парусне лого відмінно вписалося на різноманітному мерчі (футболки, сумки, кепки, шапки). Окремої похвали заслуговують нашивки, які запропонував Ярослав Прокопчук (Robustcrew), мабуть, той випадок, коли хороший дизайн сам себе продає. А Олена Ушакова створила приголомшливе анімоване лірик-відео на композицію "Blood Leaves a Trail", по своєму інтерпретуючи текст за допомогою образів з колоди карт таро.

Надихнувшись прекрасними круглими малюнками від Даши Пліски та потужним альбомом Сомалійців на СД, за кілька безсонних тижнів, перелопативши десяток прототипів, вдалося створити лімітований бокс, який, сподіваюся, передає і в чомусь навіть підкреслює і доповнює загальну концепцію релізу.

Рельєфний білосніжний пляж з акрилу, міні-компас, скельця з узбережжя Чорного моря, набір круглих карток з артами \ текстами пісень, ексклюзивна чорна мітка (вона ж даунлоад кард), наклейка і нашивка. Володіння цим виданням дає розуміння того, що ти - один з 75-ти щасливих володарів ексклюзиву, і напевно, таке більше не повториться".

Якби у нас відкривався письменницький гурток, обов'язково потрібно було б влаштувати конкурс з опису обкладинок українських андеграундних виконавців. І заодно дати молодим гештальтистам (це такі психологи) ґрунт для дисертацій. А потім влаштувати конкурс на краще літературне есе, перемішавши надіслані нам тексти з науковими роботами.

А якщо без жартів, то рік тому, коли з'явився проект Music meets Art, виникла ідея зробити коли-небудь виставку постерів, альбомного арту, картин і всього того, що пов'язує образотворче мистецтво і музику у нас в Україні.

Ґрунт для колаборацій художників і музикантів дуже благодатний, і це можна побачити навіть по десятці робіт, описаних вище. Хто знає, може, магія букв цього тексту наблизить масову демонстрацію штрихів і тонів одних творців зі звуковим супроводом інших...

NB: з того, що не умістилося в основну частину матеріалу, - без коментарів учасників процесу.

Обкладинка касет і компакт-дисків "Було не любити", випущена у 1994 році, являє собою зображення шматка мішковини, на який зверху поміщений портрет панночки топлес з українським вінком на голові. Зверху написано назву гурту із позначкою анархії замість "А", все, як годиться справжнім панкам. Щоправда, Брати Гадюкіни його ніколи не грали, але були завжди бунтарями і в поведінці, й у піснях.

Для першої половини 1990-х подібне оформлення не викликає питань, оскільки від загальної вседозволеності після падіння "Імперії зла" у людей їхав дах. Оформлення до релізу зробив львівський художник Орест Макота, котрий стояв біля витоків тусовки хіпі західної культурної столиці України та був одним з першопрохідців сучасного мистецтва в наших широтах.

Пізніше, на наступних тиражах і перевиданнях альбому, оголені груди панночки на фотографії прикриють написом "дозволено цензурою". Альбом видавався кількома лейблами, у які на диво не входив Moon Rec. Спочатку його випустив Караван, потім Lavina Music, продовжили МО Гарба і завершили перевидання вже RG Music.

Про хардкорний гурт із Сімферополя відомо небагато, як і про більшість команд подібного стилю. Частина з них покинула півострів і перебралася на материкову Україну. Вокаліст Memorials живе у Львові та видає збірки своїх віршів. Офіційного розпаду колектив не оголошував.

Зате на них можна поглянути у ракурсі їх релізу "Кулуар". У центрі конверта зображений листок дерева. В оформленні релізу гурт використав гербарій рослини гінкго, воно ж "срібний абрикос". Зазвичай кримські гурти люблять інші засушені рослини, однак цей колектив, швидше за все, вирішив зашифрувати якийсь меседж в альбомному арті.

Ginkgo Biloba - одна з найстаріших рослин на Землі. Іноді її ще називають кам'яним деревом. Її вік понад 300 мільйонів років. У Японії та Китаї їх висаджують біля поховань і храмів. Ми ризикнемо припустити, що через вік рослини та її унікальність гурт вирішив передати глибинний і, можливо, навіть таємний сенс свого релізу. Сказати про дещо більш важливе за самі "кулуари". Вокаліст від коментарів відмовився.

А от оформлення диску вражає не тільки засушеним гінкго. Це, по суті, повноцінна книга віршів Memorials. Є в ньому і тверда обкладинка, і тексти, й ілюстрації. Від звичайної книги видання відрізняється хіба що наявністю диска і деталями релізу.

До слова, альбом присвячений пам'яті Миколи Закалдаєва, який загинув у 2011 році в Кримських горах.

***

У створенні матеріалу взяла участь Neformat Family: Ярина Денисюк, Олександр Масовець, Філіп Добров, Валерій і Юлія Корнєви. А також, музиканти, художники, власники лейблів у якості коментаторів. За що всім величезне спасибі!

Попередні частини матеріалу:

Матеріал підготовлено за підтримки:

RobustFellow Bandcamp Facebook VK Twitter

Ethereal Riffian Bandcamp Facebook VK

Neformat.com.ua ©