Ядерна Могила - DODECAGON (2018)
Автор: Пилип OG

"Ядерна Могила - той артист, на якого ми заслуговуємо", - зазначив сам автор. Кілька років тому я натрапив на це словосполучення і побачив перспективу. Небанальність сказаного відразу привертає увагу, тому мені довелось повірити, що в майбутньому цей виконавець набереться скілзів виконання і нас потішить не одна його пісня. Помаленьку так і стається – досвід відіграє свою роль, а іронія та спостережливість у текстах Ядерної Могили лише кріпнуть, подібно вину.

Наскільки мені відомо, цей хлоп добрався до репу вже у доволі зрілому віці (ну точно не на перших курсах універу), тому пуста тематика і дитячі погляди оминули творчість. Натомість маємо дорослий погляд на речі з патріотичним присмаком, який видніється в усіх творіннях. Це погано? Навряд чи. Сьогодні розглядатимемо реліз під назвою "DODECAGON", дванадцятикутник у геометричному розумінні. Якби альбом вмістив у собі дванадцять треків то було би все ясно, а так маємо музичну десяточку, а звідси – неясність ідеї. Можливо, хтось із вас знайде свій зміст таємної фігури, то обов’язково напишіть у коментарях, а для мене це залишилось таємницею. Не скажу, що це страшна мука, навпаки – загадковість задуму додає родзинки до загальної картини.

Зроблю невеличкий флешбек до попереднього релізу Могили (бррр, страшно називати так живу людину, та він сам винен) під назвою "Je suis глузд", який вийшов у 2017-ому. Саме в ньому я помітив креативність автора, його нетиповий для українського репу підхід до виконання та звучання. Стало дуже цікаво, що ж продемонструє ця особистість у майбутньому, тож згодом вийшов невеличкий ЕР "ТРИПТИХ", де була спільна робота з Довгим Псом. Але в цьому релізі було малопомітно потенціал. Довелось почекати ще трохи, аж поки дванадцятикутне творіння викотилось у світ на своїх рівненьких гранях.

Музику робили найрізноманітніші українські бітмейкери, тож і звучить вона по-різному. Тут тобі і класичні ритми кінця 90-их, тут і чіловий ню-скульчик присутній. Але під все це Могила вмудряється звучати більш-менш оригінально на фоні своїх колег по цеху. Прекрасний привід зацікавитись виконавцем, правда? Якщо ж у репі завжди цінували оригінальність думки та звучання, то ми маємо цікавий приклад в особі Ядерної Могили, який старається під класичний біт, що диктує певне написання, зробити дещо інше, притаманне йому. Зароджується свій стиль. Нехай він не зовсім яскраво виражений, але повірте мені на слово, що роки праці зроблять своє і ми отримаємо самобутнього виконавця з нестандартними ідеями та поглядами.

Українці – співоча нація, Могила це враховує і робить цікаві приспіви та мелодійні куплети. Одним словом – музика, на яку ми заслуговуємо. Щось я хвалю лише, а варто було б і поганого трохи написати. Окей, тоді хочу зазначити, що Емінем чи Оксімірон звернули б увагу на простенько заримовані рядочки. Реп-спільнота завжди цінувала подвійні, потрійні рими та неочікувані словечка, а ми з вами прекрасно знаємо, що українська мова містить в собі ой як багато такого. Тут варто підтягнути навик. Але з іншого боку, все це робиться для простих людей, таких як ми з вами, а нам ніби і так добре. Все розуміємо з першого разу, звучить приємно і, що найголовніше, нашою рідною. Заганяємо в плеєр і слухаємо, слухаємо… Всім Могила! Ой, якось не круто… Всім Ядерна Могила! Блін… Все буде добре, українці!

Ядерна Могила у соцмережах:

https://soundcloud.com/nuclear_grave/
https://www.facebook.com/nuclear.grave.044/

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Neformat.com.ua ©

1. Я Не Знаю Хто [feat. Петя Бу] (prod. by Gazz)
2. Набухатись Та Померти (prod. by Tonybeatzz)
3. Транс (prod. by A.Rubik)
4. Симуляція (prod. by Tonybeatzz)
5. Ти Не Один (prod. by Kreker)
6. Oposum Ludus (prod. by Kreker)
7. Все Не Так [feat. НЕформат] (prod. by Chamber Beats)
8. Татко (prod. by Tonybeatzz)
9. Тяжко (prod. by A.Rubik)
10. Барабан (prod. by Tonybeatzz)

02.08.2018