Рецензии

Як тому, хто пам’ятає виступ найпершого складу Полинового Поля на сцені Рок-Січі, має CD з першим "полиновим" ЕР та спільну фотку із вокалістами другого складу, а також рецензував усі три попередні релізи львів’ян (останній з яких вийшов 8 років тому), писати цей огляд особливо відрадно. Успіхи українських музикантів завжди тішать мою меломанську натуру, але камбек тих, кого вже майже не сподівався побачити на сцені як гурт Полинове Поле — подвійна радість.

Альмагест

Для Сергія, більш відомого за псевдо Metal Priest і заодно головного героя даної рецензії, Bestial Invasion є не просто однією з найвідоміших композицій піонерів тевтонського треш-металу Destruction, а власним метал-проектом, який з самого його початку мав би розкрити власний потенціал і як музиканта, і як композитора. Цього, мабуть, йому аж ніяк не вистачало у статусі учасника житомирського тріо Violent Omen

Альмагест

"…немає того нового звичаю, який не був б старим"
Джефрі Чосер 

 

Я - разорванный мускул в ленном теле,
Ледяная скульптура под солнцем апреля.

The Sound and the Fury

"Planetarium" — перший альбом у другому десятиріччі існування проекту Raventale і водночас — третій з моменту початку його концертних виступів. Загалом же це вже 8-й повноформатник у дискографії Raventale і два роки, які відділяють сучасність від його попередника, промайнули досить швидко, тож новина про вихід "Planetarium" не належала до розряду довгоочікуваних, але інтригувала можливістю поглянути, в який бік змінюватиметься музика давно відомого тобі проекту.

Эх, скримо-скримо, до чего же ты хорошо, но кратковременно. Вас, музыканты-скримачи — хлебом не корми, только дай создать группу и быстренько распустить. 

moa! своим посмертным релизом соль на раны насыпали. oh, deer! выпустили потрясающий альбом, с лирикой, которая настолько прекрасна, что достойна того, чтобы эти стихи учили наизусть и декламировали на поэтических вечерах, но тоже распадаются.

Альмагест

21 жовтня, тобто майже два тижні назад на момент написання цієї статті, якось зовсім непримітно (принаймні для мене) вийшов новий лонгплей одного із найбільш неповторних вітчизняних блек-метал-проектів Zgard на чолі з єдиним його постійним учасником Яромислом. Робота отримала досить громіздку назву "У вирі чорної снаги" і вийшла на лейблі Svarga Music, для якого це вже став третій альбом (попередні два — "Тотем" і "Созерцание") цього прикарпатського one-man-band’у.

Skunkhunt

Украинская электронная сцена всегда была на хорошем счету в Европе, более того, украинских музыкантов многие лейблы Старого Света принимали с распростертыми объятиями. Как правило, речь шла о танцевальной музыке — трансе, когда он был еще жив, или хаусе, но случались и редкие исключения. Одним из таких исключений является Hidden Element. Группа состоит из ребят, которых сложно назвать новичками в музыкальном деле — в частности, из Игоря Кириленко (команда The Erised) и Нила Тарасова.

Skunkhunt

К рок-группам с женским вокалом отношение всегда особое — во-первых, действительно запоминающихся девушек-вокалисток в роке можно пересчитать по пальцам, а во-вторых, сама личность вокалистки должна быть настолько колоритной и из ряда вон выходящей, чтобы патриархально настроенная публика признала в ней свою и признала право на существование. Мужчинам в этом плане намного проще, хоть это и немного несправедливо.

Такой хрупкий украинский литературоцентричный хардкор будто бы и жив силами команд вроде janpalach и la belle verte, но вслед за Memorials и oh, deer! уходит наша маленькая эпоха. То пронзительное чувство жизни, бескомпромиссное желание справедливости и болезненное понимание недостижимости наших идеалов навсегда запечатлено в музыке украинских хардкор и скримо команд.