Neformat Family: Hurtovyna

Харківський гурт Hurtovyna проіснував усього три роки, але встиг поповнити своєю творчістю не надто багато ниву українського пост-року. Згадуємо, як це було. 

Бурхлива заметіль вирує за вікном та стукає у двері. Маленька хатка з одним віконцем, через яке видно тепле світло, немов загубилася серед сніжної бурі. Усередині сидять прості люди та грають про далекі гори й вітри полонин, співають давно забуті пісні та пускають на волю протяжні звуки скрипок.

Hurtovyna – інструментальний пост-рок/фолк гурт з Харкова, заснований 2012 року. Основний склад:

• Олександр Качур – гiтара
• Любов Болотова – скрипка
• Катерина Слюнько – скрипка
• Лесь Калюжний – бас (до 2014 р.; esokhôra, ex-Riiga, ex-Secunda Kota)
• Вадим Макаров – бас (2014-2015 рр.)
• Леонiд Штайда – барабани (2012-2013 рр.; KiteFlighter, esokhôra)
• Олексій Булаш – барабани (2013-2015 рр.)

Якщо елементарно звернути увагу на назви композицій гурту, то можна помітити, що тут й ісландська, й фінська, й латина, й грецька, й японська мови…Скрипалька Катерина Слюнько пояснює це так:

"Себе ми визначали як інструментальний пост-рок/ фолк. Це цікавий ф’южн, який народився під впливом декількох гуртів, як-от Godspeed You! Black Emperor, Sigur Rós, Björk та українських народних пісень. 90 % наших композицій були створені під час джемів. Один-єдиний трек "Vodovert" написаний Олександром Качуром (ред. гітарист) спочатку на нотах.

Назви пісень придумувалися разом, нам дуже подобались скандинавські мови. Трек "Kotarō no tabi" був ідеєю Олеся Калюжного (ред. басист). Він запропонував написати пісню на мотив японської казки про хлопчика Котаро, що вирушив човном у море.

Коли народжується інструментальна композиція, у неї є свій характер, своя емоція. Ми називали треки тим, з чим асоціювалася музика. Без вокалу її складніше зрозуміти, треба повністю абстрагуватись та дійсно слухати. "Solonij" мав "солоний" характер. Важко пояснити, але це те, з чим у нас асоціювався трек під час виконання".

2013-го вийшов спліт з Oh, deer! та La Belle Verte, який серед іншого містив і нову версію пісні Oh, deer! "Кораблі", у якій музиканти Хуртовини допомогли з партіями гітари та скрипки.

Катерина Слюнько пригадує:

"Ми познайомились з Oh, deer! на музичному iвентi в Житомирi. Пiсля цього вони стали нашим дружнім гуртом. Oh, deer! запропонували записати на сплiт нову версію цієї пiсні, хотiли додати скрипку зверху та зробити трек бiльш iнструментальним. Оскiльки Oh, deer! iз Житомира, а Hurtovyna з Харкова, скрипку ми записували вдома в Харковi на домашнє обладнання та висилали Oh, deer! записи електронною поштою. Вони зводили трек самi також вдома. Так i записали сплiт".

Наступний, а разом з тим останній, "self titled" реліз побачив світ 2015-го. Як зазначав Ігор Сидоренко, окрім передбачуваних структур "тихо-голосно" та гіпнотичних гармоній, що повторюються, у ньому наявні цікаві загравання з ритмічними малюнками й розмірами, плюс мелодичне відчуття в авторів матеріалу на висоті.

Гурт виступав і на тематичних заходах разом з колективами дещо схожої стилістики в Харкові та Києві, і на різножанрових за складом учасників від хардкор-панку до стоунер-думу фестивалях та інших концертах, як-от Burn The Scene For Fun.

"Справа в тому, що на той час пост-рок команд існувало зовсім небагато. Тому грали там, куди запрошували. Також ми не були дуже популярним гуртом, то виступали, де була можливість. Насправді ті, хто ходять на панк, стоунер і т. п. івенти, часто слухають дуже різну музику. Люди шукають щось незвичне, що ніколи не чули. Публіка нас завжди сприймала добре і на панк-івентах теж", – розповідає Катерина.

Іноді в описах заходів можна натрапити на визначення Хуртовини як cinematic rock, а живі виступи супроводжувались демонстраціями відеоряду.

"Наша музика, в основному, інструментальна, майже немає вокалу. Тому ми хотіли зробити з виступу experience. Щоб люди дійсно відчули музику та поринули в інший світ разом з нами. Зараз дуже складно когось чимось вразити, й без вокалу це ще складніше. Ми вірили в інструментальну музику як досвід. Коли грали своє, не існувало нічого, крім цього. Було повне занурення", – пояснює Катерина.

Проєкт припинив дiяльнiсть 2015 року. 

"Гiтарист поїхав з країни жити та працювати до Фiнляндiї. Вiн був великою частиною гурту. Наша музика є достатньо детальною, ми дуже довго працювали над треками, бо все писали самi. Пiсля вiд’їзду гiтариста намагались грати iншим складом, але це вже була й iнша музика", – зазначає Катерина.

Сама Катерина Слюнько зараз мешкає в Канаді. Олексій Булаш – відомий табліст (табла – індійські ручні етнічні барабани), перкусіоніст, учень Sunayana Ghosh, Pt. Shankar Ghosh. Леонiд Штайда грає в KiteFlighter. Лесь Калюжний був учасником гурту Secunda Kota.

Hurtovyna в соцмережах:

https://hurtovyna.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/hurtovyna

Раніше в рубриці: https://www.neformat.com.ua/neformat-family