State 62 — В поисках нового дома (2020)

Яким би жахливим для індустрії не був минулий рік, він подарував багато нових імен, що, безперечно, говорить про одне — попри все сцена і далі живе. Можливо, те, що мертве, померти знову не може, але нехай про це говорять скептики або любителі вічно хоронити ту чи іншу музику. Нова кров постійно прибуває. Сьогодні говоримо про її представників — гурт State 62

Особливою любов’ю я палаю до ноунеймів, у котрих якщо і був бекграунд якийсь, то у надвузькому колі. State 62 саме до таких і варто відносити — звідки з’явилася команда та чим її учасники займалися раніше, залишається таємницею, про яку відомо лише їм самим.

Про концептуальність назв

Впевнений, не важко зрозуміти або загуглити, що 62 (062) — це телефонний код Донецька, тоді як "В Поисках Нового Дома" — історія переселенців, які розповідають про розставання з батьківщиною — з максималізмом, пропущеним через підліткове сприйняття та романтичний відтінок.

Тут немає тикання в чиюсь сторону, осуду, звинувачення або викриття фактів — туга за колись рідною землею та неприйняття міста нового проявляється у досить-таки очікуваних висловлюваннях:

Если ты не нашел / Якщо ти не знайшов
Путеводный маяк / Маяк, що вказує дорогу
Стань маяком для себя и других / Стань маяком для себе та інших 

...

Гореть ярче звезд очень трудно, но знай / Палати яскравіше ніж зірки дуже важко, але знай
Тот, кто ярко сгорел, не будет забыт / Той, хто яскраво згорів, не буде забутий
"Маяк"

Когда один / Коли один
Нечего терять / Нічого втрачати
Нечего ценить / Нічого цінувати
"Шесть"

Этот город / Це місто
Никогда не станет моим / Ніколи не стане моїм
Так много людей / Так багато людей
Так мало открытых сердец / Так мало відкритих сердець
"Город"

Про музику

В альбомі дві великі вади:

Вокальні партії та їхня побудова.  Якщо завдання голосу — це створення розповіді поверх інструменталу і, в кращому випадку, використання його як додаткового інструменту, то тут усе на нульовому рівні. Не буду говорити про смислове навантаження тексту, адже звучить він і виглядає немов спроба максимально лаконічно видати філософські думки клішованими фразами. Немає жодного захопливого моменту, хоча на око задатки для сінгалонгових частин є, але нереалізовані належним чином, та й перераховувати це варто в наступному пункті.

Звук. Незрозуміло, у який спосіб була досягнута настільки сіра палітра звучання — чи записана неякісно (що навряд, з огляду на можливості сучасних технологій), чи зведена. Пластмаса — це проблема подібного металкору взагалі, якою грішать багато команд на початку існування, вважаючи, що метри звучать схоже. Тільки якщо до 2015-го так можна було почути авторський почерк продюсера / звукоінженера, то зараз це або недбалість, або байдуже ставлення вкупі з ексгумацією жанру.

Я не можу ні повірити, ні (якщо я помиляюся) прийняти той факт, що хлопці з самого початку хотіли саме такий звук. На передній план виведено зчитувальний (дякую, нарешті) вокал і гітара, яка віддає гарним есайлейдайінговим рифінгом, що виділяється разово в композиції "Город". Решта — риф заради рифа, далеко не першої свіжості.

Проте те ж "Интро", завдяки явному впливу The Ghost Inside, прекрасно справляється зі своєю роллю — розбурхує й готує слухача до чогось грандіозного, що, на жаль, жодним чином далі не реалізується.

 

Можна впадати у професійні тонкощі, роз’яснюючи, що, хоча б у теорії, має звучати вище по динаміці, що нижче; в які моменти віддавати перевагу або виділяти той чи інший інструмент, але описати одним словом куди простіше — тривіально. У всьому.

Навіть обкладинка виконана в тонах робіт ню-металкорних гуртів — Emmure, Fox Lake, Alpha Wolf або Together in Tragedy — "пісок", касетна якість або ефект старого фото / відео, приглушені яскраві кольори, часткове обрамлення і т.і. Звичайно, можна казати, що це традиції жанру — ті ж арти брутал-дез або блек команд завжди мають спільні риси, але гурт себе не зараховує до ню-металкорних, часом взагалі називаючись альтроком.

Епілог

Мені подобалися сингли й те, що команда паралельно пов’язана з Grayshapes, які своїм дебютом так само не привнесли нічого нового, але зробили сміливу спробу в брейкдауни додати емо-репу. Я очікував нетривіальних рішень і від State 62. Але навіть запеклому поціновувачу зачепитися тут за щось буде вкрай складно.

Гарний маркетинговий хід зробили True Tough — відразу ж після виходу мініальбому вони представили сингл з оновленим звучанням. State 62 я б рекомендував зробити так само, адже впевнений, що нові задуми в них з’явилися і вимагають тільки часу для реалізації. Та поки що це, радше, невпевнений крок, ніж повноцінна презентація себе.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

State 62 — київський металкор / мелодік-хардкор гурт, сформований влітку 2019 року. Дискографія наразі нараховує один мініальбом.

State 62 у соцмережах:

https://www.facebook.com/state62band/
https://state62.bandcamp.com/releases
https://soundcloud.com/state-62
https://www.instagram.com/state_62/

Neformat.com.ua ©

1. Интро
2. Маяк
3. Шесть
4. Город
5. Токио

30.09.2020