Dakh Daughters – If
Автор: Nico

Минулого року валькірії українського фрік-кабаре Dakh Daughters зробили неочікуваний вчинок. Вони записали і випустили цілий альбом розміром в 9 пісень. Нагадаю, раніше вони обіцяли не випускати аудіозаписів, адже кожен їх номер — не тільки пісня, але і візуальне, театральне дійство. Як можна передбачити навіть з цієї короткої передісторії, альбом вийшов неоднозначним, незвичним, дещо експериментальним і, отже, вартим нашого уважного погляду.

В контексті творчості Dakh Daughters, як дітища засновника театру «Дах» Влада Троїцького, необхідно сказати і кілька слів про театр. В період зародження сучасного театру, сто років тому, існували дві театральні системи, протилежні в методології творчості. Якщо театр Станіславського вимагав від актора максимального занурення в роль, її переживання, то «епічний театр» Бертольда Брехта передбачав збереження особистої позиції актора, що дозволяло більш близьке і чисте спілкування з глядачем. Саме до принципів «епічного театру» близькі не тільки сценічні історії Dakh Daughters, а і творчість більшості виконавців в жанрі фрік-кабаре. 

Із самої першої своєї пісні «Rozy/Donbass» і до сьогодні виконавиці підтримують репутацію митців, що не стільки розказують історії, як інтерпретують через них навколишнє життя, акцентуючи в ньому те, про що говорити не завжди зручно. Особливо характерна в цьому плані їх версія пісні Скрябіна «Моє море», тісно вплетена в контекст новітніх політичних подій.

Ще одним важливим моментом в історії Dakh Daughters є і те, що вони є супергрупою. Крім того, що всі 7 дівчат є професійними акторками, вони також були вже сформовані як музиканти на момент початку проекту. Зазвичай це додає в музику елемент мозаїчності, що підкреслює особистість кожного з музикантів. І цей випадок — не виключення. Це проявляється і в тому, що ведучий вокал дівчата виконують по черзі, і в еклектичності стилів, що скоріш проступають клаптиками, аніж є змішані в однорідне полотно. В цих дев’яти піснях можна почути і регі, і хіп-хоп, і кельтський фолк, і навіть дівочий інді-поп. І все це доволі легко може суміщатись в одному номері, що є особливою фішкою Dakh Daughters.

І все ж, основне питання, яке постає у контексті цього альбому — чи є в ньому все те, що так зачіпає душу в їх сценічних номерах? На жаль чи на щастя, простої відповіді тут немає. Альбом починається досить спокійно і сильні емоції в першій половині викликає тільки вражаюча «Візьми» на вірші Сергія Жадана. Далі стає гарячіше, і всі пісні в другій половини «вистрелюють» навіть в аудіоформаті, хоча повністю перенести театральний дух вдалося тільки в драматичній п'єсі «Oh God» і в завершуючій епічній сюїті «LMD».  

Найбільш сильною стороною аудіальних Dakh Daughters виявилась їх природня акторська гнучкість. Дебютний альбом дівчат вийшов досить цілісним, але по-хорошому неоднорідним. Кожна композиція абсолютно індивідуальна і зроблена по окремому рецепту, що демонструє високу зрілість, особливо як для першого запису нової групи. За рахунок високої концентрації музичних ідей, альбом більшість часу успішно тримає слухацьку увагу.

Хитким місцем видається те, що час від часу Dakh Daughters забувають про експерименти і  пробують просто співати пісні. Виходить у них це непогано, але це зовсім не те, чого чекає слухач, і не те, що виходить у них найкраще, принаймні в аудіоверсії. На щастя, це буває не дуже часто.

Альбом з багатозначною назвою If очікувано ставить більше питань, ніж дає відповідей. Одне ясно напевне: українському фрік-кабаре — бути. І якщо це — його початок, то я буду з цікавістю чекати на продовження, чого і вам раджу.

Neformat.com.ua ©

1. Cactus
2. Lyudyna
3. If
4. Vi`zmy
5. Papirosy
6. Sept Verres
7. Oh God
8. Cuba
9. LMD

30/11/2016
Поделиться