Огляди

The Glober — Space Harmony (2019)

Існування стонеру в його чистому вигляді, майже без домішок, у новітні часи просто неможливе. Можуть це дозволити собі лиш старовинні гіганти стилю, яким можна пробачити цей весь паразитизм на пентатоніці. І то, всі вже або глибоко в космосі самих себе, або грають якесь другосортне невідомо що для задоволення потреб в кокаїні, дівчатах/чоловіках чи грошах.

Khors ― За межами тваринного (2018)

Перед вами – перший міні-альбом харківського гурту Khors. Стоп-стоп, скажете ви, ― цій команді ж уже майже 15 років!? Факти ― річ вперта, відповім я. Уважний погляд на дискографію Khors дає змогу переконатися в тому, що досі ними справді випускалися альбоми, сингли, компіляції та live-DVD, а от досвід з ЕР таки дебютний.

Елена Войнаровская — Метеозависимость (2018)

Третий полноформатный сольный альбом Елены Войнаровской "Метеозависимость" самоопределён как "взрывной рок, довольно неожиданный для экс-вокалистки Flёur".  Утверждение, с колокольни любителя "тяжести" выглядящее явным преувеличением. Равно как и преуменьшением кажется фраза с того же бэндкемпа певицы "среди песен не оказалось ни одной классической баллады". Определение это звучит не слишком чётко в современной музыке, к тому же у автора осталось ощущение, что баллад как раз до утра на релизе.

1914 ― The Blind Leading the Blind (2018)

Ну так, років через сто люди будуть сміятись, напевно, над цим, якщо, звісно, саме тоді не доведеться знову вести війну.
Для будь-якої обсервації потрібна саме дистанція. Дистанція в просторі, у часі й у духові.

Ернст Юнґер. "Війна як внутрішнє переживання"

Omniverse — Repel Lament Destroy III​:​Destroy (2018)

Третья и заключительная часть концептуальной трилогии "Repel Lament Destroy" подвела черту под периодом творчества коллектива Omniverse. "Repel Lament Destroy III​:​Destroy" вышел самым длинным по количеству композиций (впрочем, пока вся дискография данных уроженцев Ужгорода стремится к увеличению числа треков от релиза к релизу.

2sleepy — For The Next Day (2018)

Кто помнит коллектив Надто Сонна? А кто любит умную электронщину, но чтобы было слушабельно и десны от вибрации не болели? Вот первым и вторым сюда — вы попали по адресу. Трио композиторов и звукоинженеров 2sleepy спустя 6 лет вернулись с новым LP "For The Next Day". Там для искушенного и начинающего слушателя представлена палитра чилвейва в виде ненапряжного IDM, downtempo, ambient — в общем вся та смесь, которую в прошлом десятилетии окрестили indietronic. Между прочим, появлению этого термина у нас на просторах мы обязаны именно трио 2sleepy. С них пошла популяризация этого многогранного понятия.

Merzotna Potvora — Suča Maty (2019)

Merzotna Potvora – цікавий дует. Історія проекту почалася ще у 1999 році, коли запустився one man band Koza Dereza.

Wild Tribe — Desire, Lust n Violence (2018)

Одесситы Wild Tribe не так давно стремительно заявили о себе активной концертной деятельностью на местной сцене, подачей заявок на крупные фестивали страны вроде Рок-булава и участием в отборе на европейский фест Ostring Metal Contest. Благодаря вышеперечисленному, за 2018 год группа успела пошуметь и заполучить слушателей, чему, также, поспособствовал дебютный сингл "Paradise for me" (feat. Denni Miller). Таким образом, выпуск приуроченного к очередной годовщине террористических актов против башен-близнецов EP "Desire, Lust n Violence" мог быть предварён уже некоторым ожиданием и готовностью целевой аудитории. О нём сегодня и пойдёт речь.

Hindu — Scars (2019)

Фанатка Black Rebel Motorcycle Club: відвідала 15 концертів за 10 років, раніше – шугейз-діва з Fender Jaguar, вона грала не лише у Британії, а й в Тунісі та (увага!) Нью-Йорку. Її треки зринають на одному лейблі з Йоко Оно та Мобі. І от, помічаємо її лише тоді, коли вона майоріє за кордоном.

VOVK — Lair (2019)

Колись зображення вовка на футболці чи іншому мерчі могло б видати вас як дуже обмеженого любителя темної романтики самотності. В одного виникли б асоціації з фентезійниками, в іншого — з металістами з поганим смаком. І це ще м’яко кажучи. Та всі б мали упереджене ставлення до вашої персони. Зараз — тим паче. Втім, тріо киян вирішило змінити цей факт, реабілітувавши статус санітарів лісу, спотворений минулим.

Max Tovstyi - Mesmerize (2018)

Дамы и господа, кто ещё помнит мультипликационный сериал "Уолтер Мелон — герой по найму"? Там была серия про некого "Толстого Макса" (в английском игра слов, образованная при замене mad (сумасшедший) на созвучное fat (жирный), пародия на киносагу про "безумного" Макса Рокатански. Настолько извилистым путём вызвал мой интерес Max Tovstyi, а в частности его полноформатный альбом с названием, вызывающим ощущение дежавю: "Mesmerize". Впрочем, ассоциация с альбомом System of a Down "Mezmerize" всего лишь текстовая. 

Flame — Цепляться за жизнь (2018)

Flame — ще одні вихідці з локальної одеської панк-сцени aka Odesa City Hardcore aka OCHC. Гурт створений силами музикантів, що були/є учасниками Aspire, Clearsight, Set Adrift та Leviathan. "Цепляться за жизнь" — їх перша серйозна студійна робота. Раніше вони випускали тільки демо.

Thy Despair — Вільний \ The Free One (2018)

16 мая киевская металл-группа Thy Despair выпустила сразу 2 EP в один день: "Вільний" и "The Free One". Это идентичный материал с отличиями только в языковых версиях. Исполнители - далеко не новички на сцене: основание датировано 2006 годом, а первый сингл 2011-ым, что свидетельствует о настойчивости, а также продолжительной целеустремлённости коллектива.

The Symbioz - Перетинаючи межі (2019)

Весняні релізи у 2019-му не перестають радувати. Після сумного та дуже чутливого треку "Я забув", який вийшов минулої осені, чекати на новинки від ужгородців The Symbioz довелося недовго, і ось перед нами міні-альбом "Перетинаючи межі" та музичне відео на трек "Присмак старої олії".

Dakh Daughters — Air (2019)

I breathe, and you breathe
We both breathe the air
"Що ти собі думаєш?"

За останні роки про музичний гурт Dakh Daughters чутно дуже мало новин. Вони не коментують політичні події, не роблять заяв, фотосесій і навіть не беруть участь у відборі на Євробачення, як ЦеШо, більш молодий проект Влада Троїцького.

Very The Jerry — Toy Gun (2018)

Нигерийский украинец, криворожский МС или как еще правильно назвать Very The Jerry выпустил релиз, состоящий из 5 песен. ЕР вышел при содействии Юрия Медведя он же Dj Kodzu и эта далеко не первая коллаборация исполнителей. Этот саунд-продюсер известен уже на всю страну качеством своих композиций. Например, он выпускал совместный трек с Zymosis.

Anabios / Warwar — Samhain Slaughter (Split 2019)

Треш/дез метал давно поступився першим місцем іншим метал-жанрам. Так, досі з’являються гурти, які грають "олдскульний" дез метал, але там і темп повільніший, і вокал більш замогильно глибокий. У треш металі ж, узагальнюючи, або "піца трешери" з пивом та хардкором, або ветерани, які все ще виїжджають на хітах, написаних у 80-х. А проте, фанати жанру все ще не знімають забиті патчами баттлджекети та білі кросівки, не зрізають поріділі патли. Спліт під назвою "Samhain Slaughter", виданий на Surrogate Rec. у березні 2019-го, від київських команд Anabios та Warwar - тому підтвердження.

Concrete Control — Three Bullets Demo (2018)

Для мене будь-який новостворений гурт — немов маленьке свято, особливо, якщо це стосується панк-сцени. Хардкор Одеси aka Odessa City HC aka OCHC вже давно створив своє фірмове звучання, яке вирізняє його серед інших колег по цеху. Відштовхуючись від цього, я завжди приблизно розумію, що переді мною, що я почую в наступні хвилини.

MoonZoo — Sad Dance (2018)

Во Львове появились грустные танцы, а мы за них порадуемся. Впрочем, коллектив MoonZoo из этой культ-столицы говорит, что нужно проявлять контрастные эмоции — радоваться, когда тебе грустно и грустить, когда весело. Тогда, наверное, возникает какой-то "золотой баланс", ведущий к просветлению.

Tik Tu — Ulitakis (2019)

Тернопільські реднеки, які хочуть створити даб-таксі, дзвенять перкусійними голками кактусу, в Бучачі грають для двох десятків танцюючих дітей, живуть камерністю Тернополя — "музичної мекки України" — й ізольовано, в чистому полі, пишуть чернетки на студії Вадима Возняка.

Sundown — Don't Adopt Angst (2018)

В культуризме регулярно применяется специфический спортивный термин "плато". Русскоязычная википедия определяет его в данном контексте как период времени, во время которого характеристики спортсмена не изменяются. Похоже, именно эта стадия сейчас наступила в творчестве одесситов Sundown, что демонстрирует их первый мини-альбом "Don't Adopt Angst".

Lutomysl — Ecce Homo (2018)

Творчість Лютомисла – "ворога овечої віри" – почалася для мене з однойменного повноформатника 2010 року; той діджипак із вписаним у коло Люцифером на обкладинці, за цікавим збігом життєвих обставин, став одним із найбільш етапних у моєму досвіді. Звісно, я й раніше не раз чув про цей проект, але до появи певного персонального досвіду приводу заглибитися в його дискографію не виникало. Реліз у 2012 лонгплею "Превозмогая Вавилон" переконав мене у думці, що Лютомисл, можливо, найбільш недооцінений вітчизняний black metal-акт. Водночас мене складно було назвати фанатом (але про це – нижче).

INDT - On Cloud 9 (2019)

У панк-андеграунді не дуже добре ставляться до гурту Порнофильмы, але їх перший альбом "Молодость и панк-рок" є наочною ілюстрацією того, як виглядають будь-які гурти на початку свого існування: гучні, вперті, швидкі, але не завжди цікаві. 

Komissiya — R.Complex (2018)

Для мене Київ завжди був центром усього: від культури до економіки, від політики до мистецтва, від науки до винахідництва. Найсвітліші голови та найпалкіші серця завжди намагалися дістатися столиці та підкорити її, бо вона давала і дає можливість для цього. Місто володіє усім необхідним для реалізації бажань, але навіть попри це залишається у ньому завжди щось своє, особливе.