Огляди

З минулого року продюсер, творець і вокаліст Грибів Юрій Бардаш запустив свій власний проєкт YOURA, де вже він сам злий пояснює за життя. Тільки робить він це не в найбільш звичній для гопника або урки манері. Так, у музиці проєкту, а точніше в інтонаціях вокалу і текстах, є відповідний колорит. Але він там, швидше за все, через коріння, які у Юри з Алчевська, що в Луганській області на Донбасі. І для створення "фішки".

Минулого разу, коли вийшов повноформатний альбом stonefromthesky "Spirals", він вразив своїм концептуальним наповненням, дивною структурою та в’їдливими різноплановими мелодіями. Були присутні доволі інтимні тексти з глибоким змістом, що доповнювались виразними партіями гітари. Все більше скидалось на роковий проєкт з електронними домішками. Утім, всього кілька тижнів не дочекавшись до повного року різниці між релізами, маємо абсолютно новий міні-альбом від наче абсолютно нового проєкту з тією самою назвою, матеріал якого раніше був доступний лише у вигляді лайвів.

У той час, коли важка музика помирає, знаходячись у стані чи то летаргії, чи то готуючись до переродження, як той птах фенікс, український андеграунд продовжує радувати появою нових облич гуртів. Серед таких новоутворень — мат/хаотік хардкор гурт Afterphase Project з Дніпра. Хто б міг подумати, що відносно непопулярний в Україні жанр, мабуть, менше, навіть, ніж сладж, отримає чергове нове дихання?

Кажуть, якщо одного разу почнеш музикою займатися, то це на все життя. Вона, на кшталт наркотику, від якого можна позбутися, але який у цьому сенс? Симбіоз людини та звуків — як не крути, навіть якщо від цього сумно. По-різному буває.

Якщо б мені платили кожного разу долар, коли я слухаю альбом українського альтернативного року з брейкдаунами (хочете — називайте це мелодік металкором) та кажу, що це калька на гурти, які переграють грандів жанру — моя кишеня була би під зав’язку набита валютою.

Перед тим як почнеться текст рецензії, я б хотів поговорити із вами стосовно жанру, який грає Knifeman. Майже завжди їх тегають як metallic hardcore, та чи існує таке поняття взагалі і як його сприймати?

Злидні — у східнослов'янській міфології, зокрема українців і білорусів, — злі духи, які приносять у дім нещастя. У переносному значенні злидні — це бідність (жити в злиднях — жити в бідноті). І назва гурту Злидень чудово передає їх звучання – темний неокраст з розриваючими серце вокалом та песимістичною лірикою, нічого щасливого тут знайти не вийде. Наразі Злидень — чи не єдиний активний гурт у жанрі і їх активність не може не радувати, адже колектив досить регулярно дає концерти за межами свого міста і послухати їх наживо – окремий вид задоволення.

Электронным творцам становится иногда скучно и начинают они придумывать себе псевдонимы, альтер-эго и прочие другие сущности. В начале этого года такие метаморфозы произошли с Алексеем Податем, который также был известен, как CHSZM.

Кривой Рог, в последнее время, имеет все шансы стать одним из ярчайших городов страны в контексте хардкор-сцены. Пока Одесса и Киев испытывают разной степени стагнацию, связанную с неким застоем крови (большинство групп запускаются одними и теми же людьми, что призывал изменить один из таковых со сцены Маяк Феста), Кривбасс притягивает в "движ" всё больше молодых и дерзких. Поэтому "Demo 2018" новой группы Baldies, при участии Калины (для КР он что-то вроде Лэфта в Одессе) из одной из немногих кроссовер-трэш команд Украины Hellcome, не могло пройти незамеченным.

Скоріш за все, не мені одному здається, що розвиток вітчизняної психоделічної сцени завжди проходив якось окремо від інших жанрів. Я не є ньордом у цій сфері, котрому відомо, що "на початку 80-х у Києві існував гурт, що видав альбом, котрий випереджав свій час на декілька років, але розпався він через 10 хвилин після дебютного виступу й окрім самих музикантів про нього відомо тільки мені". Тому, наведені нижче твердження будемо вважати за остаточні. У будь-якому випадку, це така річ, котру можна обговорювати та критикувати, при нагоді для виявлення істини, вірно?

Номінально історія українсько-польського колективу Bastard Disco починається у 2015 році, через рік після того, як вокаліст Юра Касьяненко переїхав з Києва до Варшави. Але я почну трохи раніше, тому що це рецензія для neformat.com.ua, і в передісторії цей ресурс відіграє свою роль.