Огляди

Straytones — Beware, Dark Lord! Here comes Bell-Man! (2019)

''Коли дійсно солодко — цукор не потрібен". Такий ванільний флешбек ви можете отримати, якщо вип’єте каву в мережі кав’ярень "Львівська майстерня шоколаду". Хочу застерегти — це не реклама, це максимально вдалий вступ.

Доволі рідко зустрічаються релізи, про котрі хочеться писати все, окрім деструктивної критики. Релізи, які, здавалося б, досить маленькі, або великі, або переповнені всілякими інфлюенсами, серед яких важко спіймати лейтмотив, але коли така робота потрапляє до рук, то все й так зрозуміло — тут додавати нічого, надто все прекрасно.

Fontaliza - Фірмові рухи (2018)

Російськомовною частиною мережі ходить байка, що за допомогою свого твіттер-акаунту, Oxxymiron досить швидко дав поштовх кар’єрам декількох артистів, фан-база яких, на сьогоднішній час, прогресивно зростає. Комусь із них навіть під силу робити солдаути не тільки у столицях. Єдине, що потрібно, коли такий шанс випадає — не проґавити його та спрямувати отриманий поштовх в маси до необхідного русла.

Stinx - Oldskull (2018)

Stinx - самопроголошені мастодонти українського панку. Звучить, може, і хвалькувато, але гурту підходить. З 2005 року в різних складах та з різною інтенсивністю, Stinx завжди були частиною панк-сцени, граючи і з поп-панк бандами, і з сайкобілі, і на розігріві у таких легенд панку як The Queers, The Lurkers та The Vibrators.

Tank-2000 - Positive Rage (2018)

Напевно, у вітчизняного пересічного слухача український хардкор може викликати неоднозначні емоції або враження, залежно від того, під яким кутом дивитися на загальний стан справ. Ну хардкор і хардкор, так? Що в ньому особливого? Але, можливо, треба просто мати бажання побачити більше та, озброївшись віртуальною лопатою, відкопувати реліз за релізом? Отоді є великий шанс побачити картину з усіх можливих сторін.

Мало - Як є (2018)

Він "просто дібіл": не хоче заробляти на біткойнах, жерти кокс, жити в центрі, ходити в Closer, чути Забужко чи Андруховича -  це витяги з пісні-жарту, яку "Мало" грає лише вживу. Здається, це утрамбована до гітари з голосом частка Івасюківської естради 70-х. А що? Хороше починається з Малого.

Remorse - Inevitable Punishment (2019)

Remorse - одна з, якщо взагалі не найстаріша активна хардкор-команда в Україні. Датою створення колективу вважається кінець 2001 року. Попри солідний вік, поміж, власне, хардкорщиків, принаймні у Києві, гурт ніколи особливо популярним не був.

Sasha Proletarskiy - Irreversibly. Vol 1,2 (2018)

Концептуальное поэтическое полотно из 2 альбомов Александра Пролетарского под названием "Irreversibly" конечно же не могло быть не освещено минимум в 3 музыкальных СМИ, учитывая связи/вес автора как музыкального журналиста. Согласно задумке создателя, первая часть являет собой в значительно большей мере стихотворения, нежели музыкальные пассажи. Во второй уже все стихи положены на музыку Олега Каданова (Оркестр Че, Мантры Керуака, Линия Маннергейма) .

Way Station - The Way of Minstrel (2018)

Прошлогодний альбом "The Way of Minstrel" киевской пост-рок формации Way Station вошёл в различные топы релизов музыкальных онлайн-порталов Украины за 2018 год. Попробуем непредвзято проанализировать причины этого явления.

044 ROSE - Rose 044 (2018)

Новый хип-хоп подарил нам столько прекрасных имен, что сосчитать их будет крайне сложно. Что уж говорить - хип-хоп это сегодняшняя поп-музыка, которая задает тренды и векторы развития музыки.

Статистика 2018 года на основе рейтингов Spotify и Billboard говорят нам следующее:

Джонні Дивний – Повний абзац (2018)

Історично, місто Калуш – дуже особлива точка на мапі українського хіп-хопу. Починаючи від легендарних фестивалів Represent, де встигли побувати артисти з усієї України, Штатів та Європи, до багатьох цікавих та оригінальних виконавців родом звідти, які й у наш час яскраво виділяються поміж інших. Сьогодні ми розглянемо реліз від одного з вихідців цього хіп-хоп осередку на Прикарпатті.

Inner Suffering - Slow Dance on the Ashes of Failure (2018)

Группы одного человека традиционно принято называть проектами. Inner Suffering с 2014 года выпускает как минимум по 2 релиза в год (по статистике, значительно больше). Сегодня речь пойдёт о первом полноформатном альбоме исполнителя прошлого 2018 года "Slow Dance on the Ashes of Failure".

Музыка рассматриваемой формации чаще всего позиционируется как депрессив блэк металл. В контексте данного лонгплэя данный тэг звучит вполне справедливо, равно как и смежные. Рассмотрим в порядке очереди.

Siberian Sun - Wires (2018)

Ужгородская сцена уже продолжительное время находится в состоянии анабиоза - новых групп нет, сильные коллективы города затихли и крайне редко подают признаки жизни, а ныне существующие лениво движутся по течению, скромно выступая где-нибудь и периодически даже выпуская релизы.

Zukkor Zzov - Last Porridge for Goblin (2018)

Існує такий собі темний бік українського андеграунду, що взагалі не використовує електрогітари, ударні інструменти та брутальні голоси. Ні, це і не готичний чи індустріальний темний бік. Це — малозаселений темний бік еклектичного мінімалізму.

René Maheu - Fetters (2018)

Любой ривайвл всегда крайне занимательная и интересная вещь, ведь согласитесь - нет ничего приятнее, чем наблюдать за командами, по которым вы сходили с ума лет 10 назад, что сейчас заявляют о реюнионе, записи альбома или туре.

kavkazka sound - tiger expert (2018)

В плане рецензии на экспериментал можно всегда навернуть все что угодно. Собрать коллекцию эпитетов и поупражняться в метафорах — все, достаточно, любой авангардный альбом описан, творческая инвентаризация проведена. Но так же слишком скучно и просто, нет? И попахивает графоманией.

Zwyntar - Мертві Голоси (2018)

Колись давно, один маленький хлопчик років восьми кілька місяців ходив у місцевий будинок піонерів. Там він не розумів, для чого йому дали дивну дерев’яну дошку з дивною декоративною різьбою — прямі лінії, мов лади на гітарі, але глибокі. Він не розумів, чому її кличуть пральною дошкою і як тоді можна на ній грати, тим паче його улюблену тему з Сімейки Адамсів — тріск та й годі. А гурт Zwyntar розуміє, хоча й дошка в них дерев’яно-металева.

The Unsleeping - Deviatve (2018)

Очень даже складываются у нас дела с поп-музыкой, которую можно экспортировать на четыре стороны света, и она готова к этому, что немаловажно. Умеренно складывается с тяжелыми и относительно тяжелыми жанрами - есть примеры, как постоянно пропадающих в турах команд, так и тех, кто раз в год отправляется в евротуры или поездки в близлежащие страны. Электроника - непознанный мир, но судя по всему, который развивается хорошо, не зря ведь всё чаще и чаще слышится, что Киев это второй Берлин.

Reve ta Stohne - Mythologia (2018)

Рецензии для такой банды будет явно мало. А статья про них должна начинаться с названия типа "Будде как Будде или как в украинскую музыку пришло горловое пение". И дальше уже можно заходить издалека и писать про историю мелодий родных ланов и степей или же просто о буднях современного коллектива, который, например, уже успешно попутешествовала по Европе. В общем, про них есть с чего рассказывать и зачем.

Jinjer - Micro (2019)

Давно не новость, что Jinjer самая популярная и самая востребованная тяжелая группа новой волны в Украине. Бесконечные туры, красивые клипы, контракт с Napalm Records - душа радуется за успех соотечественников. Предыдущий релиз коллектива LP "King Of Everything" выходил еще в 2016-м году, поэтому ребята приняли решение взять небольшой перерыв от выступлений и оперативно записать ЕР - и фанатов порадовать новым мини-альбомом, и сет-лист разбавить свежими боевиками.

marisha - The Little Piece of Summertime Fun (2018)

Bedroom Pop, Glo-Fi / Hypnagogic Pop, Lo-Fi и другие интересные сочетание букв для определения актуальных стилей музыки. В особенности это касается тех, кто называет себя интровертом, любит сидеть дома и там же записывать свои треки при помощи персонального компьютера. А давайте лучше так — Альбер Камю, Эрнест Хемингуэй, Аллен Гинзберг, Ричард Бротиган, Эдгар Алана По и Уолт Уитмен. С таким набором писателей и поэтов становится поинтересней. 

Warningfog - True, False and Random (2018)

28 декабря 2018 года альбом озаглавленный "True, False and Random" от трио Warningfog, образовавшегося после закрытия проекта Foible Instinct, появляется на bandcamp. Выдавать альбом в последние дни уходящего года, значит сознательно лишать себя внимания со стороны всяческих топов года от музыкальных СМИ и обычных любителей попостить в соцсети о музыке, так как в этот топ уже не успеешь попасть физически, а в топ следующего года - по факту, другой год же. Да и у всех предновогоднее настроение, какой тут сладж/грайндкор?

Cryogenic Weekend - Polar Sleep (2018)

Полна талантами (мирового масштаба) наша страна и дарк-эмбиент тому подтверждение. В масс-медиа (мирового масштаба) было уже сказано множество слов и выражений по поводу ряда украинских исполнителей, которые на лоне экспериментальной музыки продвинулись очень далеко. Среди них есть два громких (если так можно об эмбиенте и дроуне) электронных артиста — Dronny Darko, он же Олег Пузан и Oil Texture, он же Виталий Лебухорский. Мало им было одиночного признания в своих узких кругах и выходов на иностранных лейблах, кому на скандинавских, кому на американских.

DoZa - Shaman’s Movie (2018)

Ох, покажи мне дорогу к ближайшему бару с виски и не спрашивай почему. В прологе одного смешного фильма американский полицейский втушит косяк со словами "шестидесятые закончились". И это правда, хотя бы по временному континууму. Но только не все это осознают.

Suffer - Think About It (2018)

8 марта 2018 года благодаря усилиям Иана МакФарланда, басиста Blood for Blood, в свет вышел фильм The Godfathers Of Hardcore, посвященный одной из наиболее влиятельных групп гитарной музыки в принципе - Agnostic Front. Если быть более точным - её гитаристу-основателю Винни Стигма и вокалисту Роджеру Мирету. Если начинать рассказ о том, что эти два человека сделали для панк-сцены, то материал вполне может потянуть на диссертацию по истории современной музыки.