Обзоры по автору Єгор Фелюст

23 січня українький скрімо-гурт the worst is yet to come презентував новий мініальбом "pain is self pleasure", а вже наступного дня випустив ще один коротенький двотрековий реліз із лаконічною назвою "-". Розповідаємо, чому їх варто послухати. 

Усередині жовтня київські металкорщики випустили третій мініальбом "Verges", у якому намагалися створити похмуру атмосферу разом з лірикою, що метафорично передає ставлення музикантів до навколишньої несправедливості та речей, які оточують нас щодня. Роздумовуємо, що з того вийшло у результаті. 

Чернігівський гурт The Tea Ship існує вже досить давно і встиг випустити кілька мініальбомів, однак перший повноформатник "Алгоритми" хлопці презентували лише на початку лютого. Про його сьогодні і говоримо. 

На початку грудня минулого року миколаївський ванменбенд розродився дебютним повноформатником "Night & Love". Як підказує сама назва, тут знайшлося місце і класичному блек металу, і романтиці. 

У листопаді минулого року одесити видали довгоочікуваний лонгплей, що став вже четвертим їхнім повноформатним альбомом та отримав назву "Bitten By The Serpents Of The Kingdom Of The Spirit". За словами авторів, він є найбільш експериментальною роботою за час існування гурту. Також музиканти в описі зазначають, що це "рок-опера", створена за мотивами роману Густава Майрінка – "Голем".

Перфекціоніст всередині прокидається, коли музику треба розрізняти та розділяти за всілякими ознаками, групами та піджанрами. Наприклад: для модернового хардкору британської школи та гуртів, що роблять а-ля Being As An Ocean, зараз не найкращі часи. Та навіть якщо брати гітарну музику взагалі, то її пік пройшов, але скоро повернеться, все циклічно.

Nuitville — найновіше ім’я вітчизняної сцени блеку, дебютний реліз котрого "When the Darkness Falls", вийшов за підтримки лейблу Ashen Dominion. Нижче я розповім вам про те, хто ховається під назвою Nuitville, хто є її серцевиною та рушійною силою, чому ця платівка отримує тільки позитивні відгуки у профільній пресі, а мінімальна її оцінка сягає 7,5/10 балів і чи потрібен нашій та світовій арені молодший брат, що захоплено і закоханими очима дивиться на Alcest.

Чи здивує вас інформація про те, що вітчизняний блек у багатьох його проявах вважається однією із найсильніших сцен всередині жанру? Про харківську сцену взагалі стільки вже було разів сказано, що тільки максимально віддалена людина може не знати про Князя Варггота, Романа Саєнка та їх проєкти.

І світовий, і хіп-хоп (хоча правильніше буде кальян-реп) чарт ВК, який лунає з кожного поп-бару, дійшов до моменту стагнації, жанру не вистачає молодої та свіжої крові. Кулеметні хай-хети, викручені на максимум баси та нескінченні едліби відійшли у минуле, звільнивши місце для чогось нового, хоча поки без конкретної форми.

Скоріш за все, не мені одному здається, що розвиток вітчизняної психоделічної сцени завжди проходив якось окремо від інших жанрів. Я не є ньордом у цій сфері, котрому відомо, що "на початку 80-х у Києві існував гурт, що видав альбом, котрий випереджав свій час на декілька років, але розпався він через 10 хвилин після дебютного виступу й окрім самих музикантів про нього відомо тільки мені". Тому, наведені нижче твердження будемо вважати за остаточні. У будь-якому випадку, це така річ, котру можна обговорювати та критикувати, при нагоді для виявлення істини, вірно?

Для мене будь-який новостворений гурт — немов маленьке свято, особливо, якщо це стосується панк-сцени. Хардкор Одеси aka Odessa City HC aka OCHC вже давно створив своє фірмове звучання, яке вирізняє його серед інших колег по цеху. Відштовхуючись від цього, я завжди приблизно розумію, що переді мною, що я почую в наступні хвилини.