pilikayu випустив другий альбом

Львівський avant-pop/lo-fi проєкт презентував другий повноформатний альбом "Людина доросла".

Детальніше про нього та свій проєкт загалом нам розповів засновник проєкту Павло Олефіренко.

— Як ви записували цей реліз? 

— Цей альбом є продовженням попереднього "Свобода, лінь, радість та сум". До речі, недавно я змінив його обкладинку та порядок слів у назві, до первісного варіанту, який намалював в гостях на вирваному листочку. Як і перший альбом, "Людина доросла" — це збірник записаних композицій за останній роки життя. Більшість з них була записана за допомогою айфону (вбудований мікрофон та мінізвукова irig) та зведена на ньому ж у програмі Garage band.

Наприклад, "Пес" був записаний кілька років тому в дорожніх умовах за допомогою двох іграшкових синтезаторів та калімби, а "3", коли був в гостях в дідуся з бабусею. Я знайшов у них різні гармошки та записав їх разом з Korg monotron, який я часто тоді брав з собою. Взагалі кожна композиція має якусь маленьку історію. В "12" заради одногу бажаного звуку я сидів десь майже годину і намагався одночасно натиснути кілька різних клавіш на синтезаторі, та прокрутити водночас регулятор ділея на правильний кут. "Елон" — цій пісні понад 5 років і вона мала багато різних варіантів, тому довго не міг вибрати, якось сів її записувати та вирішив поекспериментувати з monotron delay і був дуже задоволений простором звуку, який він надав. "На кухне" — кавер на гурт Кино і так вийшло, що дійсно писав її вночі на кухні. "Ода людині" — одного разу я хотів побавитись з одним з моїх синтезаторів, але виявилось, що він "помирає", мені сподобались неочікувані звуки кожної клавіші і я вирішив це зафіксувати. "Vse bude ok" і "Tape surf" це просто імпровізації з лупером, але перша записана на зум рекордер, а друга відразу на касету. З "16" я мучився найдовше, бо не знав, як записати барабани, які собі уявляв, але мені дуже допоміг Атанас з Sex Blender за що йому величезна подяка.

А взагалі "Людина доросла" містить ще більше різних цікавих інструментів та експериментів, ніж мінімалістичний дебютний альбом.

— Чи є в альбому концепція?

— Кожна композиція в альбомі відображає різні емоції, які доводиться відчувати людині під час дорослішання. Відчуття відповідальності за свої вчинки, вже не віриш у Діда Мороза та в прості розв'язання складних питань, сумнів у багатьох речах, безліч питань без відповідей та інше. Але разом з цим приходить самостійність, багато можливостей, свобода. Ця музика — просто мої почуття, які зрозуміліше висловлюються звуком, ніж словами.

— Хто робив обкладинку? 

— Обкладинку робив я сам. Взяв засвічений кадр з плівки, наклав на нього своє дитяче фото і від руки написав "Людина доросла". Це також був чорновий варіант обкладинки для касети, були грандіозні ідеї, але вирішив, що і так теж добре. Цікаво було чути від друзів різні інтерпретації обкладинки, наприклад, щодо шуму навкруги чи повторному надпису наче в школі.

 

— Які подальші плани на цей рік?

— Разом з "Людина доросла" я неспішно працюю над альбомом "Це ж не серйозно" (який вже майже готовий), де будуть уже більш панк-поп пісні. Ще зараз граю з гуртом свої пісні в класичному панковому звуці (гітара, бас, барабани) на соціальну тематику, вже мали кілька концертів у Львові. Також недавно робив експеримент — Пілікаю Оркестр, у якому друзі грали мої партії. Мали дебютний виступ на дні музики у Львові. Плюс активно займаємось гуртом Продукти. Граємо в стилі сучасна українська музика.

— Розкажіть більше про свій проєкт. 

— Пишу музику дуже давно, два з половиною роки тому взяв собі псевдонім Pilikayu. Почав активно виступати з появою лупера. Цікавлюсь абсолютно різними інструментами, з яких можна дістати будь-який цікавий звук. Дуже люблю барахолки та olx. Всю музику придумую, записую та виконую сам. Інколи друзі підігрують на концертах. Жанрів доволі широкий спектр, назву кілька — авант-поп, лоу-фай, експериментальна музика, панк.

На перші музичні кроки дуже надихали Casiotone For The Paintfully Alone та Sigur Ros. Зараз дуже багато улюблених виконавців, які певною мірою впливають що на музику, що на сприйняття світу. Halo Benders, Modest Mouse, Pornopop, Slowblow, Singapore Slings, Stereolab, The Books, Brian Eno, Hot Sugar, Кино, Скрябін, ХЗВ, Hurtovyna, Монти Механик, Есть Есть Есть, Metronomy, Nirvana, System Of A Down, Porn Sword Tobacco, The Residents, Silver Apples, Silver Mt. Zion, Susumu Yokota. І це я старався бути дуже стислим. Взагалі спектр дуже широкий — від мідвест емо та фрік панку до ранньої електроніки 60-х та авангарду

З дорослішанням приходить розуміння, що у світі немає нічого ідеального. Будь-яка правда завжди має свої недоліки, бездоганною може бути тільки брехня. Тому мене сильно притягують різні "недоліки" інструментів. За допомогою них я можу розповісти свою правду про світ, яким я його бачу. Я не люблю користуватись програмними інструментами — звук виходить занадто рівний, чистий, досконалий. Мене навпаки захоплює людський фактор у виконанні та записі.

Реклама, комерційна музика нав'язує нам ідеальну картинку світу. Там завжди все добре, весело, легко. Але так не буває. Тому люди, порівнюючи своє життя з цією красивою картинкою, починають відчувати себе самотніми невдахами, бо навколо все так чудово, а в них безліч хвилювань та проблем. Я хочу робити музику чесно та щиро. Розповідати про своє сприйняття світу, про його красу в хаотичності та недосконалості, можливо, хтось знайде щось близьке і буде відчувати себе не так самотньо.

 

Нагадуємо, на сайті є матеріали про дебютний альбом виконавця "Свобода, радість, лінь та сум" та відео "Couchsurfer".

Pilikayu — львівський abstract lo-fi pop проєкт. За словами автора, це пілікання, змішані з абстрактними звуками, та поп-мотивами, записані на дитячих інструментах, власники яких уже давно подорослішали. На рахунку проєкту невеликий мініальбом та два повноформатні альбоми.

Pilikayu у мережі:

https://www.instagram.com/pilikayu_/
https://pilikayu.bandcamp.com/releases
https://www.facebook.com/pilikayu/
https://www.youtube.com/channel/UCJ-wXP9031KunhZqXlr-4Ng