"Octopus Kraft": українську сцену можна порівняти з магазином одягу

8  серпня українських меломанів своїм другим повноформатним альбомом - "Крізь тисячі лісів" -  порадував дрогобицький  гурт "Octopus Kraft". Neformat.com.ua вирішив коротко попитати музикантів про їх дітище. На запитання відповідав вокаліст та гітарист колективу Юрій Дубровський. 
 
- Попередній альбом вийшов 2 роки тому. Як довго ви над ним працювали? І чи можете самі визначити різницю між цими двома релізами? Тобто, що стало кращим, іншим... Може, ставили собі якісь нові цілі тощо.
 
- Деякі треки вже були готові більше двох років, і ми з ними виступали, правда без слів і з різними партіями барабанів, так як змінювалися самі барабанщики. Інші треки дещо молодші, але вони також вже були деякий час готові. Сам запис тривав приблизно від зими, бо ми писали своїми силами на репетиційній базі в Дрогобичі, хоча тепер всі проживають в різних містах. Звичайно, різниця для нас велика, і надіємося, що для слухачів також. В першу чергу, другий альбом більш швидший та складніший: якщо в першому можна було почути елементи стоунеру, то тут він відсутній, появилося бажання грати складнішу музику і підмішувати пост-хардкорні елементи та прогресів.
 
- Коли можна буде почути альбом наживо? 
 
- 25 серпня у Львові в клубі “Underground” відбудеться презентація альбому, хоча на попередніх концертах всі треки з альбому вже звучали. Також гратимемо на фестивалі “Respublica” 3 числа на Robust Stage.
 
- Здається, це би не мало дивувати, але живемо у таких реаліях: порівняно мало хто використовує українську мову в піснях. На мою думку, ваша музика або той же “Sectorial”, —  дуже класні приклади звучання української у “важкій” музиці (назвемо це так). То чому обрали саме її? Чи не хотілося співати англійською, наприклад? 
 
- Це рідна мова, якою думається і пишеться, а єдиний її мінус - це багатоскладовість. У мене мало практики гроулу, тому довгі українські слова важко «проспівати», і з англійськими було б менше мороки. Але щоб написати текст, який би був дійсно моїм і передавав те, що відчуваю, англійською, треба добре її знати. Поки в мене нема того рівня.
 
- Що скажете про сучасний стан української психоделічної сцени загалом? Можете виділити якісь гурти?
 
- Я можу взагалі порівняти українську сцену з магазином одягу: люди відвідують те, що модно зараз, те що трендове. Трендово грати і слухати стоунер - от і є сцена, трендово слухати і ходити на техно вечірки – є сцена. А якщо мода пройшла на пост-метал чи будь-який інший стиль, то і всі вже уникають грати, організовувати і ходити на такі концерти, щоб не бути лохами. В Україні нема слухачів і підтримки стилів, які немодні, на противагу Європі чи Америці. Це суто моя думка, і я не хочу називати конкретні групи та наводити приклади, але багато хто зрозуміє, про що йдеться. 
 
- Чи з’явиться альбом на фізичних носіях?
 
- З’явиться, навіть самому хочеться мати фізичну копію, як доказ досягнутої цілі. Це питання часу, а також матеріальна складова.