Новини

Восьмого грудня експериментальний смерть-метал гурт Dying Grotesque випустив мініальбом "Before the Imminence".

Натхненням для лірики й задуму цього релізу стали література та старі фільми жахів, а також народні повір’я й традиційна українська демонологія.

"Людська фантазія здатна створювати жахливі образи й історії, що яскраво відображається у широкому різноманітті українського міфологічного бестіарію. Проте часто упередження, марновірство та невігластво людей призводять до непередбачуваних наслідків та здатні викликати ще більш істотний страх, аніж будь-які міфологічні образи, яких остерігалися наші пращури. Це спостереження і є основним мотивом релізу "Before the Imminence", – ділиться ударник гурту Nordwind із Неформатом.

Музиканти працювали над матеріалом майбутнього ЕР впродовж літа-осені 2021 року. Визначальною для цього альбому була стилістика, оскільки цього разу гурт хотів досягти конкретного звучання:

"Ми мали на меті зробити не надто "сирий" звук, який би водночас найкраще пасував до нашої стилістики у традиціях олдскульного європейського дет-металу", – додає гітарист Silvan.

Запис інструментів, як і в попередні рази, музиканти зробили власноруч. Для реампінгу гітар та басу застосовувався транзисторний бюджетний стек Marshall G100R, наявний на власній студії гурту. Особливим атрибутом запису стало використання гітарної педалі Metal Zone. Продюсуванням та зведенням матеріалу займався Silvan на новій студії Intermodulation.

Раніше самого альбому вийшов промо-трек (не сингл!) "Kikimora", який музиканти вважають "практично еталонним взірцем художнього стилю" Dying Grotesque.

"Саме цей трек поєднує як уже застосовані у попередніх релізах композиційні ідеї, так і експериментальні риси та нові музичні прийоми. Саме експерименти над матеріалом та прагнення до вдосконалення дають нам мотивацію рухатися вперед та працювати задля створення ще більш якісної та вражаючої музики", – розповідає гітарист Gxreparty.

Обкладинкою мініальбому стало поєднання зображень із декількох картин, які музиканти скомбінували для посилення емоційного ефекту від музики та привернення уваги слухача. Також була створена альтернативна версія обкладинки для оформлення касетного видання альбому –  вона відображає логічний розвиток сюжету, а основна обкладинка – його зав’язку.

Серед найближчих цілей гурту – нові живі виступи й тури, розширення власної аудиторії слухачів та робота над наступним релізом, яким, запевняють музиканти, стане другий повноформатний альбом.

Dying Grotesque – експериментальний дез-метал колектив із Києва, спершу створений як one-man-band музиканта Silvan. Незабаром проєкт став гуртом – тоді до його складу приєдналися барабанщик Nordwind, гітарист Gxreparty та бас-гітарист Liquidator. Музика Dying Grotesque поєднує різні жанри та стилі – дез-метал, дум та навіть деякі елементи синту й фолку. Наразі в дискографії гурту є два EP, спліт із Dissolution, повноформатний альбом "Sunflower Tide" та сингл.

Dying Grotesque у мережі:

https://dyinggrotesque.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/Dying-Grotesque-103488991282367/
https://www.instagram.com/dyinggrotesque/
https://www.youtube.com/channel/UC1EnKjVtTwXOos5vbK4sQDA

Фото обкладинки – Facebook виконавців

- [ Neformat.com.ua ]

Сольний проєкт Олексія Сакевича, що має назву Endless Melancholy, днями видав мініальбом "Landmarks".

"Якихось глибинних сенсів та концепцій у ньому шукати не потрібно, він простий, як його звучання", – розповідає Олексій Неформату.

Всі композиції, як зазвичай, Олексій створив та записав самостійно, на домашній студії. За обкладинку відповідав David Wenngren, власник лейблу 1631 Recordings, на якому і вийшов ЕР.

Як Олексій зазначав раніше, повноформатники його більше не цікавлять, тож цей мініальбом – свідчення його нового підходу.

Планів на майбутнє Олексій поки що немає, оскільки не контролює наявність чи відсутність натхнення в його житті.

Endless Melancholy – проєкт киянина Олексія Сакевича, створений у листопаді 2011 року з метою виразити свою любов до інструментальної музики. З того часу проєкт встиг випустити дуже багато альбомів, синглів, EP, компіляцій тощо. У різний час релізи Endless Melancholy випускалися на таких лейблах, як Preserved Sound, Twice Removed, Hidden Vibes, AZH Music Label, Past Inside the Present тощо.

Endless Melancholy у мережі:

https://endlessmelancholy.bandcamp.com
https://soundcloud.com/emelancholy
https://www.facebook.com/emelancholy
https://www.youtube.com/user/endmelancholy

Фото обкладинки – Facebook виконавця

- [ Neformat.com.ua ]

Сьогодні вийшов третій студійний альбом фолк-виконавця Костянтина Почтара "Змінилось багато. Змінилось нічого" в рамках його проєкту Postman.

Тут представлені вісім пісень українською мовою, що варіюються від фолку до легкої психоделії та тексти до яких Костянтин писав під емоцією від українських авангардистів 20-х років, бітників, німецької та аргентинської літератури 20 століття.

"Цей альбом – про виклики сучасного світу й постійну потребу змін із акцентом на локальному контексті. На цьому тлі описано безперервний пошук свого місця у світі через призму гуманістичних ідей. Кожна з історій має різний ступінь інтроспективності, але разом вони, у певний спосіб, вимальовують соціально-культурний зріз українського суспільства на межі 10-х і 20-х", – йдеться у пресрелізі Postman.

Музику записували та зводили у різних містах і країнах протягом 2021 року, за винятком пісні "1997", яку виконавець записав раніше. Перші 4 пісні альбому Костянтин зробив разом із Лесиком Омодадою у студії Шпиталь Рекордс в Тернополі. Лесик також грає у кожному із цих треків на ударних.

"Ми витратили по одному дню на кожен трек. Часом я мав готову пісню і навіть якісь аранжування, але у випадку з "Днем велосипеда" ми придумали все на місці, композиція навіть не мала слів. Досвід співпраці з Лесиком – це одна з найцікавіших творчих колаборацій у моєму житті – ділиться Костянтин.

Композиції "Кумири" і "Антарктида" артист записував вдома, коли ще жив в Берліні, а останні дві пісні – на студії Lipky Zvukozapys. Їх зводив Вадік Лазарєв, який також записав рояль для "Антарктиди", яка, до речі, є спільним проєктом Костянтина з українськими полярниками зі станції "Академік Вернадський".

 

Postman – проєкт київського музиканта-мультиінструменталіста Костянтина Почтара, який випускає музику в жанрі "міського фолку". Postman виступав в 11 європейських країнах, ділив сцену з Warhaus, Seafret та Flunk, був учасником фестивалів та шоукейсів в Україні (Zaxidfest, Hedonism), Польщі (Spring Break, Opole Songwriters Festival, Ars Cameralis) та Угорщині (Bush). Лише у 2021 році музикант зіграв близько 50 концертів у Польщі, Німеччині та Чехії.

Postman у мережі:

Spotify: http://spoti.fi/2xlDlF4
Apple Music: http://apple.co/31mxNHg
Deezer: http://bit.ly/3rv8QrI
Instagram: https://www.instagram.com/kostjapochtar
Facebook: https://www.facebook.com/postmansings
Youtube: https://www.youtube.com/postmanshines 

Фото обкладинки – надав виконавець

- [ Neformat.com.ua ]

Першого грудня сублейбл Muscut’у, який має назву Шукай / Shukai, опублікував другу частину збірки Валентини Гончарової – "Recordings 1987-1991 Vol. 2".

Ця частина імпровізаційних записів складається з трьох дуетів, які Валентина зіграла зі своїми приятелями. До сих пір музика зберігалася на вузьких стрічках магнітофону "Олімп", вже протягом 30 років, а тепер її може почути кожний на Bandcamp.

Перший дует із Олександром Аксьоновим був записаний в Таллінні, на домашній студії Валентини, коли музиканти готувалися до концерту в тому ж місті.

"Підготовка до концерту полягала в тому, щоб зіграти якнайбільше різнохарактерних імпровізацій, налаштуватися кожному з нас на творчу хвилю і краще відчути одне одного. Метою концерту теж була імпровізаційна музика, яка безперервно розвивається та не відпускає уваги слухачів", – ділиться Валентина із Неформатом.

Така сама історія та місце запису і в другого дуету – Валентини та Сергія Лєтова. Дещо інше походження має третій дует, який Валентина склала з фінським музикантом на ім’я Пекка Айраксінен – їхнє виконання було записане вже на його домашній студії.

"Пекка тоді жив на хуторі, розташованому приблизно на півдорозі між Гельсінкі та Турку. Він грав на клавішних інструментах, іноді на гітарі та ударних. Він ніколи не грав авангардний джаз, не займався імпровізаційною музикою з партнерами, але експериментував як композитор та записував музику у своїй студії. Для мене все було незвично. Це була наполовину продумана музика, наполовину імпровізаційна."

 

За словами виконавиці, тоді, коли вони записувалися, не було жодної можливості зводити, міксувати та редагувати запис, а найменша помилка перекреслювала всю роботу й змушувала писати наново.

"Тепер процес запису з використанням комп'ютера та звукової карти протікає зовсім інакше. З'явилися нові можливості, запис став легшим, але, як не дивно, саме ці зміни стали для мене проблемою й зажадали від мене зміни мислення в музиці. Знову довелося шукати свою естетику та напрацьовувати свій стиль", – додає артистка.

Хто зробив обкладинку для відцифрованої музики – виконавиця не має гадки, але в захваті від них обох, до першої та до другої частини. Валентина вважає, що вони висвітлюють "невід'ємні грані її особистості" та контекст, у якому вона живе.

Зараз Валентина має багато записаного матеріалу, де вона грає на двох абсолютно різних електроскрипках, які зробив її чоловік Ігор Зубков.

"Нещодавно він обновив всю електроніку в тих інструментах, які зробив у 80-ті роки. Крім того, я використовую електровіолончель, різні ударні інструменти, а також хенддрам, монохорд та багато іншого. Я працюю одразу над кількома творами. Сподіваюся, що скоро зможу явити їх слухачам."

Валентина Гончарова – досвідчена скрипалька з Києва, відзначена нагородами, неформалка класичної музичної освіти. З кінця 80-х мешкає та працює в Таллінні. Її релізи видавалися на Лео Рекордс та фірмі Мелодія. Авторка саундтреків до декількох фільмів.

Сергій Лєтов та Олександр Аксьонов – музиканти, які брали активну участь у соціально-культурному русі, який охопив музикантів, поетів, художників на хвилі Перебудови. Вони стояли у витоків нових художніх стилів у мистецтві, коли змінювалося думка, способи творчого мислення, і, що найголовніше – модель поведінки у суспільстві.

Фото обкладинки – надала виконавиця

- [ Neformat.com.ua ]

Ужгородський важкий гурт Contaminated випустив тематичний сингл "1933" у День пам'яті жертв голодомору.

"Тема Голодомору 1932-33 років в Україні є особливою для мене, оскільки мої родичі та багато інших українців постраждали від "червоної чуми". Тому я вирішив віддати шану всім, хто помер у той трагічний період історії країни", – розповів Неформату засновник проєкту Андрій Rawar.

Альбом "Nihilum", до якого увійде ця композиція, був записаний протягом 2019-2020 років на студії Beast Sound, що базується в закарпатській області. Аби досягти бажаного звучання, музиканти перебрали низку різних преампів та примочок на студії й використали її можливості максимально. 

 

Також Contaminated продовжують серйозно підходити до написання власних текстів:

"Лірика завжди була невід'ємною частиною творчості Contaminated. Якщо на ранніх релізах була традиційна для дез-металу gore-лірика, то згодом ми стали приділяти увагу більш філософським темам на кшталт нігілізму, людського виродження, внутрішньої боротьби тощо."

Обкладинку альбому виконав давній приятель музикантів Євген Колесник з гуртів "Спалахнув Шифер" та ex-Legacy of Brutality. Автором дизайну є засновник гурту Андрій Rawar, його ідея полягала у зображенні "дуалізму людини на фоні плинності часу".

Майбутній альбом гурту "Nihilum"очікується вже наступного року, виконавці хочуть видати його на лейблі Massive Sound власними силами. Музиканти також обмовилися про лімітований випуск альбому на фізносіях.

Хоча зараз не найсприятливіший час для виступів, Contaminated сподіваються давати живі виступи наступного року та вже мають сесійних музикантів для цього. Залишилося тільки знайти час та можливість.

Contaminated – ужгородський музичний проєкт, який заснували два товариші Rawar та Nefarious у 2007 році з метою грати олдскульний смерть-метал. У 2013 році вийшов їхній перший та найсильніший альбом 2013 "Your Ashes are Nothing". У 2017 році проєкт вийшов зі студійного формату, перетворився на повноцінний гурт й випустив EP "Womb of Neglection" на німецькому лейблі Wolfmond Productions. Наразі музиканти працюють над повноформатником "Nihilum".

Contaminated в мережі:

https://www.facebook.com/contaminated.ua/

Фото обкладинки – надали виконавці

- [ Neformat.com.ua ]

Столичний постпанк гурт Smurno ділиться новим синглом "Море Дерев", який логічно продовжує їхній перший ЕР "Скло" як за настроєм, так і за звучанням.

Цим треком музиканти хотіли підкреслити атмосферу "гнітючої невідомості", на кшталт тої, що присутня в роботах Стенлі Донвуда та Тома Йорка періоду "King of Limbs". 

"Асоціації зі словосполученням "Море дерев" можуть бути різними. Ми вважаємо за краще не нав'язувати свого тлумачення. Нехай це будуть ваші особисті асоціації та переживання", – йдеться у пресрелізі гурту.

"На відміну від попереднього ЕР, тут ми намагались зробити важчу пісню в плані гітарного звуку, через це довелося розбиратися з певними нюансами звучання перегружених гітар у lo-fi міксі. Не хотілося робити трек занадто "рокєшним", – поідлилися музиканти із Неформатом.

Обкладинку альбому малював вокаліст гурту Ігор Костюк, який також писав текст цієї пісні. За словами музикантів, із обкладинкою довго "не зросталося", тому їм довелося провести мозковий штурм, аби зупинитися на одному варіанті та довести його до пуття.

"Спочатку нам здавалося, що обкладинка трохи похмура, але ж і ми граємо не найвеселішу музику)."

Зараз виконавці вже почали писати свій наступний ЕР, до якого, орієнтовно, увійдуть 3-4 пісні й серед них буде найулюбленіша власна композиція гурту – "Нема питань":

"Дуже хвилюємося, аби вдалося передати всю атмосферу та "вайб" цього треку. Сподіваємося добре попрацювати у січні, щоб все було готово напочатку весни."

Smurno – київський українськомовний постпанк-гурт, заснований у 2020 році. Наразі гурт випустив один ЕР "Скло" й готує до виходу другий. Музиканти надихаються Надихаємося літературним постмодернізмом, українською та польською адеграундною сценою 80-90-х і мультфільмами виробництва студії "Арменфільм".

Smurno у мережі:

https://smurno.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/smurno_band/
https://www.facebook.com/smurno.band
https://soundcloud.com/smurno

Фото обкладинки – Facebook виконавців

- [ Neformat.com.ua ]

Треш-метал гурт Reabilitator ділиться свіжим синглом "Man Against Man" з майбутнього альбому "Mentally Defected".

В цій композиції музиканти доходять висновку про незмінність людського влаштування світу, а якщо глобальніше – про відсутність еволюції в наших складних соціальних зв’язках.

"В пісні йдеться про війну як про невід'ємну частину людського буття. Людина – одна з багатьох представників живої природи, для яких характерні соціальні зв'язки, створила суспільство зі своєю ієрархією та законами. Досить часто люди, які перебували на верхніх щаблях ієрархії, користувалися своїм статусом задля власної вигоди. Подібні процеси ми можемо бачити й зараз – люди не змінюються, війна не зникла, корислива сутність влади залишилась, – діляться музиканти із Неформатом.

 

Учасники Reabilitator записали цей сингл на власній домашній студії. Збір матеріалу, зведення та мастеринг зайняли в них приблизно 3-4 дні, конкретніше – вихідних дні, оскільки лише тоді музиканти мали час.

Обкладинкою альбому став кадр із відео, над яким музиканти дещо попрацювали в фотошопі. А що стосується відеоряду – його музиканти зробили задля задоволення потреб сучасного слухача:

"Для нас не було важливим зробити супермегакруте відео. Ми живемо в епоху візуалу і зараз просто недостатньо залити свою пісню на бендкемп та зробити пости з посиланнями в соцмережах. Також людей важко зацікавити горою тексту. А коли є візуальна складова, картинка або відео, то це вже набагато краще. За цим принципом ми вже випускали два сингли – "Save Me God" та "They Try".

Відео виконавці записували власними силами, біля власної студії на вулиці, вночі. Дублі з гітаристом були записані ще у серпні, а з іншими учасниками – вже наприкінці жовтня. Ефекту блимання музиканти досягли за допомогою звичайної настільної лампи – підключали та відключали вилку з розетки, такий ось DIY. Музиканти досі диву даються, як тоді нічого не згоріло.

Наразі Reabilitator готують до виходу новий альбом під назвою "Mentally Defected":

"Він буде в "кращих традиціях" Reabilitator, тільки з якіснішим звуком ніж попередні два альбоми. Ніяких експериментів чи відходу від жанру не буде. Приблизно 30 хвилин добротного трешу."

У планах музикантів нарешті "добити" третій альбом, який лежить в демозаписах ще з 2016-2017 років, а далі – просто насолоджуватися своїм ремеслом.

Reabilitator – thrash metal гурт, заснований у 2010 році в місті Запоріжжя. В активі гурту два повноформатних альбоми: "Global Degeneration"(2012) та "Social Programming"(2016).

Reabilitator у мережі:

https://www.facebook.com/reabilitator
https://www.youtube.com/c/Reabilitator/videos
https://reabilitator.bandcamp.com/

Фото обкладинки – Facebook виконавців

- [ Neformat.com.ua ]

Український лейбл модулярної музики нещодавно презентував одразу два альбоми: "Dog Rose" від NFNR та "Misternal" авторства Lu Joyce.



Виконавиця NFNR працювала над композиціями з осені 2019 року. Авторка зазначає, що в альбомі багато індастріал звучання, записаного на відповідних зонах київських Видубичів. Зведення робили UTC+16.

"Концепт релізу стосується змін, зовнішніх та внутрішніх, переосмислень, прийняття та проходження крізь певні труднощі, пов’язані з цими процесами.

  • "Cards against humanity" та "Dice 2" — про прийняття жеребу, який нам підкинув локдаун. Дивні й незрозумілі розклади всесвіту, які випали проти людства, випадковість та закономірність.
  • "Ahab" названа в честь однойменного капітана з "Бобі Дік" Германа Мелвілла. Це про одержимість власними пристрастями, захопленнями, постійну погоню за сильними бажаннями, у випадку артиста — за музикою, концертами, визнанням.
  • "Chorda" про знаходження внутрішньої опори та міці, дуже потужного стрижня, такого яким є хребет у хордових, до типу яких належить і людина.
  • "Dog Rose" — про спостереження весни крізь вікно. Це був сам початок локдауну, коли в парки вдавалося виходити поодинці, крадькома і в обхід патрулів міліції — у мені боляче відгукувалося це вимушене споглядання весни, яка буяє за вікном, неможливість повною мірою насолоджуватися нею з друзями, рідними. Лише квітка шипшини, подарована коханим, надихала.
  • "Eros Bird" був створений, як частина аудіовізуального перформансу-інсталяції Матільди Марини "Autopoiesis" для презентації на резиденції The Palace у Познані. Мене надзвичайно надихнув від самого початку процес роботи з Матільдою та тема взаємозв’язку всього живого. Тому він став своєрідною одою, тріумфом краси, існування, еросу. Для мене це була розв’язка, переосмислення та вихід із напруженого психологічно стану локдауну", — розповіла в коментарі нашому виданню засновниця NFNR.



Lu Joyce створював композиції впродовж останніх пів року в домашніх умовах за допомогою модульних синтезаторів, плівкових лупів та електрогітари. Весь матеріал записаний на портативний бобінник Nagra. Над мастерингом також працювали UTC+16.

"Концепція - це відсутність людини (навіть як глядача), але присутність живих наповнених просторів з одним або декількома часовими вимірами. Наприклад:

  • в "Misternal" відчувається давній дух Землі, відчувається нашарування часових вимірів. Гармонійно може виникнути асоціація з реквіємом мелодії (оскільки в атональному ембіенті аскетично блукає мелодійна струна)
  • "Things Have a Soul" буквально з дитинства вірив, що предмети мають душу, потім знайшов підтвердження в анімізмі. У моєму випадку це нічна жива кімната, дабово-розслаблена та рухлива.
  • "Electric Trees meet Sun" це ідея поєднати м’який глітч з ембієнтом, головна мелодія має відлуння робіт Kaitlyn Aurelia Smith та Ann Annie, які свого часу надихали, можливо, це і є дяка їм", - розповідає Lu Joyce.

Як обкладинки використані фрагменти робіт херсонського художника Івана Старєнкова.

Ось, що про ці релізи говорять представники Corridor Audio:

"Ми не можемо порівнювати та шукати відмінності — оскільки це зовсім різні, як за технікою, так і за настроєм альбоми — про музику не танцюють. З Олесею ми вже були знайомі, її трек виходив у компіляції "Global Modular Traffic", з якою виріс альбом. Її музика дуже особиста водночас відкрита для дослідження.

Якщо говорити про Сергія, то ми давно стежили за його творчістю, за його експериментами з плівкою, за його певною мірою унікальним стилем гри на гітарі, альтернативними проєктами. Але також ми шукали зміни в собі — ми трохи розширили свої музичні смаки, від чого стали вільніші. Його альбом, на наш погляд, — дуже органічний, живий, як організм. Напевно, краще один раз почути, ніж описувати цю роботу".

Наразі NFNR та Lu Joyce накопичують новий матеріал. У лютому наступного року Lu Joyce випустить наступний альбом на касетах.

NFNR — київська модулярна артистка, що з’явилася на музичній мапі у 2013 році. За освітою Олеся -  хорова диригентка. До електронної музики підштовхнула необхідність самостійного запису музики під час роботи в театрі. Дискографія нараховує чотири повноформатні альбоми та декілька компіляцій. Артистка співпрацювала з лейблами Corridor Audio, Cashmere Radio та СИСТЕМА.

NFNR у мережі:

https://nfnr-music.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/nfnr_music
https://www.facebook.com/nfnrmusic/
https://www.mixcloud.com/nfnr_music/
https://soundcloud.com/nfnr_music

Lu Joyce — модулярний проєкт одесита Сергія Батури, співзасновника гурту Rudnic Ore. Дискографія нараховує три повноформатні альбоми. Серед інфлуенсерів автор вказує сучасну італійську ембієнт сцену та представників лейблу Home Normal.

Lu Joyce у мережі:

https://lujoyce.bandcamp.com/

Corridor Audio — український лейбл модулярної музики, створений у 2016 році учасником проєкту Splinter UA Тимуром Самарським. За п’ять років існування в каталозі накопичилося багато релізів. Лейбл позиціює себе як симбіоз музики та абстрактного мистецтва, основними критеріями, якого, є художня форма та рефлексія. Усі обкладинки до релізів створили українські художники Анатолій Грязнов, Іван Старенков, А.Григоров та Оксана Демидова.

Corridor Audio у мережі:

https://corridoraudio.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/corridoraudioua

Фото надані лейблом

- [ Neformat.com.ua ]

Полтавський крастовий гурт Hellknights випустив атмосферний мініальбом "Зверьё" тривалістю 6 хвилин.

Робота складається з треків, записаних ще напочатку осені – тоді Hellknights попрацювали на майбутнє й накопичили цілих 20 композицій.

"Створений матеріал ми розділили за концепціями. Так з'явилася ідея мініальбому "Зверьё", куди увійшли треки про містику лісів та про перевертнів. Їх я записав приблизно за 3-4 дні. Барабани ми писали на студії, гітари та вокал я записував вдома", – ділиться басист та вокаліст GrimRipper із Неформатом.

Обкладинку альбому GrimRipper намалював сам, оскільки вже не хотів гаяти час на пошуки автора та узгодження результатів. Наразі гурт працює над новим повноформатним альбомом, концептуальним, як і попередні роботи гурту.

"Кожна пісня буде окремою історією. Ми намагаємося експериментувати з атмосферою блек-металу та швидкістю хардкору. Повільних пісень не планується. Я наперед вангую, як багато хто скаже, що це примітивна робота, та ми її такою і хочемо зробити, щоб на виступах ні в кого не було часу на передих, а ми продовжували грати", – додає GrimRipper.

Незважаючи на це, гурт націлений експериментувати зі звуком, а також окреслив бажаний ефект від свого майбутнього звучання – "щоб з вух лилася смола, а з рота сипалось вугілля". Музиканти постараються вже взимку випустити цей "максимально чорний, сирий і холодний" альбом.

Hellknights – полтавський ді-біт/краст-панк/хардкор гурт, що був створений у 2020 році. Дискографія нараховує демо та мініальбоми "ГГРРООББ" і "Зверьё". Гурт співпрацює із лейблом Surrogate Rec.

Hellknights у мережі:

https://hellknights.bandcamp.com/album/demo
https://www.instagram.com/hellknights_hc/
https://www.facebook.com/HELLKNIGHTSofficial
https://www.youtube.com/channel/UCkxqoOiOQlsHb4ExvDInIsA

Фото обкладинки – Facebook гурту

- [ Neformat.com.ua ]

Першого грудня грайндкор гурт Zombies Eat My Neighbours випустив повноформатний альбом "Planet Prison" на лейблі Surrogate Rec.

Альбом складається із матеріалу, який вже можна було почути на концертах гурту раніше, а виражає він занепокоєння станом планети та байдужістю людського роду в цілому.

"Вбивши останнього звіра, піймавши останню рибину
Буде і далі навколишній нищити світ
Істота, яка називається гордо – людина
Що останньою зникне з тіла планети як вид"

Музику виконавці хоч і грали багаторазово, та записати змогли не одразу – життя розкидало їх по різних містах та навіть країнах. Працювати над цим альбомом учасники гурту почали ще більше року тому.

"Із записом барабанів нам допомагав Ігор Листопад із гурту Fleshgore, який записував нашого драмера Льоху на своїй домашньо-гаражній студії. Вокал був записаний 12 березня у столичній студії Pustelnyk арт. Гітари записувалися на домашній зомбі-студії, де потім усе це дивне музичне вариво і зводилося власними силами", – розповіли музиканти Неформату.

Альбом присвячено всім нам – громадянам планети В’язниця, на якій, на думку музикантів, ми живемо і яку самі ж створюємо навколо себе:

"Ми переймаємося більше постами в соцмережах, ніж тим, що відбувається насправді. Тут і кліматичні зміни, і вирубка лісів, і соціальна нерівність. До речі, про вакцини ми згадали по приколу, коли ще і не пахло ковідом та локдаунами. Вийшло якесь міні-пророцтво, тоді стало якось не дуже смішно."

Над обкладинкою "Planet Prison" працював вітчизняний автор коміксів Андрій Данкович. Він створив цей малюнок для гурту ще у 2018 році.

"Працювати було легко і просто, оскільки Андрій відкрита і всесторонньо розвинута людина. Від пари речень і кількох текстів пісень у переписці за тиждень все переросло в те, що ви можете бачити на компакт-дисках, які видає Тарас із Сурогат рекордс."

Зараз музиканти марять про літні фестивалі під відкритим небом, а також конкретно про чеський Obscene extreme. Можливо, взимку Zombies Eat My Neighbours запишуть ще кілька треків, як завжди – неординарних.

Zombies eat my neighbours – експериментальний хардкор / грайндкор гурт, що виник у 2006 році в Бородянці (місто на Київщині). Після успішного дебюту в клубі "Бінго" навесні 2008 року та багатьох виступів гурт "впав у сплячку". Колектив неодноразово змінював ритм-секцію, та при цьому продовжував випускати музику. Зараз учасники колективу живуть і творять у Києві.

Zombies eat my neighbours в мережі:

https://zombieseatmyneighbours.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/zombigrindclub
https://www.youtube.com/channel/UCuriblx70RS4noV0zT0qGRg
 

Фото обкладинки – Facebook виконавців

- [ Neformat.com.ua ]