Форум www.neformat.com.ua


Новости Статьи Обзоры Афиши Ссылки Форум Facebook Twitter Vk.com Mixcloud Last.fm YouTube
Переключить в мобильный режим
Вернуться   Форум www.neformat.com.ua > Main > Literature

Literature Обсуждение литературных произведений и их авторов

Ответ
Опции темы Поиск в этой теме
Непрочитано 09.07.2006, 01:06   #1
mp3 56 kbps
+/- Информация
Репутация: 1
Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

Цитата:
ВОННЕҐУТ, Курт (Vonnegut, Kurt - нар. 11.11.1922, Індіанаполіс, штат Індіана) — американський прозаїк.

Народився в сім'ї архітектора німецького походження. Батько хотів, щоб син став науковцем; майбутній письменник вивчав біохімію в Корнуельському університеті. Навчання перервала Друга світова війна, він був призваний на військову службу, служив у піхоті, брав активну участь у бойових діях на Західному фронті. У грудні 1944 р. Воннеґут потрапив у фашистський полон, і його відправили у дрезденську в'язницю. Там він пережив бомбардування Дрездена союзною авіацією у лютому 1945 року — його врятувало те, що він зі своїми товаришами сховався у підвалах бойні.

У травні 1945 р. Воннеґут повернувся на батьківщину, займався два роки антропологією в університеті Чикаго, одночасно працюючи поліцейським репортером, потім переїхав у Скенектаді і влаштувався у відділ громадських зв'язків на фірмі «Дженерал моторе». Знання в галузі хімії, математики, природничих наук, безумовно, спричинили особливу зацікавленість Воннеґута проблемами технології, наукового прогресу та його наслідків, що відобразилось у його творчості.

Воннеґут дебютував романом «Механічне піаніно» («Player Piano», 1952; рос. мовою вийшов під назвою «Утопия 14»). У ньому в дусі фантастики і гротеску Воннеґут іронізує над негативними наслідками технічного прогресу, масовою автоматизацією, зображуючи суспільство майбутнього, кероване вченою елітою з допомогою величезного комп'ютера.

У наступному романі «Сирени Титану» («The Sirens of Titan», 1959), який пародіює наукову фантастику, йдеться про напад машиноподібних марсіан на Землю, що змусило землян згуртуватися і забути колишні конфлікти.

Уже перші твори висунули Воннеґута у ряд провідних письменників США повоєнного часу. Зростання його майстерності помітне у романі «Колиска для кішки» («Cat's Cradle», 1963). У центрі твору, насиченого калейдоскопом химерно-фантастичних подій, оповідач — журналіст Джоан, який відправляється в місто Іліум, щоб написати книгу про видатного вченого-іліумця, винахідника атомної бомби Фелікса Хоніккера, а також про кристал, названий «льодом дев'ять», здатним заморожувати все, з чим він стикається. Наукова істина, сповідувана Хоніккером, по суті, аморальна й антигуманна. В сатиричному плані змальований у романі острів Сан Лоренцо (що викликає прозорі асоціації з Гаїті) та його диктатор — тато Монцано. На Сан Лоренцо вивищується самозваний духовний лідер Боконон, який встановлює для остров'ян нову релігію, названу боконізмом. Це — заспокійлива, солодка брехня, покликана відвернути людей від роздумів про їхню гірку долю. Втім, у боконізмі, який так і не рятує острів Сан Лоренцо від деградації, є й позитивний аспект, оскільки в ньому стверджується цінність кожної окремої людської особистості у світі бездушного практицизму та голого техніцизму. Врешті-решт через випадковість (застосування «льоду дев'ять») острів гине майже зі всіма його жителями; рятуються лише журналіст, Боконон та ще декілька людей.

Моральні проблеми суспільства в епоху НТР, небезпека дегуманізації та роботизації людських стосунків постійно хвилюють Воннеґута, складають внутрішній пафос його творів. У романі «Дай вам, Боже, здоров'я, містере Розуотере, або Не кидайте бісер перед свиньми» («God Bless You, Mr. Rosewater; or, Pearls before Swines», 1965) у центрі образи багатія та «дивака» Еліота Розуотера, «єдиного американця, котрий відчув, що таке Друга світова війна». Він очолив «фонд Розуотера», зосередивши в ньому величезне багатство, але скерував його не на прибуток, а на благо ближніх. У своїй філантропічній діяльності (Еліот, до речі, єдиний співробітник власного фонду) видається для навколишніх «психом», «ненормальним». Його доброта уявляється людям, заклопотаним лише егоїстичними інтересами, серйозним відхиленням. Етична ж позиція письменника виражена короткою формулою: «Потрібно бути добрим, чорт би його взяв». У романі діє письменник-фантаст Кілґор Траут, постать до певної міри автобіографічна, «наскрізний» персонаж ряду творів В. Його фантазії створили книгу, в якій зображується суспільство з настільки високим рівнем механізації, що людина стає вже непотрібною...

Воннеґут зажив слави живого класика після появи всесвітньо відомого роману «Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей» (« Slaughterhouse Five; or, The Children's Crusade», 1969). Одразу ж після виходу твір був перекладений майже півтора десятком мов. У ньому дуже відчутні автобіографічні мотиви, зокрема, дався взнаки гіркий воєнний досвід письменника. Головний герой — Біллі Пілігрим, недоладний, дещо дивакуватий, наївний, відкриває в собі хист переноситися в часі та просторі: він мандрує то в епоху війни 1944—1945 pp., то в повоєнну Америку, з допомогою літаючих тарілок прибуває на планету Тральфамадор. У романі створюється не лише химерне переплетення часових планів, підпорядковане, проте, своїй внутрішній логіці, а й різні виміри, різні шкали цінностей: земна та планетарна. Це дає можливість наситити роман глибоким соціальним і філософським змістом, перетворити його у пристрасний виступ проти війни та мілітаризму.

Вражають пронизані живими, невигаданими деталями сторінки, які стосуються воєнних епізодів. Біллі Пілігрим, полковий капелан, разом з товаришами потрапив в оточення, а згодом його взяли в полон під час німецького наступу в Арденах у грудні 1944 р. Спочатку військовополонених американців доправили в табір, де серед маси російських в'язнів, приречених на знищення, зберігся на вельми привілейованому становищі барак для англійських офіцерів. Звідси американців переводять у Дрезден і утримують їх на вже не діючій міській бойні номер п'ять. Там і захоплює їх страшне бомбардування союзної авіації 13 лютого 1945 p., яке перетворило місто, позбавлене стратегічних об'єктів, у палаюче багаття. У Дрездені загинуло більше жителів, аніж під час атомного бомбардування Хіросіми. Американці, серед котрих перебував і Біллі Пілігрим, перечекали бомбардування у сховищі, а коли вийшли з нього, то побачили будинки і вулиці, перетворені в обвуглену місячну поверхню, поцятковану кратерами та ровами. До самого кінця війни Пілігрим і його товариші розкопували руїни і витягували трупи. Але астрономічні цифри мертвих та апокаліптичні картини руйнувань не можуть заступити від письменника трагічної долі окремої людини. Укрупнена картина загибелі Дрездена підкреслюється епізодом смерті Едґара Дарбі, військовополоненого, колишнього шкільного вчителя, який читав курс «Сучасні проблеми західної цивілізації», людини гуманної, доброї, розстріляного фашистами начебто за мародерство (у нього в руках був чайник) перед самісіньким закінченням війни.

Після повернення на батьківщину Біллі Пілігрим спочатку перебуває в госпіталі, де він підліковується від нервового потрясіння, а згодом замешкує в рідному місті Іліумі (воно зустрічається в ряді романів Воннеґута), одружується з некрасивою товстулею Валенсією, дочкою мільйонера, здобуває фах оптометриста (спеціаліста з окулярів), багатіє. У нього дім, машина, він — шанований член суспільства; є дочка і син Роберт, шалапут, який з часом стає офіцером, «зеленим беретом», учасником іншої війни, в'єтнамської. Спочатку Біллі Пілігрим, здавалося, забув про минуле, але потім, особливо після отримання черепної травми під час авіакатастрофи, пам'ять про дрезденську трагедію починає мучити його, він намагається розповісти про це співвітчизникам, розбити стіну байдужості, а за це його вважають несповна розуму. Серед його небагатьох друзів — уже згадуваний дивакуватий письменник-фантаст Кілґор Траут. В «американській» частині роману — чимало критичних зауважень щодо бездушного техніцизму, расизму, засилля порнографії і т. д. Викликає осуд байдужість співвітчизників до страждань ближніх, а трапляються й такі, хто виправдовує жорстокість (як це робить відставний військовий, а пізніше — професор Ремфорд, котрий пише історію американських ВПС). Не викликає захоплення автора і товариство в Трафальмадорі, ця технократична утопія всезагального добросердя, в основі якої — відсутність життєвих колізій і внутрішній спокій жителів цієї планети. Вони поміщають Біллі Пілігрима в зоопарк і розглядають його як якусь комаху чи тварину.

У цих романах склалася своєрідна, химерні манера Воннеґута, його «телеграфно-шизофренічний», «сюрреалістичний» або, як його називають деякі критики, «воннеґугівський» стиль. У ньому поєднуються гостра сюжетність з фантастикою, гротеском, почасти бурлеском та ексцентріадою, а нестримний політ уяви «співіснує» зі злою іронією та відвертою сатирою. У наступних романах Воннеґута, таких, як «Сніданок для чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку» («Breakfast of Champions; or, Goodbye Blue Monday», 1973), «Балаган, або Кінець самотності» («Slapsticke; or, Lonesome No More», 1976), «Тюремна пташка» («Jailbird», 1979), за жартівливим тоном і парадоксальними ситуаціями відчувається заклопотаність художника долею особистості в сучасному урбанізованому і дегуманізованому суспільстві. Небезпека гонки озброєнь — одна з центральних тем роману «Меткий Дік» («Deadeye Dick», 1982): вибух нейтронної бомби знищив американське місто зі 100-тисячним населенням. Щоправда, дехто схильний виправдовувати таку «чисту зброю», оскільки вона знищує все живе, зате залишає неушкодженими «будови, будинки, машини і т. д. У романі «Галапагос» («Galapagos», 1985) міститься попередження щодо однобокого розвитку цивілізації, коли моральні критерії явно відстають від накопичених знань. У ньому змальований якийсь архіпелаг, на якому збереглася певна община істот, наївних і простакуватих, майже позбавлених людських якостей.

Друга половина 80-х pp. для Воннеґута була ознаменована виходом таких його романів, як «Мама Ніч» (1986), «Синя борода» («Bluebeard», 1987), «Фокус-покус» («Hocus Pocus», 1990). Однією із найпомітніших подій в американській літературі кінця XX ст. став вихід друком його роману «Часотрус» («Timequake», 1998). «Часотрус» — твір, який Воннеґут назвав своїм «романом-мемуаром», став, за словами письменника, його останньою роботою в жанрі прози, своєрідним підсумком творчої діяльності. У «Часотрусі «поєдналися всі ознаки неповторного стилю Воннеґута — вишуканість і химерність викладу, точний і жорсткий сарказм і рідкісний, ідеальний сплав змісту та форми. Після виходу цього роману Воннеґут заявив, що пориває з літературою, оскільки хоче стати художником.

Менш значними є оповідання Воннеґута та його п'єси.

Творчість письменника викликає прискіпливу зацікавленість як широкого читацького загалу, так і серйозної, академічної критики. Не вщухають суперечки щодо того, до якого жанру чи виду літератури слід її зарахувати: до наукової фантастики, «чорного гумору», неоавангардизму чи сатири. Сам письменник стверджує, що його книги виросли з традиції Арістофана, Ф. Рабле, Дж. Свіфта й інших майстрів сатири. Зі співвітчизників йому особливо близький Марк Твен періоду «Таємничого незнайомця» і «Щоденника сатани», творів з похмурим, песимістичним поглядом на сучасну цивілізацію. Пафосом своєї творчості Воннеґут близький тим письменникам США, котрі прийшли в літературу після Другої світової війни і котрі гостро відчувають самотність, внутрішній трагізм існування зовнішньо благополучної людини в технократичному суспільстві.

Українською мовою окремі твори Воннеґута переклали В. Горячев, О. Рудяченко, П. Соколовський, Л. Боженко й ін.

Б. Гіленсон

Бібліографія

Романи
1952 — Механічне піаніно / Player Piano
1959 — Сирени Титана / The Sirens of Titan
1962 — Мати Ніч / Mother Night
1963 — Колиска для кішки / Cat’s Cradle
1965 — Дай вам Боже здоров’я, містер Розуотер / God Bless You, Mr. Rosewater
1969 — Бойня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей / Slaughterhouse Five or, The Children’s Crusade
1973 — Сніданок чемпіонів / Breakfast of Champions
1976 — Балаган, або Кінець самотності / Slapstick or Lonesome No More!
1979 — Тюремна пташка / Jailbird
1982 — Меткий Дік / Dead-Eye Dick
1985 — Галапагоси / Galapagos
1987 — Синя борода / Bluebeard
1990 — Фокус-покус / Hocus Pocus (Hocus Pocus or, What’s the Hurry, Son?)
1997 — Часотрясіння / Timequake
2001 — Дай вам Боже здоров’я, докторе Кеворкян / God Bless You, Dr. Kevorkian
Повісті й оповідання
1950 — Звіт про ефект Барнгауза / The Report on the Barnhouse Effect
1950 — ЕПІКАК / EPICAC
1951 — Споруди пишні чертоги / More Stately Mansions
1951 — Спадщина Фостера / The Foster Portfolio
1951 — Питання Ейфіо / The Euphio Question
1951 — Всі королівські кінноти / All the King’s Horses
1953 — Не готові одягнути / Unready to Wear
1953 — Кошлатий пес Тома Едісона / Tom Edison’s Shaggy Dog
1953 — Без батьківщини / D. P.
1954 — Завтра, й завтра, й завтра / Tomorrow and Tomorrow and Tomorrow (The Big Trip Up Yonder)
1954 — Зеленувато-блакитний Дракон / The Powder-Blue Dragon
1954 — Наречена на замовлення / Custom-Made Bride
1954 — Табакерка Багомбо / Bagombo Snuff Box
1954 — Амбітний другокурсник / Ambitious Sophomore
1954 — Адам / Adam
1955 — Неоплачений консультант / Unpaid Consultant
1955 — По сусідству / Next Door
1955 — Незговірлива дитина / The Kid Nobody Could Handle
1955 — Олень на комбінаті / Deer in the Works
1956 — Це мій син / This Son of Mine
1956 — Міс Спокуса / Miss Temptation
1956 — Хлопчик, що ненавидів дівчаток / The Boy Who Hated Girls
1957 — Ніч для кохання / A Night for Love
1957 — Чарівна лампа Хала Ірвіна / Hal Irwin’s Magic Lamp
1958 — Укомплектовані ракети / The Manned Missiles
1960 — Довга прогулянка в вічність / Long Walk to Forever
1961 — А хто я тепер? / Who Am I This Time?
1961 — Втікачі / Runaways
1961 — Гаррісон Бержерон / Harrison Bergeron
1961 — Знайди мені мрію / Find Me a Dream
1962 — Брехня / The Lie
1962 — Повертайся до своїх дорогоцінних дружини й сина / Go Back to Your Precious Wife and Son
1962 — 2BRO2B / 2BRO2B
1968 — Ласкаво просимо до мавп’ятника / Welcome to the Monkey House
1968 — Історія порту Хіанніс / The Hyannis Port Story
1968 — Сила духу / Fortitude
1972 — Великий всесвітній трах / The Big Space Fuck
1999 — Танасфера / Thanasphere
1999 — Сувенір / Souvenir
1999 — Подарунок для Великого Святого Ніка / A Present for Big Saint Nick
1999 — Бідне маленьке багате місто / Poor Little Rich Town
1999 — Пакет / The Package
1999 — Неталановита дитина / The No-Talent Kid
1999 — Мнемоніки / Mnemonics
1999 — Анонімні коханці / Lovers Anonymous
1999 — Військовий перекладач / Der Arme Dolmetscher
1999 — Подорож Джоллі Роджера / The Cruise of THE JOLLY ROGER
1999 — Будь-яка розумна пропозиція / Any Reasonable Offer
Драматургія
Happy Birthday, Wanda June[Джерело?]
Between Time and Timbuktu[Джерело?]
Есе
1964 — Де я живу / Where I Live
1966 — Новий словник / New Dictionary
1984 — Їх найгірша схильність / The Worst Addiction of Them All
1984 — Ворота гірші за смерті / Gates Worse Than Death
1999 — Кода моїй кар'єрі як автора періодичних видань / Coda to My Career as a Writer for Periodicals
Інші твори
1974 — Вампітери, фома та Гранфаллуни / Wampeters, Foma & Granfalloons
1981 — Вербна неділя / Palm Sunday
1984 — Ніщо не втрачено, крім честі / Nothing Is Lost Save Honour
1991 — Долі гірші за смерть / Fates Worse Than Death
[свернуть]


оформление by drop2305748

Один из наиболее заметных прозаиков второй половины 20 века, блистательный сатирик, гнусный разоблачитель всего и вся, "святой циник", автор одновременно и веселой чепухи, и монументальных, основательных мыслей.

Слова Воннегута, говоря уже о себе, оседают свинцом в голове и постоянно просятся в цитаты и декламацию.

Кто читал его? Ваши мысли/впечатления/чувства об авторе и его работах.

Последний раз редактировалось Nico; 10.01.2011 в 21:06.
ghettor0cker вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 18.02.2013, 18:34   #61
CD
+/- Информация
Репутация: 266
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

Небольшой мастер-класс от мэтра
http://d3.ru/comments/417418/
El Hefe на форуме   Ответить с цитированием
Непрочитано 21.03.2013, 23:58   #62
vinyl 12"
+/- Информация
Репутация: 957
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

хз, почитал "Бойня №5.." - не впечатлило. Неплохо, но не мое
usyara вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 22.03.2013, 00:03   #63
Allah Obama
+/- Информация
Репутация: 194
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

бойня мне не понравилась
To what end? вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 22.03.2013, 02:15   #64
mp3 96 kbps
+/- Информация
Репутация: 17
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

самая крутая - это "Синяя борода"
Asynka вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 19.02.2014, 03:39   #65
free jazz improvisation
Supporter 
+/- Информация
Репутация: 1670
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

http://www.openculture.com/2014/02/k...u-chicago.html
Les вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 05.08.2016, 02:07   #66
double CD
+/- Информация
Репутация: 115
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

Только начал читать Воннегута, причём спонтанно. Читаю билингву «Бойни номер пять» и охуеваю с советского перевода, который пусть и считается даже лучшим оригинальных произведений, но в котором от самого автора осталось немного:


Не, ну а какой русский станет обносить фабрику на трезвую голову?


Честно, без перевода я бы нескоро понял, о каком таком «трам-тарараме» идёт речь, да и вообще, сложно представить, чтоб американский вояка так комично ругался.
homme révolté вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 05.08.2016, 18:56   #67
non-imageness
+/- Информация
Репутация: 2372
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

Теперь рпонятно почему Бойня оставила осколочное впечатленик. Потому что это не перевод, а стыд ебаный.
Nico вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 06.08.2016, 01:00   #68
Криптоосциллограф
+/- Информация
Репутация: 527
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

Nico, Стыд, да!
Anandamid на форуме   Ответить с цитированием
Непрочитано 06.08.2016, 08:39   #69
non-imageness
+/- Информация
Репутация: 2372
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

Ебаный. Потому что от такого выдергивания смысла остается впечатление, что Воннегут писал причесанным политкорректным слогом, а он вообще старался таким не грешить.
Nico вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 09.08.2016, 10:50   #70
a reckoning is not to be postponed indefinitely
Supporter 
+/- Информация
Репутация: 1471
Re: Курт Воннегут/Kurt Vonnegut

У меня Воннегут на английском в советских изданиях, с длинными предисловиями, подробно анализирующими произведения в контексте социалистических реалий. Но тексты не адаптированные и переводов нет, к счастью.
Лунный самогон вне форума   Ответить с цитированием
Ответ
Форум www.neformat.com.ua > Main > Literature
Опции темы Поиск в этой теме
Поиск в этой теме:

Расширенный поиск

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Kurt Vile Les Rock 59 03.11.2015 16:53
Kurt Elling bre Jazz/Blues 8 30.09.2012 05:18
Kurt reaching_forward Emo 10 28.06.2010 23:22
Курт Рассел / Kurt Russell Птаха Movies 7 08.02.2009 15:54
Курт и Кортни: Конец "Нирваны" / Kurt and Courtney (1998) Doerty Music Movies 12 24.12.2008 03:01

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.


   
 
Текущее время: 22:38. Часовой пояс GMT +3.
Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2017, vBulletin Solutions, Inc.
Перевод: zCarot
НовостиСтатьиОбзоры
АфишиСсылкиФорум
Team/FAQ

Facebook Twitter Vk.com Mixcloud Last.fm YouTube

Designed by LaBIZz
Все материалы, размещенные на этом сайте, распространяются на условиях
Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 License.

Neformat.com.ua team – © 2004-2015, Киев.