Партизанський маркетинг українського андеграунду

Соцмережі, ЗМІ та стрімінгові платформи стали невід'ємною частиною процесу розкрутки та просування практично усіх музичних колективів у наші дні. На жаль, не всі вміють/хочуть працювати з ними належним чином. Хочемо поділитися кількома порадами з приводу того, що з ними робити і як використовувати найбільш ефективно.

ДИСКЛЕЙМЕР: Мої слова не варто вважати істиною в останній інстанції, але до чогось можна прислухатись — однак, усе це на ваш страх/ризик/смак. Усім добра.

За моїми плечима 5 років роботи в соцмережах (хоч і не в музичній сфері) і є певне розуміння, як краще робити, як повинні виглядати сторінки компаній, проектів і, в контексті матеріалу, гуртів. Оцінивши підхід і роботу наших колективів на поприщі соціалок, розумієш, що мало хто вміє чи хоча б мінімально розуміє, що потрібно робити.

Соцмережі - наше все

Почнемо з банального: оформлення соцмереж і заповнення інформації про виконавця. Тут ситуація дуже сумна — не просто більшість, а майже всі забувають про розділ "інформація" і про такі важливі колонки як "контакти" або "склад" — тут дані оновлюються раз на декілька років, або не змінюються взагалі з моменту створення сторінки. Тим не менше, це досить важливий сегмент інформації, адже саме сюди часто дивляться люди, коли збирають інформацію про музикантів.

Біографію, до речі, також можна оновлювати трохи частіше, ніж раз в ніколи. Бувають випадки, коли у колективів за спиною декілька альбомів, а в заслугах вказано лише банальне "зібрались у 2007-му, записали демо, готуємось до повноформатника і виступали на Рок-Булаві". Не забувайте про це, будь ласка, щоб потім не було неприємних ситуацій, де "ой, а цей чувак більше не грає з нами, вже три роки як, та і тепер у нас дві гітари в складі". Також, фотографії потрібно оновлювати постійно — особливо після змін у складі.

При цьому, необхідно грамотно вести свої соцмережі — як мінімум, можна підглядати у кращих, щось почитати в інтернеті або навіть банально включити фантазію. Наприклад, при непоганій розкрутці і популярності, гуртам варто активніше контактувати з підписниками за допомогою прямих ефірів: це і весело, і внесе різноманіття у вашу стрічку, а також чудовий спосіб показати своїм фанатам, що вони для вас важливі.

Проте не забуваємо, що соцмережі без хорошого матеріалу — даремно витрачений час 

Куди не глянь, в основному наші гурти діють по принципу "пишемо альбом > рєпаємо > граємо тут > відіграли тут > завтра їдемо туди" і так по колу. До прикладу можна взяти Beyond The Pleasure та їх нещодавній тур — близько 20 дат на афіші, а за місяць у дорозі нічого окрім "ми їдемо, ми приїхали, сьогодні граємо у вас". Врешті це все подається поганою англійською і з купою помилок — не можеш, не лізь, а краще найми людину, яка з цим впорається. Нуль фоток з натовпом фанатів, нуль відео і навіть ніяких внутрякових приколів, які могли б стати фішкою колективу. Як результат, навіть з близько 60к! підписників (імовірно, "накручених"), будь-який пост у кращому випадку збирає 10 лайків.

Мова навіть не йде про якісь цікаві кампанії або публікації, як часто можна помітити у Євгена Тимчика (фронтмен і лідер Septa та The Nietzsche). Він справедливо вважається одним із найяскравіших прикладів у сучасному просуванні вітчизняних гуртів, у якого ледь не кожен новий інфопривід обігрується унікальним підходом. І ось чому варто якщо не рівнятись на Женю, то хоча б підглядати за його творчістю, не тільки музичною: 

"Я пишаюсь усіма кейсами. Тому що це і не кейси взагалі, ну тобто я їх не розглядаю як маркетинг чи SMM. Для мене це певний жанр, у якому не можна повторюватись, не можна бути банальним і нудним, і котрий потребує постійної актуалізації. У випадку з The Nietzsche це стало невід’ємною частиною творчості і Ніцше це вже навіть не гурт, це мультимедійний проект. І реально є люди, яким, може, не дуже подобається наша музика, але вони люблять читати наш фейсбук.

Якщо щось виокремити, то це, звичайно, краудфандингова кампанія в минулому році, ну і "останній" ЕР теж успішно вийшов. Це все так легко і весело, тому що я не ставив собі ніяких цілей, це не маркетинг, це сучасне мистецтво, яке підживлюється мем-культурою. А коли я бачу в соціальній присутності навязливий маркетинг чи спробу мені щось втулити, то ніякий мем це не врятує. Те ж саме стосується і людей, які використовують соцмережі виключно для просування своєї творчості. Людям цікаві люди в першу чергу.

З українських музикантів, чесно, нікого не можу виділити, може, я слідкую погано, а може і немає нічого цікавого взагалі. Правда, нещодавно наштовхнувся на гурт Disdjointed, це дійсно прикольно. А так у всіх усе по класиці зроблено в цьому плані. Із закордонних у мене є фаворити — це гурт Old Man Gloom. Їх фейсбук веде ударник Сантос Монтано, і він реально комедійний геній, дуже рекомендую почитати, як він пише."

У той же час активність у соцмережах чудово допомагає з продажем мерчу або музики на фізичних носіях. Детально про це розповів Петро Будай (ударник Обрій и The Symbioz):

"Ми живемо у 21 столітті і зараз є купа соціальних мереж та стрімінгових сервісів. Це спрощує процес прямого зв'язку з цільовою аудиторією і має свої безперечні переваги у просуванні гурту. Всюди можна запустити рекламу, проявляти активність і т.д.

Чому ми вирішили створити саме інстаграм канал? Це соцмережа, в котрій основним контентом є фото. І туди ми можемо викидати будь-що, ну в рамках розумного, робити так звані "сторіз" із процесів запису в студії, або з концертів та безліч інших моментів. І, звісно, реклама, і просування гурту.

Наш канал в інстаграмі веду я, створили приблизно рік назад, і набрали близко 220 підписників. Не мало але і не багато. Але є нюанс: із цих 200 з чимось людей активні приблизно 100, вони лайкають пости, коментують, дивляться сторіз. Ми бачимо нашу аудиторію, її активність та кількість слухачів. Ну і ще одне. Через мене робиться, ну відсотків сорок покупок нашого мерчу. І от відколи ми створили інстаграм, у нас почало брати мерч більше людей, зокрема і тих, які взагалі через інстаграм наткнулися на нас."

Щодо відео, то тут все досить просто — майже в кожному гурті у хоча б одного музиканта зараз є iPhone, а якщо немає, то знайти друга з ним досить просто і цей девайс чудово підходить для запису живих виступів або навіть сирих репетицій. Користуйтесь телефоном, робіть тізери, балуйтесь з ракурсами та ідеями. І не забувайте про фотографії учасників — гарне промо, зроблене два роки тому, може виглядати чудово і досі, але заміну басиста і другого гітариста не можна обходити стороною. Втім, завжди можна вдатися до фотошопу, як це робили Detach, але самі розумієте...

Стрімінг — це повага до слухача 

Переходячи до релізів: досить часто гурти забувають або ще гірше - відмовляються заливати свою музику на всі доступні сервіси. У 2019 році люди користуються різноманітними способами прослуховування музики: хтось віддає перевагу Google Music, комусь подобається Apple Music, а хтось взагалі сидить на Spotify або тому ж Bandcamp. Не забуваємо і про динозаврів, які досі качають музику на жорсткі диски/телефони/плеєри. Так, сервісів дійсно багато, але гурти рідко заливають свою творчість на всі основні стрімінгові платформи: хтось це робить виключно на Bandcamp або на Soundcloud.

Учасники Robustcrew Філіпп Добров та Артем Чехов, лейбл яких є дуже гарним зразком грамотної роботи зі стрімінговими сервісами й не тільки, поділилися деякими нюансами своєї роботи. 

— Наскільки складно та дорого українському гурту залити реліз на стрімінги?

"Краще за все користуватися так званими агрегаторами (посередниками), за допомогою яких можна завантажити музику на велику кількість цифрових платформ (iTunes, Google Music, Spotify etc.). Є кілька ресурсів, які розповсюджують аудіорелізи по більшості цифрових платформ: Tunecore, Distrokid, INgrooves, SPINNUP.... Кожний агрегатор представляє певні опції, вартість яких залежить від тих параметрів, що потребує замовник (кількість треків, альбомів, цифрових слотів, строк підписки на послуги агрегатора, тощо). Ціни можна подивитися на офіційних сторінках.

Технічно завести акаунт нескладно, треба сконцентруватися та виділити час на реєстрацію та оформлення релізу — все залежить від бажання реалізувати цей пункт для свого гурту. Є труднощі з заливанням спліт-релізів та компіляцій.

Невеличкий лайфхак для тих, хто планує скористатися послугами агрегатора вперше: зробіть підписку, проаналізуйте ціни та у ключовий момент скасуйте проплату. Через кілька днів вам прийде пропозиція з 30% дисконтом, а через тиждень -50%."  

Soom_spotify_Audience 1

— Якою є роль лейблу у системі відносин гурт-стрімінгові сервіси?

"Кілька років тому ми почали детально занурюватися у цифровий стрімінговий Всесвіт, вивчаючи досвід гуртів, з якими співпрацює Robustfellow Prods. Деякі гурти виходили на стрімінги через європейські та українські лейбли. Є лейбли, у яких ця опція є платною для гуртів. У кількох лейблів були схожі проблеми — відсутність адекватного фідбеку по статистиці прослуховувань та виплати роялті по контракту. Причина була ідентична — людський фактор (працівник, що відповідав за цифрову дистрибуцію не виходить на зв'язок, переїхав в іншу країну, звільнився і т.д.).

Robustfellow Prods до кожного гурту та релізу підходить уважно та індивідуально. Зараз ми розуміємо, що найбільш ефективно випускати реліз не тільки у фізичному, а й у цифровому форматі. Завдяки статистиці прослуховувань по тому чи іншому релізу/виконавцю ми можемо вибудувати наступні кроки по реалізації фізичних носіїв (касети, диски, вініл). У кінці року ми традиційно випускаємо збірку "Robustfellow Sampler", де нагадуємо що кайфового вийшло на міцній сцені у цьому році та на що можна звернути свою увагу у майбутньому. Гурти, з якими ми співпрацюємо на "Robustfellow Digital" автоматично потрапляють на семплер з найактуальнішими та хітовими треками.

Взагалі ж лейбл оформлює підписку на потрібну кількість слотів, у кожен з яких можна завантажити певну кількість релізів під однією назвою. З однієї сторони, витрати здаються набагато більшими, ніж робота з одним гуртом, але це відкриває велике вікно можливостей для розвитку сцени в цілому, де більш відомі гурти підтягують за собою молодих та перспективних виконавців."

57584290_282251482711336_3364413561320243200_n

— Чому не можна у 2019 році ігнорувати стрімінгові сервіси? 

"Кожен гурт самостійно вибудовує для себе стратегію та концепцію розвитку. Деякі виконавці бачать себе тільки у цифровому вимірі, деякі лише на фізичних носіях. 

Варто відзначити, що кількість активних споживачів стрімінгових аудіосервісів щорічно зростає, так само як набував популярності CD формат у 90-ті. Напевно, що успішна формула криється десь посередині: основні альбоми випускати на всіх можливих платформах та носіях, залишаючи місце для ексклюзивів в обох Галактиках."

Тут можна припустити, що люди "по старій звичці" заливають матеріал в умовний "Вконтакте", адже роки 4 тому переважна більшість людей слухала музику виключно там і не переймалась з приводу різноманітних сервісів і платних підписок. Зараз ситуація дещо змінилася, аудиторія розбіглася хто куди і продовжувати тримати контакт з нею дуже і дуже важливо — навіть якщо вони чекають на ваш альбом на Spotify або на Deezer.

Не можна не згадати ще один маленький гріх вітчизняних музикантів — випуск альбому без будь-яких попередніх анонсів і навіть дат. У наших кулуарних обговореннях головна редакторка neformat.com.ua Ярина Денисюк назвала такі спонтанні новини "партизанським маркетингом", коли гурти зробили альбом, залили його на одну-дві платформи та зробили пост в умовному фейсбуці, на цьому все.

Чому так відбувається, нам пояснив учасник кількох українських хардкор-гуртів (який побажав залишитися анонімним):

"Так, заливаємо тільки на бендкемп. Раніше у ВК заливали. Чому? Щоб люди слухали, може, кому сподобається. Звідти безкоштовно послухати і скачати можна. Я тим друзям, кому мені здається цікаво таке, кажу: "От вийшов альбом, слухайте, будь ласка". А промо, анонси, репости, лайки, підписки — це не про мене. Усі гурти, в яких я маю честь бути — це андеграунд, це не гонитва за слухачем, і не спосіб повийобуватись".

Така позиція приймається — якщо немає мети прозвучати якомога голосніше і в якомога більшій кількості ЗМІ, то чому б і ні — все це має право на існування. З іншого боку, слухачу хотілося б більшої доступності та відсутності необхідності жонглювання музичними сервісами.

ЗМІ не кусаються

Ще один важливий аспект — робота з медіа. Не забувайте повідомляти ЗМІ про майбутній реліз, про новий сингл чи навіть про запланований тур — все це варте уваги та допоможе вам у просуванні вашого гурту чи альбому. Можна домовитись про презентацію, можна передати платівку на попередній огляд (дивимось на зарубіжні музичні видання і махаємо їм рукою!), адже ми всі в одному човні і зацікавлені в одному і тому ж.

Чи варто нагадувати, що все це потрібно робити максимально грамотно, з чітко вираженим посилом і в адекватні терміни: краще плануйте просування власної музики і рухайтесь наміченим шляхом. Знову ж таки, варто звернути увагу на зарубіжний підхід до релізу матеріалу, коли гурти спочатку пишуть альбом, потім домовляються з лейблом (в наших умовах цей пункт можна пропустити), а вже потім оголошують дату виходу і починають розкрутку платівки.

У той же час полюбляють наші музиканти намітити собі певні терміни і відштовхуватись від них, нерідко потрапляючи в ситуацію, коли за місяць до дати ще не написаний текст для половини треків, а про запис вокалу мова навіть і не шла. Потім починаються переноси і постійні обіцянки фанатам, або ще гірше — гра у мовчанку. Так робити точно не варто.

Повертаючись до роботи зі ЗМІ, великим плюсом буде велика кількість деталей, які супроводжують вашу музику. Є що розповісти про тематику альбому? Прекрасно, люди люблять концептуальне мистецтво. Вклали душу в артворк? Чудово, це також важливо. Записувались під керівництвом продюсера світового рівня? Клас, це привід для гордості! Оформляємо все у красивий прес-реліз з усією важливою інформацією (можна вкласти туди коротку біографію, опис дискографії та декілька цікавих коментарів учасників щодо процесу запису/інфоприводу) і відправляємо на редакційну пошту — все дуже просто.

Докладні поради з написання прес-релізів можна знайти й у інших українських видань, наприклад:

- Daily Metal
- Noizr

Паралельно з прес-релізами, завжди можна домовитись про якісь нестандартні презентації за допомогою медіа або навіть дати інтерв'ю де музиканти діляться подробицями майбутнього релізу. Ви ж хочете правильно донести посил та ідею свого альбому, розповісти про те, як два роки йшли до запису і що лежить за артом, за тим соляком у другому треці і чому такий настрій у самої роботи. Головне, в усьому цьому проявляти ініціативу — за питання не б'ють, а в результаті такі дії можуть принести немало користі.

Про те, як ефективно співпрацювати зі ЗМІ, розповість головна редакторка Neformat.com.ua Ярина Денисюк:

"Аби журналісти отримали та почули вашу інформацію, слід подавати її у найбільш ефективній та зручній формі.

Найкращий сценарій, як на мене, це лист на е-мейл. Він повинен містити короткий опис того, хто звертається до ЗМІ, суть інформації (вихід релізу, анонс концерту тощо) та/або прохання (написати рецензію, інтерв'ю і т.д.). Сюди ж варто одразу додати лінки на ваші головні соцмережі. Більш детальний прес-реліз та фото (відео, аудіо) можна додати до листа чи залити на якесь хмарне сховище і дати лінк на потрібну теку. Таким чином журналіст або редактор одразу зрозуміє, з чим має справу і наскільки пріоритетне ваше питання.

Часом відповідь може надходити довго, бо листів багато, тож і надсилати їх варто заздалегідь, а не через місяць після виходу альбому. Також слід бути готовими до відмови або мовчання, адже потік інформації настільки великий, що банально нема часу і сил усім пояснювати, чому вони не підходять вимогам редакційної політики (а вона є майже у всіх ЗМІ).

Типові помилки я б могла перераховувати довго, тому згадаю тут лише найгірший тип звернення: "Привіт. А ви можете написати про наш гурт/концерт?". Саме отак, без назви гурту, лінків, без нічого. Ніколи так не робіть, будь ласка."

Замість висновку 

Частіше оновлюйте свої соцмережі, тримайте руку на пульсі, спілкуйтесь з підписниками, ретельніше плануйте випуск релізів і контактуйте з музичними медіа. І буде всім нам щастя.

Neformat.com.ua ©