Львів музичний: наживо

Поговорили з організаторами з Eskadron Gigs, Antenna, лейбла Elеctricity, а також бару Травень, 0-го поверху, Нижнього залу та Котельня Ruїn Bar про особливості та перспективи актуального концертного життя у Львові.

Останніми роками в місті були періоди, коли ситуація з концертами залишалася далеко не найкращою — практично відсутність протягом певного часу концертних майданчиків, потім пандемія, далі війна. Однак попри побоювання та сумніви нині Львів активно збирає кошти нашим Збройним силам та на інші потреби воєнного часу саме живими музичними виступами, котрих (як ніколи) доволі багато. Тож ми спробували проаналізувати це явище у львівському культурному житті.

Нові локації, вимушені переїзди та мрії

Власник закладу Травень Павло Олефіренко згадує, що почав займатися організаційною діяльністю ще з Харкова. 2014 року як переїхав у Львів, то мав певну паузу, але долучався до діяльності Ляни Мицько та її "Лінії Втечі". У якийсь момент у місті закрились усі клуби, де можна було робити невеликі андеграундні концерти, цей занепад тривав кілька років. Тоді трохи почалось відновлення, відкрилась "Котельня" та інші простори. Павло, зокрема, долучився до діяльності Soma.майстерня з власним концертним брендом "Дійсні звуки":

"Під час ковіду робив там закриті, а потім уже й відкриті концерти. На початок повномасштабного вторгнення простір перетворили в прихисток для тимчасово переміщених осіб. Але потім перемістили жителів на поверх нижче і зробили, можливо, перший після 24-го лютого благодійний рок-концерт у Львові. Потім, у травні 22-го, я вже відкрив свій заклад Травень і всю концертну діяльність перемістив туди".

Павло уточнює, що спершу робив виступи для виконавців-друзів. Микола Лебедь (Ghost Cities) та Джозерс були першими музикантами, які виступили в підвалі Травня. Спочатку всі зібрані кошти переказували у фонд "Musicians Defend Ukraine", а потім уже на більш цільові збори.

Зображення № 1

Перший день народження Травня. Фото Марти Щур.

"Перші часи (десь пів року) концерти проводив я ("Дійсні звуки"), а потім підключилися і інші організатори: "Electricity", "Eskadron", "Волинське підпілля", "Мистецтво" і трішки "Antenna". Усі перераховані організатори з’явились у Львові вже після 24-го лютого.

"Electricity" в особі Каті Мікотової частково мігрувало з Києва й тепер має локальне представництво у Львові. Зазвичай роблять інді, шугейз-концерти. Андрій Ескадрон почав активну діяльність теж після 24-го, зазвичай робить панк, хардкор-гіги — підвал аж тріщить, тісно, душно, дуже інтенсивно, але й весело.

"Мистецтво" в особі Міші більше сфокусоване на експериментальній та навіть аутсайдер-музиці. Також він відкрив власний рок-клуб Нульовий поверх на заводі, досить перспективний, на 100–250 людей. Травень же вміщає десь комфорт 30 — максимум 50 осіб на концертах.

Також активну діяльність розгорнула локація та команда Нижній зал у підвалі лялькового театру. Вони більше орієнтуються на середню сцену, фолк та різних олдскул-виконавців", — розказує він.

 

Нижній зал, зокрема, став основною локацією для серії відеоподкастів із концертами та інтерв‘ю нішевих українських музичних проєктів — "ЗРІЗ". Серед них були концерти Ігоря Цимбровського, Mauser, Gravitsapa.

Павло відзначає: порівняно із часами до повномасштабного вторгнення Львів "розкачав" досить активну концертну діяльність, з’явилось доволі багато нових локацій. Серед передумов виділяє те, що люди стали більш уважні до своїх мрій і зрозуміли, що "коли, як не зараз", тому поєднують приємне з корисним (концерти зі зборами). Також вплив мав приїзд до міста багатьох нових людей (Харків, Київ, Одеса та інші).

"Організовую концерти вже дуже давно. Просто по фану, усі виручені кошти віддавав приїжджим гуртам, деколи влітав, що не вистачало навіть оплатити оренду приміщення і апарат… Влітку 2022-го зробив канцик, на який прийшла просто неймовірна кількість людей. Вдалося покрити всі витрати та зібрати 11 тисяч, які перерахував на благодійність. Це неабияк змотивувало, побачив, що у Львові є інтерес до подібних гігів. Тож у жовтні зробив дводенний фест уже під назвою "Eskadron". Після нього було ще 3 гіги у 22-му році, а з 23-го почав їх нумерувати. Станом на середину липня цьогоріч відбулося 10 штук", — розповідає Андрій Eskadron.

Андрій ще з 2000-х років є активним представником української хардкор панк сцени, зокрема був чи є учасником гуртів Dan Stark, Dogs Have no Hell, Abusive Fisherman, Suicideburg тощо.

"На мою скромну думку, є кілька передумов: бажання організаторів робити насамперед благодійні концерти та збирати гроші на допомогу армії, волонтерам, притулкам для тварин тощо; бажання виконавців творити, рефлексувати на всі події після 24.02.22, як наслідок — небачений сплеск української україномовної музики, якому потрібні майданчики й можливості для виступів; ну, і найголовніше — це бажання відвідувачів приходити на концерти, тобто зросла цікавість до вітчизняних виконавців”, — вважає він.

Гурт Derwisz на Eskadron gigs 2023 vol. 2

Активно проводить події й молодше покоління. Катя Мікотова, фронтвумен гурту Re-read, розповідає, що організовувала події для лейбла "Electricity". На початку цього року переїхала до Львова, і їй дуже тут сподобалось саме жити. Особливо стала фанаткою Травня, бо вважає його найвайбовішим місцем, у якому була.

"У Львові багато театрів та музеїв, панк і щось джазове, але індіроку було доволі мало. Мій гурт Re-read зараз на лейблі, і подумала, що попривозити інші команди з нього — гарна ідея, тим паче, що більшість із них грали тут уперше. Також було цікаво подивитись на організацію зсередини і, звичайно, зібрати гроші на ЗСУ.

Травень та Нульовий поверх дуже допомогли з місцем і апаратурою, тож наразі провела 5 концертів у Львові. За цей час зрозуміла, що мені цікаво цим займатися, але хотілося б у команді організувати більші івенти, також у інших містах, та збирати більше на благодійність. Тому зараз приєдналася до команди "4.5.0 Party", — додає дівчина.

Гурт plaaaato наживо у Львові

Частота, відвідуваність та інші організаційні питання

Організатор "Eskadron gigs" Андрій зізнається, що часом є відчуття того, що подій забагато. У травні цього року він зробив 3 концерти, і, каже, видно було, що люди трохи стомилися. Тож наразі вирішив робити гіги раз у півтора-два місяці, щоб люди встигали трохи скучити.

"Наразі співпрацюю з трьома майданчиками у Львові. Перший — це Нульовий поверх, максимально кльове просторе приміщення зі своїм баром і непоганим апаратом, розташоване в підвалі так званого "червоного корпусу" — однієї з будівель великої промзони.

Другим є бар Травень, точніше його підвал — невелике, тісне, атмосферне приміщення, без сцени, де максимально стерті кордони виконавець-відвідувач. Додам пару слів про бар, який у певних колах називають "маленьким Берліном", — культове місце тусовки молоді, де грає кльова музика, подається смачна недорога веганська їжа, є пиво та чудернацькі лимонади.

І третя локація — це, як вони кажуть, руїн-бар Котельня. Клуб розташований на території вищезгаданої промзони, але його легше знайти, також є бар, апаратура, рукастий звукач. Локації обираю в міру того, чи вільні вони на потрібну мені дату, скільки людей очікую, більший чи менший захід планую, які є інші концерти того вікенду тощо", — пояснює Андрій.

Suicideburg з Андрієм наживо в “Нульовому повесі”

А от Сейра ("Antenna") каже, що не досить і багато концертів організовувала, а більш активною стала цього літа. Подібна діяльність дівчині дається легко, адже і в Травні, і в Нульовому поверсі музикантка допомагає комунікувати з музикантами та іншими організаторами.

"Не можу сказати, що забагато подій. Кожен майданчик здобув свою аудиторію. Проте, зважаючи на війну, помітно зменшилась відвідуваність. Дуже велика частина саме нашої аудиторії захищає країну на фронті зараз", — зазначає проєктна менеджерка Котельня Ruїn Bar Христина Лойс.

Шодо того, за яким принципом добираються івенти та виконавці, додає:

"Станом на зараз мотивація — благодійні заходи. Ми або надаємо локацію для проведення таких подій, або збираємо самі. За майже 4 роки вже вивчили свою аудиторію та знаємо, що вони люблять. Щодо локації звертаються наші вже друзі або друзі друзів. Якщо організовуємо власні заходи, то є база гуртів, з якими в нас взаємна любов)".

Аліса Бондаренко, кураторка андеграундного напряму ГО “Локальна культурна підтримка”, чиї івенти проводять на базі Нижнього залу, підтверджує, що більшість концертів, які відбуваються у Львові зараз є або повністю, або частково благодійними:

“Зі спостережень скажу, що музиканти, як і відвідувачі, бачать ціллю не просто відпочинок чи розслаблення, що також є важливим, але й певну відповідальність за українську незалежну сцену та культуру загалом”.

За її словами, відвідуваність концертів залежить від жанру і стилю, але не можна сказати, що вона низька.

“Велика увага зараз до рок-музики у всіх її варіаціях, фолку, електронної, також до музики, яка рефлексує події навколо, це своєрідний спосіб розділення болю, самотерапії через мистецтво”, — додає Аліса.

Зображення № 3

Nora Plan у "Котельні". Фото Святослава Гуля.

Павло Олефіренко виділяє і деякі несприятливі чинники:

"На жаль, контекст повномасштабної війни не завжди може стимулювати процес контркультурної творчості. Суспільству потрібна консолідація, є дуже багато болючих тем, усі дуже наелектризовані. А андеграунд, контркультура направлені на провокацію, порушення табу, дослідження нових сенсів та ідей, і часто вони не зовсім приємні для широкого загалу. Якщо раніше суспільство могло більш спокійно реагувати на "неправильне" мистецтво, то зараз реакція може бути в рази агресивніша".

Реалізацію цих побоювань на практиці можна було принаймні частково спостерігати в суспільній дискусії навколо проведення фестивалю “Faine Misto” у Львові в липні цього року.

Куди все рухається?

Звісно, під час війни дуже важко щось планувати наперед, тим паче музичні події, однак спробувати окреслити шляхи руху можна.

"Розглядаючи перспективи, усе ніби не складно. Потрібно планувати й обʼєднувати різних артистів, вкладати час і сили в промо — це є пунктами, які одні з основних для мене. Спостерігаючи ситуацію у Львові, то місто з початку цього літа рясно сиплеться концертами, хоч і середня відвідуваність — до ста осіб. Це хороша можливість для ринку концертів змінювати тактику, щоб зацікавлювати людей ходити на ті речі, що можуть принести новий досвід, після якого вони й далі захочуть підтримувати організаторів чи локацію. Хоч це не зовсім конкуренція, а збори донатів для наших захисниць і захисників, людей, які потрапили в складні ситуації, допомоги тваринам", — вважає Сейра.

Злипні на "Нульовому поверсі" за організації "Antenna". Фото Kadra.

А Павло Олефіренко поки що не бачить передумов для якихось змін у майбутньому львівському концертному житті загалом:

"Чекаю на більш активний розвиток Нульового поверху, бо це поки трохи сирий простір. От вони почали співпрацювати з "Антеною", що не може не радувати. Зараз виступає більше юних виконавців, що теж обнадіює. Але саме активних молодих локальних колективів у Львові все ж не спостерігаю, можливо, погано досліджую".

І Христина Лойс каже, що поки Котельня Ruїn Bar дотримуватиметься своєї звичної тактики:

"Плани в нас одні — дочекатися перемоги, повернення наших колег із війни, а далі будемо думати, у якому напрямку рухатись. Але 100 % концепція залишиться — місце створене творцями для творців, і наша діяльність є і буде спрямована на підтримку андеграундної культури Львова та України".

Аліса Бондаренко, як людина, що тяжіє до андеграундної та авангардної музики, також хоче, щоб розвивалася саме ця львівська концертна ніша. Для цього вона з командою Локальної культурної підтримки організовувала концерти в рамках згаданої раніше серії проєктів "Зріз", а ще має цікаві плани на осінь.

“Стосовно шляхів розвитку концертного життя Львова, то тут, як на мене, є дуже хороші шанси на зростання. Я переконана, та й на досвіді друзів музикантів пересвідчилася, що музика, заняття музикою — досить вдало витягує з депресії та апатії. Я спостерігаю, як з'являються нові музиканти, які тільки роблять перші кроки, як повертаються до життя гурти на паузі, як усталені команди шукають нові музичні рівні, саме тому в мені жива віра у львівську музичну сцену.

Завдяки артдиректорці Нижнього залу театру ляльок Марічці Чічковій та всій чудовій команді, за час повномасштабного вторгнення ми провели велику кількість концертів, і можу з впевненістю сказати, що зараз ми переживаємо відродження української музичної культури.”

Обкладинка — фото Святослава Гуля