Денні Дельта: Реп повинен нести в собі суть, а цього зараз дуже мало
Автор: Пилип OG

Якби мені довелось назвати п’ятьох найголовніших МС україномовного репу, то до списку обов’язково увійшов би Денні Дельта. Якби мене просили озвучити трьох найвпливовіших МС україномовного репу, то до них теж би відносився Дельта. Дехто з вас може бути шокованим, чому він чує якесь свіже ім’я, і має мені повірити, ну а інші скажуть, що так, ти сто процентів маєш рацію, бо хто ж ще?

Мені вдалося витягнути на розмову учасника гурту Лезо, DLF Squad, Аромотерапія, об’єднання #ГАББЛДенні Дельту, людину, котру ще з кінця нульових величають великим та технічним емсі, тексти якого потрібно розбирати, як пазл.

 Привіт, Денис, ти нещодавно був на івенті "Король Заходу" у якості хедлайнера. Розкажи, як тобі івент, чи все сподобалось?

– Привіт! Двіж вийшов файний. Я коли їхав, то не сподівався, що все пройде так добре, бо коли ти дивишся у мережі на попередні спроби це зробити, а я пам’ятаю у Чернівцях щось таке відбувалось, і мене туди запрошували, то ось там було провально. Ти ж згоден, так? Ти бачив ці всі двіжухи.

 Так.

– І бачив перші батли відбіркові, видно, що у пацанів було не дуже багато досвіду до того, адже цей формат батл-репу не всім близький, тому перше загальне враження було не надто хороше, скажімо так. Але на "Король Заходу" й організатори, і виконавці, і народ, який прийшов, довели мені протилежне. Негативних сторін навіть не помітив.

 Як ти ставишся до батл-репу?

– Очевидно, що у світі інтерес до нього спадає, але у нас, як завжди, із запізненням на років 5 все йде, тому буде добре, якщо він у нас тільки почав розвиватися. Це був не якийсь там тимчасовий спалах, і батл-репу треба певний проміжок часу, щоб розвинутись, але це буде круто. Я абсолютно позитивно ставлюсь до цього явища. Це своєрідне мистецтво.

Денні Дельта  2

 Брав участь у батлах?

– Ну, тільки в онлайн-батлах, але це ж абсолютно інший формат.

 А вигравав?

– Я взагалі один раз тільки взяв участь у батлі, і він теж був львівським. Як жеж він називався?..

 "Підбіт"?

– Ні-ні, "Битва за Лемберг", якщо не помиляюсь. Не пам’ятаю причину, через яку вирішив взяти участь у цьому батлі, бо ж до того було багато сезонів на "ПідБіт", але якось мене це не спонукало брати участь. Але зірки так зійшлися, що саме туди я вирішив застрибнути.

 І які лишились враження? Ти ж, ніби, навіть не злетів, а сам припинив участь, так?

– Так, я припинив. Три раунди я пройшов, вийшов у четвертий і вкурвився на певні організаційні моменти. Там були якісь проблеми з суддівством, вчасним оцінюванням, і я влаштував своєрідний бойкот батлу, і просто зіскочив.

– Хто найкращий батл-МС в Україні?

– У цьому своєрідному жанрі є якісь свої певні канони, котрі повинні бути дотриманими, щоб подобатися слухачам/глядачам, тобто не обов’язково писати гарні треки та мати якийсь свій особистий стиль, чи власний почерк. Ну, але на даний момент є дві людини, які мають ключики до тих фішок, якими потрібно володіти успішним батл-МС. "Король Заходу" це підтвердив, і це Капітан Смоллетт і Тур. Це зараз ті два пацики, які мутять правильно. За ними цікаво спостерігати та слухати.

– АльпаЧіно не розглядаєш?

– Він сценічно дуже гарно підходить під цю роль, його зовнішній вигляд, його манера поведінки. Це все відповідає канонам батл-репу, але текстова сторона, як на мене, недостатньо сильна, щоби бути конкурентом згаданим вище людям.

– У тебе нещодавно вийшов реліз "Навиджу". Як його сприйняла публіка?

– Тут з якої точки зору подивитися…

– Який фідбек ти отримав?

– Те, що публіка сказала, це одне… Скільки людей це сказало – інше. Я ще починаючи з виходу "Синхронізу" у 2013 році звик до того, що з холодком сприймається мій матеріал. Завжди до нього було більше питань, невиправданих очікувань слухачів, ніж позитивного ефекту. Тому я не чекав ніякого супер-фідбеку, з точки зору позитивних відгуків, ну але не без цього. Є люди, які завжди мене розуміли, можливо, однаково ми сприймаємо світ. Бо дуже важливо, щоби слухач, так само як і автор, дивились на речі під однаковим кутом. Мені, як особистості, подобається певна література, кіно, певні види спорту. І от не завжди це сплетіння твоїх вподобань збігається зі вподобаннями інших людей. І чим вони в тебе збоченіші, тим менша кількість людей відчуває все так само, як ти. Можливо, у цьому вся справа, що я маю специфічні погляди на речі, тому не всі слухачі бачать круті фішки у тому, в чому я бачу. Я міг написати трек, який мені дуже подобається, але народ ці фішки не викупив. Звичайно, є люди, які це відчули та побачили. Тоді це особливо приємно, ну але це вже не така велика кількість людей. Коли ти закладаєш у треці подвійне, або й потрійне дно, і людина докопується до самої глибини, то це просто дуже приємно, хоча такого може бути в мінімальних кількостях.

– Посередньому слухачу впадло влізати у твою павутину.

– Ну, дивись, виходить, що я свій реп виокремлюю серед іншого, у плані його елітарності, інтелігентності. Але я не хотів би себе так класифікувати… Я не пишу для обраних.

– Але ж воно так і є. Твій реп для розумних людей, а їх менше.

– Прикол у тому, що я себе розумним не вважаю.

– Розумні люди себе розумними не називають.

– Окей. Я просто кажу, що мої знання як для кросвордистів: знаю всього потрохи, з різних галузей, але якщо потрібно зануритись у щось глибше, то навряд чи я буду підтримувати цю розумну бесіду довго. 

 – Ти філолог чи журналіст за фахом?

– Ніхто не знає, хто я. (ред. тішиться)

– Журналіст?

– Така освіта у мене теж є.

– Не подумай, що я натякаю на те, щоб спрощувати текстову складову, але все ж ти пишеш складно.

– Мені завжди було цікаво, чи люди зрозуміли подвійний зміст, закладений у ті чи інші мої фрази. Коли це стається, то вони ж мені про це пишуть, але є певні моменти, про які ніхто ніколи не запитував, тож мені цікаво: викупили вони взагалі про що тут, чи ні? Може бути захована якась гра слів…

– Наведи приклад.

– У треці "Геймбой" є слова: "морожуся від перехожих, що крутяться поруч… B-B-Y-B-Y!" У чому тут фішка? Я маю на увазі, що "морожуся" – це про Саб-Зіро. "Що крутяться поруч" – коли перед фаталіті чувак стоїть і хитається. Двозначність.

– Ну, це дійсно складно.

– Але "B-B-Y-B-Y" є підказкою, що це з Мортал Комбату фаталіті. Я не дуже переживаю через те, що цього не розуміють, але коли я пишу, то багато обігрую таких моментів. Багато моїх слів вжито недарма! Часто, коли люди підводять до якогось панчу, то в них певний сет, коли початок і середину вони можуть нашпигувати текстом, аби лише воно під музику гарно лягало, а тоді під самий кінець добивають цим панчем. Я ж пробую наповнити змістом все.

– Я пам’ятаю, що викупав твої загадки в релізі "Синхронізу" десь аж з 5-10-ого разу.

– Нагадаю, я не ображаюсь на те, що слухачі не вловлюють ці мої фішки. Мене ображає, що у загальному слухачі не намагаються щось декодувати в текстах. Бо, якщо виходить новий трек у Drake, то там розкладають кожне слово і пробують знайти самі інший сенс. Трек, крім того, що є музичним видом мистецтва, ще містить слова і є твором, віршем. До цього підходять дуже скрупульозно, висувають різні гіпотези, пробують зрозуміти по-іншому. А наш слухач до такого взагалі не звик. Кожен слухає просто прикольний флоу і чіпляючий приспів. Це все, що потрібно українському слухачеві на даному етапі розвитку.

– Можливо, це все ще залежить від того, що Drake є одним із найпопулярніших реперів планети? Та велика маса його слухачів містить у собі сотні тисяч скрупульозних людей, які і розбирають його тексти на Genius.

– Я погоджуюсь з тобою.

– Читав твої висловлювання щодо музичних ЗМІ, пов’язані з виходом "Навиджу". Розкажи, що сталось?

– Та нічого не сталось, у тому то й справа.

– Не підтримали реліз?

– Усім відправлялись прес-релізи, стукали в приват до окремих представників того чи іншого ЗМІ. Ніхто не сприйняв або мене, як виконавця, або ж мій матеріал, як гідний появи на їхньому ресурсі. Ось і все. Я завжди ставлюсь до своєї творчості доволі самокритично, і порівнюючи контент, який я бачу на різних майданчиках… Ну, я не знаю… Мені здається, що моїм релізом можна було б розбавити загальну картину. Ну але якщо ні, то ні.

Денні Дельта 3

– Ти думаєш досі успіх артиста залежить від цих ЗМІ?

– Це вже обговорювалось неодноразово. Обсяг тих всіх ресурсів є мізерним, скажімо так. Якщо порівнювати з тим, що тебе може запостити в інстаграмі твій прокачаний хоумі, просто в сторіз, і про твій альбом дізнається у 5 разів більше народу, ніж коли ти потрапиш на абсолютно всі ці майданчики, то стає ясно, що суть потрапляння на сторінки цих ЗМІ зовсім не в тому. Freel зі мною обговорював недавно цю тему.

Фішка в тому, що багато людей, особливо цивільних, починають тебе сприймати, як артиста, тільки, коли бачать на подібного роду ресурсах. Скажімо, якщо в мене є цивільне оточення, яке знайоме зі мною не як з репером, а як з колегою по роботі, то вони не сприймають мене як виконавця, допоки не побачать, що ти потрапляєш на ресурс, якому вони довіряють. Їхня думка кардинально міняється. Вони можуть ігнорувати всі сингли, кліпи та альбоми, але коли бачать тебе на подібних ресурсах – стаєш для них музикантом. У цьому, мені здається, досі сила новинних музичних порталів.

– Ми не впевнені у своєму смаку, нам потрібно підказати. що є крутим.

– В тому то і справа.

– Ти сам читаєш ті ресурси, до яких пропонував альбом?

– Буває. Не дуже хочу, але… Вони пишуть про тих, хто приведе нових читачів. Це дуже обмежує потрапляння на портал молодих артистів.

– Звідки ти дізнаєшся про музичні новини України, світу?

– За всі ці роки створення музла ти знайомишся з кимось, хто допомагає тобі у просуванні. Зараз накопичились практично всі представники музичних ресурсів, які є в Україні, тож просто заходиш у стрічку на Facebook і читаєш. Так відбувається і з закордонними артистами, на яких я підписаний. Взагалі, люблю читати лонгріди, рецензії, хоча це, на даному етапі розвитку людства, не є популярним. Всі хочуть вмістити інформацію в 140 символів. 

 – Твій реліз виходив майже в ті самі дні, коли презентувалась alyona alyona. Думаєш, вплинуло це на твій альбом?

– Ну, знаєш, якби ми з нею конкурували за місце головного банера на порталі, то можливо, десь би і вплинуло, а так я би міг потрапити в розділ "альбоми", "новини" або інше. Ми могли б зовсім не пересіктись на сайті, тому я сумніваюсь, що це вплинуло.

– Ти не підлаштовуєшся під потреби слухачів?

– Навряд чи, як ти сам бачиш. (ред. сміється) У мене все йде лише на спад.

– Думаєш, це тому, що ти більше говориш про те, чого хочеш сам?

– Мабуть. А ще це залежить від натури людини. Вперся рогом, і якщо люди не погоджуються, то ти ще більше йдеш їм наперекір. Ти не шукаєш консенсусу, а робиш на зло. Якось так.

– Це може в один момент спрацювати.

– Я на це не дивлюсь, як на маркетинговий хід, це зсередини.

– Поява alyona alyona йде на користь всьому україномовному репу, чи це просто ще одна артистка?

– Я скажу, певно, так, як ще ніхто не казав. Загальному українському репу, такому, як я його розумію, це може бути навіть мінусом. Бо я бачу, що з появою такого персонажа реп почали бакланити ще більше. Ота загальна, цивільна, широка аудиторія почала гнобити український реп, бо ми не можемо представити більше таких персонажів, як alyona alyona. Таке враження, що їм подобається зловтішатися. Дивіться, дівчинка з провінції, з дуже специфічним бекграундом, як для реп-виконавиці, втирає носа всім, хто стелить роками і вважає, що вони круті реповці, а вона показала їм їхнє місце.

– Ну але ж це частина хитрих ходів. Її реп-бекграунд був стертий, а життєвий — виведений на передній план.

– Безумовно, так підсилили ефект її появи. Тому я і кажу, що ті висловлювання змушують інших вірити в те, що українського репу не існує.

Денні Дельта 4

– Є люди, які "вистрілять" наступними? Твій прогноз.

– Погодься, що шанси на успіх мають більше ті, хто цей запах репу від себе починають вивітрювати. Для прикладу — Кашляючий Ед. Відчутно ситуація змінилася, коли він трохи відійшов від своїх старих, юнацьких, підліткових принципів і почав переосмислювати свою творчість. Це ще один приклад, як можна досягати успіху: впевнено, під гору, під кутом 45 градусів.

– Абсолютно інший шлях.

– Інший, але зійтись вони можуть на одній вершині.

– PVNCH не розглядаєш?

– Бачиш, просто пацани затихли, відповідно на думку спадає той, хто на слуху і робить щось регулярно.

– Обіцяють альбом.

– Коли вийде альбом, тоді і будемо бачити. Але вони однозначно перспективні, і в них ще інший шлях. У них він найбільш "трушний", як для репу, і вони можуть досягнути тих самих висот по-вуличному, якщо можна так висловитись.

– Давай поговоримо про твоє містечко. Ти проживаєш у Нововолинську. Знаєш кількість його населення?

– Не дуже. Близько 50 тисяч.

– Тобі вистачає всього там для натхнення, роботи?

– Будь-який оточуючий світ тебе на щось надихає. Якби я жив у Львові, то мені писалось би по-одному, але якби жив у селі під лісом, то по-іншому. Нововолинськ зробив "При5" і "Навиджу". Це середовище, яке створило оці два альбоми, і кому ці альбоми зайшли, ті будуть раді, що я цей проміжок свого життя провів саме тут. Але з технічної точки зору це проблематично, тому я працюю не на місці. Можливо, це трохи уповільнює вихід нової музики.

– Ти їздиш у реп-відрядження?

– Так. Коли студія під боком, і ти можеш у будь-який момент це записати, це дає певну ауру тому матеріалу. Деколи не дуже добре, коли трек лежить довго у шухляді.

– Тобто, втрата актуальності новини?

– Я не з тієї точки зору. Ти говориш про зовнішній світ, а я про внутрішній. Актуальність певних почуттів, думок саме в той момент. Та ми навчились викручуватись. Бітмейкер знаходиться за кордоном, запис у іншому місті, живу ще в іншому.

– У тебе два крайні альбоми були під музику одного бітмейкера. Будеш міняти цю традицію на наступному релізі?

– Я взагалі про наступний реліз ще не думав. Останні роки як було? Я довго мовчав і випускав щось монолітне, велике. Зараз я думаю над регулярністю, над синглами, і тут я буду пробувати різних бітмейкерів.

– У 2019-ому році обов’язково жити у столиці, щоб вистрілити в музичному плані, чи місце не грає ролі?

– Судитиму по собі: живе спілкування з людьми активними у твоїй сфері, з людьми, які хочуть досягнути чогось більшого, наштовхує тебе на роботу. Я дуже лінуюсь щось робити, коли знаходжусь сам, тож часто пишу через силу. Примушую себе робити реп, якщо сказати грубо. Більш дієво працювати в команді, адже ви мотивуєте один одного, навіть звичайною працею.

Денні Дельта

– Ти ще й футболіст?

– О-о-о, знову про це заговорили…

– Розкажи, за кого ти граєш?

– Демн, пацани будуть задоволені. ФК "Шахтар" Нововолинськ. Команда грає за першість Волинської області.

– Під яким номером бігаєш?

– 15-ий!

– Ти сам вибрав?

– Я з 15-ого мікрорайону, тому вирішив взяти саме цей.

– Символізм присутній. На якій позиції граєш?

– Граю лівого захисника.

– Рахуєш свої голи, результативні передачі?

– Я граю мало. Виходжу з "банки", гравець ротації, скажімо так. Коли прийшов до команди, попередній тренер довіряв мені більше, я грав за основу, але так сталось, що мене витіснили. Навіть на такому рівні грати футбол - це зовсім не те задоволення, що бігати у дворі. Ти повинен виконувати завдання! Ти повинен дотримуватися тактики, схеми гри, відпрацьовувати певні моменти, на які потрібні роки. Можна гарно грати футбол, бо ти просто відчуваєш цю гру, але паралельно треба ще робити завдання свідомо, а не рефлекторно. Це важко. 

Ніколи не знав, що центральний захисник може бути такою невдячною позицією на полі. Здається, в чому проблема? Гупаєш м’ячі наперед, позахищався трохи, головою вдарив, а насправді це так складно… Контроль офсайду, наздоганяти нападників з форою в 5-10 метрів, і то за гру стається купу разів. Я дуже хвилююсь, коли виходжу на поле. А це убиває твій футбольний інтелект, як мінімум наполовину. Мало того, що ти швидше здаєш фізично через нерви, то ти ще й рідко приймаєш правильні рішення.

– Твоя улюблена команда?

– Лондонський Арсенал. Люблю понервувати.

– Знаєш, на якій позиції зараз Арсенал?

– На 4-ій (станом на 3 березня). 

 – Месседж слухачам?

– Я б хотів, щоб слухач звернув увагу на те, що ми почали по-іншому дивитись на реп. Весь навколишній світ нам нав’язує думку, яким реп повинен бути зараз. Яким він має бути, щоб стати популярним. Все більше помічаю тенденцію, коли він відходить від того стану, за який я його полюбив. Загальна світова тенденція нав’язується всім, навіть на підсвідомому рівні, і ми перестаємо помічати в репі сегменти та складові, які є дуже важливими. Я говорю про зміст, про висвітлення подій з таких ракурсів, які раніше не були прийняті в інших жанрах. Реп повинен бути сміливим, відвертим, прямолінійним і витонченим словесно. Він повинен нести в собі суть, а цього зараз дуже мало. Усі тиснуть на звучання. Усім потрібна музика для релаксу, щоб не думати під час прослуховування, не напружуватися, ну але ж не завжди! Не кожна музика повинна бути такою. І ось реп завжди був тією музикою, яку хотілось "послухати", вслухатись.

– Недаремно у ньому найбільше слів.

– Так, хочу щоб це лишалось. Не маю нічого проти нових Migos чи Travis Scott, але коли Wu-Tang виступають, припустимо, в Jimmy Kimmel Live, то дивлячись на аудиторію, я бачу, що народ до цього вже ставиться з нерозумінням. Коли на сцену вилітає A$ap Rocky, народ шаленіє, і я тільки за, але коли виходять люди з іншим підходом до справи, то я хотів би щоб це сприймали так само, але за інші чесноти, які вони несуть. А зараз народ так підсів на сучасний реп, що музика, яка несе в собі якийсь стрижень попередніх епох, стає незрозумілою, і люди дико сприймають це.

– То стара, чи нова школа?

– Однозначно High School!

– Дякую за розмову, хитай голови й надалі.

– Дякую!

Денні Дельта у соцмережах:

https://twitter.com/abro_cadabro
https://www.instagram.com/gorealkapapi
https://soundcloud.com/d_d3lta

Neformat.com.ua ©